Номер справи: 650/4541/24 Головуючий в суді І інстанції Сікора О.О.
Провадження № 22-ц/819/786/25 Доповідач Кутурланова О.В.
11 листопада 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач)Кутурланової О.В.,
суддів:Воронцової Л.П.,
Майданіка В.В.,
секретарОлійник К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні апеляційну скаргу Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ніколенко Ірина Олександрівна, до Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі про визнання іпотеки припиненою,
У вересні 2024 року адвокат Ніколенко І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі про визнання іпотеки припиненою.
В обґрунтування своїх вимог адвокат Ніколенко І.О. посилалася на те, що між ОСОБА_1 та Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі був укладений договір іпотеки від 13 березня 2020 року з метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання за кредитним договором № 8839-к від 20 лютого 2020 року.
На виконання договору іпотеки позивачкою передано в іпотеку належний їй житловий будинок, розташований за адресою:
АДРЕСА_1 серпні 2022 року житловий будинок, що був предметом іпотеки, знищено внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Згідно з актом комісійного обстеження від 23 липня 2024 року, об'єкт визнано непридатним для використання за цільовим призначенням, повністю втраченим для експлуатації та економічно недоцільним для відновлення чи ремонту. Категорія пошкодження зазначена як об'єкт, що підлягає ліквідації через небезпеку аварійного обвалення. Таким чином, відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» та пункту 6.1 договору іпотеки, факт знищення предмета іпотеки є підставою для припинення іпотечного зобов'язання.
Незважаючи на це, відповідач у своїй відповіді від 3 червня 2024 року №61 відмовив у знятті обтяження, посилаючись на наявність залишку непогашеного кредиту та відсутність у фонду повноважень для надання згоди на зняття заборони в Реєстрі прав.
Представник позивача вважає, що така відмова не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки у випадку знищення предмета іпотеки закон прямо передбачає припинення іпотеки незалежно від факту виконання або невиконання основного зобов'язання.
Окрім того, позивачка намагалася скористатися своїм правом на компенсацію за знищене майно в рамках програми «єВідновлення», однак отримала відмову Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (відповідь від 24 липня 2024 року №4816/28/ЗВГ-24) з підстави, що чинним законодавством не передбачено виплати компенсації за об'єкти нерухомого майна, які перебувають в іпотеці.
Враховуючи викладене, вважаючи, що право позивача як іпотекодавця на припинення іпотеки у зв'язку із знищенням предмета іпотеки порушено, представник позивача просила суд визнати припиненою іпотеку, встановлену договором іпотеки від 13 березня 2020 року, посвідченим приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Куницею Валерією Валерієвною, серія та №632, укладеним між ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) та Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (код ЄДРПОУ: 30245400), внаслідок знищення предмета іпотеки - житлового будинка за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16 травня 2025 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі представник Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Руденко І.С., посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також вважаючи його таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Письмового відзиву на скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Сторони по справі, які належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Від представника позивача - адвоката Ніколенко І.О. надійшло клопотання про розгляд справи без її участі та без участі позивача.
Представник Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі повідомлений шляхом направлення повістки-повідомлення до її електронного кабінету в системі «Електронний суд». Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності не заявляла.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За таких обставин, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, які не з'явилися у судове засідання, оскільки їх явка обов'язковою не визнавалась, доказів поважності причин неявки у судове засідання не надано, а відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце її розгляду не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять належні докази на підтвердження факту знищення предмету іпотеки та враховуючи відсутність дій щодо відновлення чи зміни іпотечного майна - наявні всі підстави, передбачені законом і укладеним між сторонами договором іпотеки, для визнання іпотеки припиненою.
Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом вірно встановлено і це підтверджується наявними у справі доказами, що згідно договору іпотеки, посвідченого 13 березня 2020 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Куницею В.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 632, укладеного між Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (код ЄДРПОУ 30245400), як іпотекодержателем, та ОСОБА_1 , як іпотекодавцем, предметом іпотеки є житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-11), загальною площею 121,8 кв.м, житловою 51,8 кв.м., що належав іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 12 березня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Ковальовим С.В.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки, індексний номер витягу: 204124164, сформованого 13 березня 2020 року приватним нотаріусом Куницею В.В., за договором іпотеки, посвідченим тим же нотаріусом під серією та номером: 632 від 13 березня 2020 року, здійснено державну реєстрацію іпотеки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12-13), загальною площею 121,8 кв.м, житловою площею 51,8 кв.м.
Реєстраційний номер об'єкта в Державному реєстрі речових прав - 611407265218.
Як складові частини об'єкта вказано: гараж, сарай, баня, вбиральня, ворота, паркан, водопровід, мощення. Іпотекодавцем є ОСОБА_1 , а іпотекодержателем Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, код ЄДРПОУ 30245400. Основне зобов'язання забезпечене іпотекою на виконання умов кредитного договору № 8839-к від 20 лютого 2020 року на суму 100 000,00 грн, строк виконання до 01 липня 2037 року.
