Справа № 1-25/11 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/774/25
Категорія - в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
19 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
засудженого - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку апеляційного розгляду судове провадження за апеляційною скаргою керівника Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 вересня 2025, якою частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_8 ,
Цією ухвалою суду щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зелена, Верховинського району Івано-Франківської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше засудженого вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23.02.2011 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.393, ч.1,4 ст.70 КК України до покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_7 та визнано ОСОБА_8 таким, що станом на 08 грудня 2016 року повністю відбув покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 лютого 2011 року.
В обґрунтування такого рішення суд зазначив, що ОСОБА_8 відбував покарання в Кіровській виправній колонії так званого «ДНР». Згідно постанови Єнакієвського міського суду Донецької Народної Республіки від 22.06.2015 ОСОБА_8 звільнено від відбування основного покарання по вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 лютого 2011 року умовно-достроково на невідбутий строк з дня його фактичного звільнення з виправної колонії до закінчення строку - 08 грудня 2016 року.
Зазначена постанова посвідчена печаткою так званою «Донецької народної республіки». Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_8 засуджений 23.02.2011 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 393 ч. 1, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України. Вид основного покарання: позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців, додаткове покарання: конфіскація майна. Дата набрання законної сили 11.03.2011. Відомості про звільнення до МВС не надходили. Відомості про розшук: відсутні.
Не погодившись з таким рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08.09.2025 про часткове задоволення клопотання захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , про визнання ОСОБА_8 таким, що відбув покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23.02.2011, та ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.09.2025 про виправлення описки в ухвалі Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08.09.2025, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
Постановити нову ухвалу, якою у клопотанні захисника засудженого відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що факт відбуття покарання засудженим не підтверджується поданими та дослідженими судом належними та допустимими доказами, вважає рішення суду першої інстанції незаконним.
Вважає, що єдиним доказом, який підтверджує відбуття покарання ОСОБА_8 та на який послався суд у своєму рішенні, є постанова Єнакієвського міського суду днр від 22.06.2025, але з урахуванням положень чинного законодавства України «Єнакіївський міський суд днр» є органом, що створений на окупованій території, а його рішення є недійсними та не створюють правових наслідків.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі, обгрунтовані недійсним рішенням, яке не створює жодних правових наслідків, що вказує на незаконність ухвали Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08.09.2025 внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, засудженого та його захисника, які просили відмовити в її задоволенні, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Як вже встановлено судом першої інстанції, вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23.02.2011 ОСОБА_8 засуджено за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.393, ч.1,4 ст.70 КК України до покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Відповідно до довідки від 15.06.2011 №17/5373 ОСОБА_8 засуджений 23.02.2011 за ст.185ч.2, 185 ч.3, 393 ч.1, 70 ч.1, ч.4 КК України до 6 років 6 міс. позбавлення волі прибув для відбування покарання до ЗВК №97 Макіївки Донецької області 10.06.2011.
Постановою Єнакієвського міського суду донецької народної республіки від 22.06.2015 ОСОБА_8 звільнено від відбування основного покарання по вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 лютого 2011 року умовно-достроково на невідбутий строк з дня його фактичного звільнення з виправної колонії до закінчення строку - 08 грудня 2016 року. Зазначена постанова посвідчена печаткою так званою «донецької народної республіки».
Так, дійсно, відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/ або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.
Але з метою врегулювання даного питання, відповідно до Інструкції «Про взаємодію працівників прокуратури Донецької області, ГУМВС України в Донецькій області, УСБ України в Донецькій області, ГУ ДМС України в Донецькій області про організацію реєстрації, обліку та документування осіб, звільнених з установ виконання покарань, розташованих на територіях Донецької та Луганської областей, які тимчасово непідконтрольні українській владі», затвердженої спільним наказом №53окв/1539/310/185/20/62 від 14.07.2015 року вказані органи роз'яснюють норми діючого законодавства щодо порушення процедури звільнення від відбування покарання та пропонують особі звернутися до суду із заявою відповідно ст.ст.537, 539 КПК України.
У справі «Кіпр проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, висновок ЄСПЛ слід розуміти у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.
Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Завданням Суду не є визначити, в принципі, чи є конкретний тип доказу, наприклад, доказ отриманий незаконно з точки зору національного законодавства, допустимим, а дійти висновку, «чи є особа винною, чи ні»
Потрібно дослідити чи судовий розгляд загалом, включаючи спосіб, у який було отримано доказ, був справедливим.
Отже доводи прокурора про те, що факт відбуття покарання засудженим не підтверджується поданими та дослідженими судом належними та допустимими доказами, апеляційний суд вважає безпідставними.
Таким чином, з урахуванням усіх наведених обставин, наявні підстави для висновку про те, що станом на 08.12.2016 ОСОБА_8 обґрунтовано визнано таким, що повністю відбув покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23.02.2011, які не спростовані будь-якими достовірними доказами, а також зазначене в ухвалі суду рішення Європейського Суду з прав людини, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про необхідність задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_8 .
Таке рішення також відповідає положенням ст.29 Конституції України про те, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Враховуючи, що судом не було допущено порушень вимог кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність при розгляді даного клопотання захисника, колегія суддів не знаходить підстав для скасування законної та обґрунтованої ухвали суду першої інстанції, а, відповідно, і для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу керівника Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 вересня 2025, якою частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4