Справа № 173/1699/25
Провадження №2/173/1092/2025
іменем України
20 листопада 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кожевник О.А.,
за участю секретаря судового засідання Демяненко С.І.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
01.07.2025 до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа № 173/1699/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 27120,00 грн, яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 8000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 13520,00 грн. суми заборгованості по штрафам - 4000,00 грн, суми прострочених платежів за комісією - 1600,00 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40.
Короткий зміст позовних вимог.
Представник ТОВ «Бізнес Позика» Лебідь К.В. звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 514383-КС-001 про надання кредиту від 29.10.2024 у розмірі 27120,00 грн, яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 8000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 13520,00 грн. суми заборгованості по штрафам - 4000,00 грн, суми прострочених платежів за комісією - 1600,00 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 514383-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 29.10.2024 направлено ОСОБА_2 пропозицію (оферту) укласти Договір № 514383-КС-001 про надання кредиту, яку ОСОБА_1 прийняв. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0902, на номер телефону НОМЕР_1 , (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який Боржником введено/відправлено. Таким чином, 29.10.2024 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 514383-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 8000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов кредитного договору. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 8000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 . До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 514383-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, не сплатила кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 514383-КС-001 Позичальника, чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 514383-КС-001. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 22.06.2025 утворилась заборгованість за Договором № 514383-КС-001 про надання кредиту, у розмірі 27120,00 грн, яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 8000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 13520,00 грн. суми заборгованості по штрафам - 4000,00 грн, суми прострочених платежів за комісією - 1600,00 грн.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23.07.2025 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику в судове засідання сторін по справі та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачу позивачем направлено рекомендованим листом копія позовної заяви, судом копія ухвали суду надсилалась рекомендованим листом за останньою відомою адресою реєстрації зі зворотнім повідомленням, проте поштові конверти повернулись до суду з відміткою повернення «за закінченням терміну зберігання». Крім того, на електронну адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві та кредитному договорі надіслано ухвалу суду яка відповідачем отримана 28 липня 2025 року о 10 год. 34 хв. Таким чином, судом вжиті всі можливі заходи з метою повідомити відповідача про розгляд справи судом.
Відповідно до вимог ст. 190, 272 ЦПК України, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов'язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористався.
У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у справі № 910/1730/22 вказано, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ЦПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі № 911/3113/20).
Правом передбаченим ст. 178 ЦПК України щодо подачі відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 29.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 514383-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 29.10.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 514383-КС-001 про надання кредиту. 29.10.2024 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 514383-КС-001 про надання кредиту на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0902, на номер телефону НОМЕР_1 , (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником введено/відправлено. Таким чином, 29.10.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 514383-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 8000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 8000 грн., шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 .
У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором № 514383-КС-001 від 29.10.2024, яка станом на 22.06.2025 становить: 27120 грн, яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 8000 грн., суми прострочених платежів по процентах 13520 грн. суми заборгованості по штрафам - 4000 грн, суми прострочених платежів за комісією - 1600 грн. Отже, відповідачем порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивачем виконано умови договору та надано відповідачу грошові кошти у розмірі 8000 грн., що підтверджується довідкою про підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Бізнес Позика» не повернуті, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками задовольнити та стягнути з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 514383-КС-001 від 29.10.2024 у розмірі 21520 грн.
Щодо заборгованості за комісією та штрафами суд зазначає наступне.
Як вбачається з розрахунку заборгованості неустойка за порушення зобов'язанння нараховуватся почала з 15 листопада 2024 року. Однак, 17 березня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 р., яким, зокрема, внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов'язань.
Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Слід також зазначити, що згідно з ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.
Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).
Інакше кажучи, банк неуповноважений стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.
Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).
Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, провадження № 61-4202сво22 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на викладене, супутня послуга банку, визначена як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту банку безоплатно.
За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по штрафам у розмірі 4000 грн. та комісією у розмірі 1600 грн. є такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжної інструкції № 9042 від 27.06.2025, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 гривень (а.с. 10).
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1922 грн. 20 коп. (21520 * 100% : 27120 * 2422,40)
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 280, 281 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за кредитним договором № 514383-КС-001 від 29.10.2024 в сумі 21520 грн, (двадцять одна тисяча п'ятсот двадцять) грн., яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 8000 грн., суми прострочених платежів по процентах у розмірі 13520 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1922 грн. 20 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складений 20 листопада 2025 року.
Суддя: О.А. Кожевник