Крім того, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, індексний номер витягу: 204125785, сформованого 13 березня 2020 року тим же нотаріусом, підтверджується факт накладення обтяження у вигляді заборони на відчуження зазначеного нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , на користь того ж Обласного фонду, як іпотекодержателя.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022231130000079 від 02 листопада 2022 року, складеного Бериславським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, порушено кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 438 Кримінального кодексу України. Як вбачається зі змісту документу, підставою для внесення відомостей до ЄРДР стала заява громадянина ОСОБА_2 , в якій він повідомив про те, що в результаті ворожого артилерійського обстрілу, що відбувся під час збройної агресії російської федерації проти України, пошкоджено приміщення житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.190).
Відповідно до наданих представником позивача фотосвітлин житлового будинку, що є предметом спору та був переданий в іпотеку, візуально підтверджується факт його повного знищення, є лише залишки зруйнованих несучих конструкцій, обвалені зовнішні та внутрішні стіни, повністю знищене перекриття даху, уламки будівельних матеріалів, металевих елементів та арматури, які хаотично розкидані на місці, що свідчить про масивний обвал конструкцій. Фіксується відсутність ознак збережених частин будівлі, які могли би вказувати на можливість відновлення будинку шляхом капітального або поточного ремонту. Залишки муруванних стін і даху, уламки покрівлі та інженерних мереж вказують на повну втрату функціональності об'єкта як житлового будинку. Таким чином, візуальний стан зафіксованого об'єкта підтверджує, що він повністю зруйнований та непридатний для використання за цільовим призначенням, що узгоджується з критеріями знищеного об'єкта нерухомого майна в розумінні чинного законодавства України (а.с.191-196).
З акту комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, складеного комісією з обстеження у складі представників місцевої влади, будівельних фахівців та інших уповноважених осіб у смт Архангельське 20 січня 2023 року, вбачається, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , отримав масштабні пошкодження внаслідок вибуху снаряду орієнтовно у серпні 2022 року (а.с.131-132).
Згідно з висновком комісії, зовнішні стіни, фасад, внутрішні стіни, перегородки та підлоги будинку мають значні пошкодження, дах та покрівля зазнали повного руйнування, заповнення віконних та дверних прорізів повністю зруйноване, а фундамент об'єкта взагалі неможливо піддати оцінці через ступінь пошкодження. Несучі конструкції визнано пошкодженими, а сам об'єкт таким, що втратив свою економічну цінність. У зв'язку з цим комісія дійшла висновку про непридатність будинку для використання за призначенням і визнала за необхідне проведення технічного обстеження з метою остаточного визначення подальшої долі об'єкта.
Відповідно до листа Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі № 61 від 03 червня 2024 року, наданого на звернення ОСОБА_1 щодо припинення дії договору іпотеки, на момент надання відповіді залишок непогашеного державного кредиту за кредитним договором № 8839-к від 20 лютого 2020 року становив 83 886,00 грн, а сума нарахованих та несплачених відсотків 5 485,06 грн. (а.с.25-26).
У відповіді також зазначено, що предметом іпотеки є житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером 611407265218. При цьому фонд зазначив, що чинні нормативно-правові акти, зокрема Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 1998 року № 1597, не передбачають можливості зняття заборони у разі руйнації житла внаслідок бойових дій. У зв'язку з цим фонд, як одержувач бюджетних коштів, не має повноважень надання згоди на зняття обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за наявності залишку непогашеного державного кредиту.
Відповідно до витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, сформованого 29 липня 2024 року уповноваженою особою Високопільської селищної ради Остапенком Юрієм Івановичем, підтверджується, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , обліковується у реєстрі під реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна ОНМ-05.05.2023-70443 (а.с.53-54).
Згідно з наведеними даними, акт комісійного обстеження об'єкта нерухомості було складено 20 січня 2023 року під № 28/77, а орієнтовною датою пошкодження зазначено 01 серпня 2022 року. Категорія пошкоджень третя, що означає: об'єкт є непридатним для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, має наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта, що класифікується як зруйнований об'єкт із рівнем пошкодження 81-100 %.
У витягу також зазначено, що відновлювальні роботи на об'єкті не проводились, а статус відновлення об'єкта станом на 27 жовтня 2023 року «роботи не розпочаті».
Із Акта № 28/77/54 комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, складеного 23 липня 2024 року та затвердженого головою комісії Музичко Т.О., вбачається, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 та зазнав серйозних пошкоджень внаслідок влучання снарядів та подальшої пожежі (а.с.14-15).
