Справа №766/8814/25 н/п 2/766/10143/25
"20" листопада 2025 р. Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої судді Кузьміної О.І.,
за участю секретаря судового засідання Савицького В.В
розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом адвоката Коробко Вероніки Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Адвокат Коробко Вероніка Олександрівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просив суд, стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме вартість відновлювального ремонту автомобіля в результаті його пошкодження в наслідок ДТП у розмірі 29084, 67 грн., моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн., витрати на автотоварознавчу експертизу в розмірі 2726, 22 грн., відшкодувати судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Позов мотивуючи тим, що 03.12.2023 року о 12:10 год., в Херсонській області, с. Інгулець, пров. Піонерський, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився попереду, власником якого є ОСОБА_1 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п п. 13.1 ПДР України, затверджених постановою КМУ від10.10.2021. За що постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 19 лютого 2024 року, по справі №766/11632/23, ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн.
За результатами проведеної експертизи, згідно Висновку №ЕД-19/122-24/2152-АВ від 01.05.2024, був встановлений перелік пошкоджень отриманих автомобілем Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_2 в результаті ДТП, та розмір відновлюваного ремонту, котрий складає - 29084,67грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність власника Citroen Berlingo не була застрахована, відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», то відшкодуванню підлягає вся сума вартості відновлювального ремонту в розмірі 29084, 67 грн. Внаслідок ДТП, позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, він переніс стрес, душевні хвилювання та моральні страждання, які виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження автомобіля, та неможливості користування ним, внаслідок чого порушився звичний спосіб життя позивача та його родини, позивач докладав додаткових зусиль для його нормалізації та витратив багато часу для відновлення попереднього стану. Позивач був змушений відкласти заплановані справи, що спричинило зміну звичайного укладу його життя, тому позивач оцінює у розмірі 5 000 грн.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.09.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача, в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 18 ЦПК України встановлено судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Судом встановлено, що 03.12.2023 року о 12:10 год., в Херсонській області, с. Інгулець, пров. Піонерський, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився попереду, власником якого є ОСОБА_1 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п п. 13.1 ПДР України, затверджених постановою КМУ від10.10.2021.
Відповідно до постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 19 лютого 2024 року, по справі №766/11632/23, ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн.
За результатами проведеної експертизи, згідно Висновку №ЕД-19/122-24/2152-АВ від 01.05.2024, був встановлений перелік пошкоджень отриманих автомобілем Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_2 в результаті ДТП, та розмір відновлюваного ремонту, котрий складає - 29084,67грн
Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
В деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Згідно з ч. 1, 2, 5 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Оскільки матеріальна шкода завдана позивачу ОСОБА_1 внаслідок винних дій відповідача ОСОБА_2 , останній повинен відшкодовувати позивачу, як власнику пошкодженого майна, шкоду, яка визначена експертним висновком та відшкодовує витрати, пов'язані з експертною оцінкою.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 29084,67грн. підлягають задоволенню.
Також, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Так, позивач отримав моральні страждання через нервовий стрес, який був пережитий ним під час скоєння ДТП. Не міг користуватися тривалий час автомобілем із-за його пошкодження, чим було порушено звичайний порядок його життя. Для відновлення нормального душевного стану потрібен був час. Зазначене призвело до необхідності додаткових витрат часу та коштів для захисту своїх прав та інтересів. З вказаних міркувань та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд доходить до висновку про задоволення суми стягнення моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137ЦПК України).
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу надано копію договору про надання правової допомоги №25-08/2024 від 01.08.2024 року, копію акту прийому-передачі виконаних робіт №1 від 23.09.2025 року, опис робіт виконаних адвокатом від 23.09.2025р. на суму 16000,00 грн.
Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 16000,00грн. на витрати на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об'єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Також, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн. сплачений за позовну вимогу щодо відшкодування матеріальної шкоди, та витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 2726,22 грн.
Керуючись ст. 22, 23, 29, 979, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 4, 5, 12, 13, 18, 43, 49, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
Позов адвоката Коробко Вероніки Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду в розмірі 29084,67 грн. (двадцять дев'ять тисяч вісімдесят чотири гривні 67 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 ) витрати на автотоварознавчу експертизу в розмірі 2726, 22 грн. ( дві тисячі сімсот двадцять шість гривень 22 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 ) моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 ) судові витрати за сплату судового збору 986,96грн. (дев'ятсот вісімдесят шість гривень 96 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00грн. (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. І. Кузьміна