Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 148/747/25
Провадження № 2/650/2406/25
17 вересня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Хомик І.І.,
за участі секретаря Ткаченко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Тульчинської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
Встановлено :
Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Тульчинської міської ради, про позбавлення батьківських прав, зазначаючи, що 11 жовтня 2016 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Від спільного подружнього життя у сторін народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося та рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2021 року шлюб - розірвано.
Після розірвання стосунків ОСОБА_3 самоусунувся від виховання та утримання дитини, а саме не піклується про нього, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться його життям та навчанням, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини підготовкою до самостійного життя таким чином не виконує покладених на нього, як на батька обов'язків щодо дитини. В зв'язку з чим позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.
У судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву про розгляд без її участі, вказавши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, про що свідчить оголошення на веб-сайті «Судова влада». Заперечень на позов не надав, про причини неявки до суду не повідомив.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, вказавши, що задоволення позовних вимоги залишають на розсуд суду, позов визнають.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 11 жовтня 2016 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Від спільного подружнього життя у сторін народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 , є батьком неповнолітнього ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , де в графі «батько» зазначено « ОСОБА_3 ».
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року шлюб - розірвано.
ОСОБА_3 після розірвання сімейних відносин більше чотирьох років не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не допомагає матеріально, не забезпечує необхідним достатнім харчуванням, медикаментами, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання. Жодного разу не відвідав навчальний заклад де навчається син, відповідно його навчанням взагалі не цікавиться. Жодного разу до сина на дні народження не приїздив, подарунків не дарував. Таким чином самоусунувся взагалі від спілкування з сином.
Згідно характеристики учня 2-А класу ОСОБА_4 , Кирнасівського ліцею Тульчинської міської ради, батько, ОСОБА_3 , із дитиною не спілкується, з сім?єю не проживає. У вихованні дитини участі не бере. З класним керівником на зв?язок не виходив, на батьківські збори не з?являвся.
Згідно довідки Кирнасівського старостинського округу Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області від 19.03.2025 року № 574, ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає біля матері ОСОБА_1 , та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до Висновку Виконавчого комітету Тульчинського району Вінницької області Тульчинської міської ради № 57 від 19.02.2025 року визнано доцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його дитини ОСОБА_4 .
Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, свідчать про ухилення від виховання дитини батьком, свідоме нехтування ним своїми обов'язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до неї.
Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Стаття 155 СК України передбачає, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно зі ст.164 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини є підставою позбавлення їх батьківських прав.
Спірні відносини між сторонами у справі виникли з приводу невиконання відповідачкою своїх батьківських обов'язків, тому до неї мають бути застосовані норми Сімейного кодексу України, що регулюють питання прав та обов'язків батьків щодо їх дітей.
Частинами 1-3 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Одночасно відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Верховний Суд України у своїх роз'ясненнях, викладених в п. 16 постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року №3 зазначав, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-X11) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість, вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, сукупністю усіх доказів у справі, суд приходить до переконання, що відповідач не цікавиться вихованням своєї дитини та його духовним розвитком, не надає належного матеріального забезпечення, яке б забезпечувало дитині належне утримання, не бере участь у вихованні дитини, що свідчить про втрату інтересу відповідача до його дитини, суд вважає доцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав, що відповідає інтересам дитини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 137, 141, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 150, 164, 166 Сімейного кодексу України, п.14 ч.2 ст.3 закону України «Про судовий збір», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Тульчинської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина ХОМИК