В акті зазначено, що об'єкт обстежувався відповідною комісією, створеною на підставі розпорядження начальника Високопільської селищної військової адміністрації від 18 жовтня 2022 року № 970, а також рішенням виконкому Високопільської селищної ради від 20 жовтня 2022 року № 58. Обстеження проводилося за участі власниці ОСОБА_1 .
За результатами огляду встановлено, що фундамент будівлі зазнав пошкоджень від уламків снарядів. Зовнішні стіни та фасад зруйновані внаслідок влучання снарядів, зовнішнє опорядження отримало значні руйнування. Дах будівлі зруйновано як внаслідок влучання снарядів, так і внаслідок пожежі. Внутрішні перегородки знищено, підлоги зруйновано влучанням снарядів та знищено вогнем. Заповнення віконних та дверних прорізів повністю втрачено внаслідок тих же деструктивних чинників. Інженерні мережі та обладнання також зруйновані. Пошкодження об'єкта оцінено комісією як такі, що призвели до повної втрати його економічної цінності. У висновках зазначено, що об'єкт є непридатним для використання за цільовим призначенням, а ступінь і характер руйнувань свідчать про небезпеку його аварійного обвалення. Рекомендовано проведення технічного обстеження та демонтажу залишків будівлі.
Відповідно до листа Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України № 4816/28/ЗВГ-24 від 24 липня 2024 року, надісланого на ім'я ОСОБА_1 , питання щодо можливості отримання компенсації за знищене нерухоме майно, що перебуває в іпотеці, було розглянуто та надано офіційне роз'яснення. У цьому документі зазначено, що порядок отримання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна визначається Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» № 2923-IX та Порядком № 600, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2023 року № 600.
У листі також зазначено, що на момент його складення чинним законодавством не передбачено можливості отримання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, які перебувають у іпотеці. Міністерство повідомило, що відповідні проекти нормативних актів уже розробляються за участі зацікавлених органів, однак зміни щодо механізму отримання компенсацій за знищене майно, обтяжене іпотекою, ще не набули чинності.
Звертаючись до суду за захистом своїх порушених прав, представник позивача просила визнати укладений договір іпотеки припиненим, зазначаючи про фактичне знищення предмету іпотеки. При цьому представник позивача посилалася на відповідні умови укладеного між сторонами договору іпотеки від 13 березня 2020 року, а також на норми Закону України «Про іпотеку».
Так, відповідно до Договору іпотеки, укладеного 13 березня 2020 року між Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_1 , сторони погодили, що право іпотеки припиняється у разі знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавець не замінив або не відновив предмет іпотеки (пункт 6.1 договору). При цьому ризик випадкової втрати (знищення, загибелі) або пошкодження предмета іпотеки несе іпотекодавець (пункт 8.1 договору). Також у договорі прямо передбачено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому порядку (пункт 6.2 договору).
Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до частин першої та другої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Підстави припинення іпотеки визначені ЦК України та Законом України «Про іпотеку».
Так, частинами першою, другою статті 593 ЦК України передбачено, що право застави припиняється у разі:
1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;
2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;
3) реалізації предмета застави;
4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі:
- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;
- набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки;
- визнання іпотечного договору недійсним;
- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;
- з інших підстав, передбачених цим Законом.
Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Системний аналіз вищевказаних норм визначає, що підстави припинення іпотеки визначено у статті 17 Закону України «Про іпотеку», яка містить виключний перелік підстав такого припинення, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України.
Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акти та офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна, тощо. Перелік документів, на підставі яких можна встановити факт знищення майна, не є вичерпним.
Подібні висновки щодо переліку, які можуть підтверджувати знищення майна, викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 708/254/18, від 26 червня 2019 року у справі № 334/16303/15-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 272/62/15-ц, від 25 березня 2021 року у справі № 588/249/20, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 1 серпня 2019 року у справі № 915/406/18, від 18 листопада 2020 року у справі № 04/5026/803/2012.
Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.
Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, передбачено, що для державної реєстрації припинення права власності на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва у зв'язку з його знищенням подаються:
1) документ, відповідно до якого підтверджується факт такого знищення;
2) документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до пункту 75 цього Порядку Державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт незавершеного будівництва у зв'язку з його знищенням проводиться за наявності: відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, або витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, наданого заявником чи отриманого державним реєстратором, що містить інформацію про акт комісійного обстеження, категорія пошкоджень об'єкта в якому зазначена відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473, як об'єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйнований об'єкт), чи про акт дистанційного обстеження із заключним висновком про те, що об'єкт є знищеним, складений відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо проведення обстеження знищених окремих категорій об'єктів нерухомого майна, зокрема із застосуванням інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 р. № 1185, або поданого заявником акта комісійного обстеження, категорія пошкоджень об'єкта в якому зазначена як об'єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйнований об'єкт), чи акта дистанційного обстеження із заключним висновком про те, що об'єкт є знищеним, або їх копій, засвідчених підписом такого заявника.
У разі коли акт комісійного обстеження містить висновок щодо необхідності проведення технічного обстеження, державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт незавершеного будівництва у зв'язку з його знищенням проводиться виключно за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Відповідно до пункту 4 Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380 інформаційне повідомлення може бути подане до Реєстру пошкодженого та знищеного майна: 1) самостійно фізичною особою чи представником юридичної особи: засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) у порядку, визначеному пунктами 6 і 7 цього Порядку; з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків у порядку, визначеному пунктом 6 цього Порядку; 2) через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса у порядку, визначеному пунктом 8 цього Порядку. Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.
Відповідно до статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Підстави припинення права власності визначені у статті 346 ЦК України, відповідно до пункту 4 частини першої якої право власності припиняється у разі знищення майна.
Згідно зі статтею 349 ЦК України, право власності на майно припиняється в разі його знищення.
Тлумачення змісту статті 349 ЦК України свідчить, що умовою припинення права власності згідно з цією статтею, є наявність встановленого факту знищення майна під яким слід розуміти такий вплив на нього, в результаті якого об'єкт права власності припиняє своє існування.
Положення статті 349 ЦК України щодо умов припинення права власності на знищене нерухоме майно є чіткими, зрозумілими та однозначними, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.
Висновки щодо тлумачення змісту статті 349 ЦК України, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 04/5026/803/2012.
У справі, яка переглядається, позивачем доведено належними доказами факт знищення нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
Фактична відсутність об'єкту нерухомого майна, яке є предметом договору іпотеки - житлового будинка за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується, зокрема:
- актами комісійного обстеження від 20 січня 2023 року та від 23 липня 2024 року № 28/77/54;
- витягом з Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна, сформованим 29 липня 2024 року, який також відображає інформацію про втрату будинком економічної цінності;
- фотосвітлинами, на яких візуально зафіксовано повне руйнування об'єкта;
- витягом з ЄРДР від 02 листопада 2022 року, що підтверджує відкриття кримінального провадження за фактом пошкодження житла внаслідок обстрілу.
Таким чином, зазначені документи підтверджують як сам факт реєстрації пошкодженого житлового будинку у відповідному державному реєстрі, так і встановлення його стану як повністю зруйнованого, що є належним підтвердженням знищення предмета іпотеки в розумінні вимог чинного законодавства.
За змістом постанови Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №5015/45/11, тлумачення змісту статті 349 ЦК України свідчить, що умовою припинення права власності згідно з цією статтею, є наявність встановленого факту знищення майна, під яким слід розуміти такий вплив на нього, в результаті якого об'єкт права власності припиняє своє існування.
З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом першої інстанції, що позивачка надала належні докази на підтвердження того, що вона зверталася із заявою до уповноважених осіб для державної реєстрації припинення права власності на об'єкт нерухомого майна у зв'язку з його знищенням в рамках програми «єВідновлення», проте їй в цьому відмовлено з підстав перебування житлового будинку в іпотеці.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивачка довела порушення її прав та інтересів з боку відповідача, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.
Посилання апелянта на ту обставину, що відповідач не був обізнаний про наявність акту комісійного обстеження об'єкта від 23.07.2024 року, який став підставою для визнання будинку знищеним, а акт обстеження від 20.01.2023 року передбачав проведення технічного обстеження об'єкту, тобто не надав відповідачу доказів на підтвердження знищення майна, що виключає твердження позивачки про порушення її прав, колегія суддів вважає необґрунтованим.
Так, актом комісійного обстеження об'єкта пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 20.01.2023 року №28/77 встановлено, що житловий будинок непридатний для використання за призначенням, втратив свою економічну цінність, несучі конструкції пошкоджено. Необхідне проведення технічного обстеження об'єкту. До акту додавалася фотофіксація пошкоджень. Зазначений акт відповідачем отримано електронною поштою від позивача 13.04.2024 року, про що представник відповідача не заперечує. В подальшому, в рамках процедури завершення встановлення факту знищення майна у відповідності до вимог чинного законодавства відповідними уповноваженими особами проводилися необхідні дії, зокрема було складено акт №28/77/54 від 23.07.2024 року, внесено необхідні відомості до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, та інше. Тобто, у квітні 2024 року позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом звернення до Фонду щодо зняття обтяження на підставі п.6.1. договору іпотеки.
Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними, викладеними у відзиві на позовну заяву, які не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані підстави і предмет позову, права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів.
Доводи апеляційної скарги зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.
У відповідності до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відмовляючи в задоволенні позову, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст.367,368,375,381,382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі залишити без задоволення.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2025 року.
Головуючий О.В.Кутурланова
Судді: Л.П.Воронцова
В.В.Майданік