Справа № 576/2985/25
Провадження № 1-кп/576/453/25
20 листопада 2025 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200620000616 від 18.11.2025 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лисичово Іршавського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
Слідчий СВ ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, мотивуючи його тим, що у провадженні СВ ВП № 1 (м. Глухів) перебуває кримінальне провадження № 12025200620000616 від 18.11.2025 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №286 від 04.10.2025 року солдата ОСОБА_4 знято з тимчасового обліку військової частини НОМЕР_1 та зараховано до військової частини НОМЕР_2 .
З метою забезпечення виконання покладених обов'язків особовий склад військової частини НОМЕР_2 було розсерджено по різним населеним пунктам Шосткинського району, зокрема, ОСОБА_4 разом іншими військовослужбовцями з 04.10.2025 почав проживати у будинку АДРЕСА_2 , у зв'язку з визначенням місця його дислокації зазначеного військового підрозділу у вказаному населеному пункті.
Так, 18.11.2025 близько 18 год 00 хв (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 під час вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_4 та іншим мешканцем цього ж будинку військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник словесний конфлікт. У ході сварки ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер наступних своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, маючи на меті позбавлення життя ОСОБА_7 , наніс йому один удар кулаком правої руки в область обличчя, від якого останній впав на підлогу, втративши свідомість. Не зупиняючись на досягнутому, одразу після падіння потерпілого, продовжуючи вчинення протиправних дій, ОСОБА_4 присів над лежачим на підлозі у горизонтальному положенні ОСОБА_7 т,а знаходячись у положенні зверху по відношенню до останнього, усвідомлюючи, що потерпілий перебуває у непритомному стані та не може чинити опір, наніс не менше 5 хаотичних ударів (точної кількості у ході досудового розслідування не встановлено) кулаками обох рук в область голови ОСОБА_7 , після чого підвівся та наніс ще не менше 5 ударів ступнею правої ноги в голову потерпілого, зокрема у ділянку обличчя, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді множинних ран волосистої частини голови, крововиливу у м?які покриви голови зі сторони внутрішньої поверхні, крововиливу під м?які мозкові оболонки головного мозку та мозжечка, лінійного перелому потиличної кістки, множинних фрагментарно-уламкових переломів кісток лицьового черепу, від яких він помер. Після чого ОСОБА_4 перемістив тіло ОСОБА_7 з будинку до хвіртки, розташованої на вході до двору зазначеного домоволодіння.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №112 від 19.11.2025 причиною смерті ОСОБА_7 стали набряк головного мозку, інші внутрішньочерепні травми, напад з використанням тупого предмету з метою вбивства чи нанесення тілесних ушкоджень.
18.11.2025 о 23 год. 42 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного злочину.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження: протоколом огляду місця події, протоколом прийняття заяви у ОСОБА_4 від 18.11.2025, відповідно до якого останній зізнався у вчиненні протиправних дій відносно ОСОБА_7 , протоколом затримання особи, протоколом допиту у якості підозрюваного ОСОБА_4 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протокол слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_8 , протоколом слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_9 , протоколом огляду трупу ОСОБА_7 , повідомленням про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України.
Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до особливо тяжких злочинів.
Згідно ст. 183 ч. 2 п. 4 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час досудового слідства органом досудового розслідування встановлено наявність ряду ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчиняти інші злочини.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, слідчий зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, за вчинення якого Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років позбавлення волі. Усвідомлення підозрюваним невідворотності вказаного покарання, суворості покарання за вчинення інкримінованого йому злочину дає достатньо обґрунтованих підстав вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, щоб уникнути покарання. До того ж, зважаючи на те, що підозрюваний є мешканцем іншої області, це додатково підтверджує можливість переховуватись з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, ОСОБА_4 є діючим військовослужбовцем, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності, може впливати на свідків, які також є військовослужбовцями його ж підрозділу, то є підстави вважати, що він шляхом вмовлянь, прохань та погроз може змусити їх змінити показання.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий посилається на той факт, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, а тому у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він може з метою ухилення від кримінальної відповідальності вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема передбачене ч. 5 ст. 407 КК України або ч. 5 ст. 408 КК України. Окрім цього, сам факт вчинення ОСОБА_4 умисного вбивства іншої особи свідчить про його схильність до скоєння протиправних дій, антисуспільну поведінку та дає достатньо обґрунтованих підстав вважати, що, перебуваючи на свободі, підозрюваний продовжить свою девіантну поведінку та може вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі спрямовані на уникнення від відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Запобігання вказаним ризикам можливе лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, виходячи з наступного:
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував і просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні в частині клопотання прокурора підтримав думку прокурора, але наполягав на тому, що його дії є перевищенням самооборони.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши доводи клопотання, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини одним із критеріїв для визначення наявності обґрунтованої підозри вважає наявність фактів причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого її (особу) підозрюють (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства»). Доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має відповідати стандарту «розумна підозра» (див. Рішення у справі «О'Хара проти Сполученого Королівства»), тобто наявності фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити кримінальне правопорушення (див. Рішення у справі «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого Королівства»).
КПК України також зазначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (пункт 1 частини першої статті 178 КПК України).
Хоча наявні на момент вирішення питання про утримання під вартою докази і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було встановити винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, з точки зору належності, допустимості та достовірності, і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям.
Прокурором надані докази того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 115 КК України.
Підозра ОСОБА_4 підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця події, протоколом прийняття заяви у ОСОБА_4 від 18.11.2025, відповідно до якого останній зізнався у вчиненні протиправних дій відносно ОСОБА_7 , протоколом затримання особи, протоколом допиту у якості підозрюваного ОСОБА_4 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протокол слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_8 , протоколом слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_9 , протоколом огляду трупу ОСОБА_7 , повідомленням про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що є достатні підстави на даному етапі вважати висунуту ОСОБА_4 підозру обґрунтованою, а надані на підтвердження цього докази вагомими.
Так, слідчий суддя погоджується із наявністю ризику переховування від органів досудового розслідування і в подальшому від суду, оскільки тяжкість очікуваного покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також усвідомлення невідворотності покарання, його суворості за вчинення інкримінованого йому злочину, дає достатньо обґрунтованих підстав вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, щоб уникнути покарання. Крім того, підозрюваний є мешканцем іншої області, що додатково підтверджує можливість переховуватись з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Також, слідчий суддя вважає, що прокурором доведений ризик того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, які є діючими військовослужбовцями його ж підрозділу, а тому він може впливати на них шляхом вмовлянь, прохань та погроз, змусивши змінити показання.
Слідчий суддя погоджується із наявністю ризику вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення з метою ухилення від кримінальної відповідальності, зокрема передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України або ч. 5 ст. 408 КК України.
Отже, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, обставини його вчинення та існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та в подальшому від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, враховуючи положення п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України та недоцільність застосування більш м'яких запобіжних заходів, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визнавати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Задовольняючи клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати йому розмір застави, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке спричинило загибель людини.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 197, 205, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лисичово Іршавського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 18 січня 2026року без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали визначити по 18 січня 2026 рокувключно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складений 20.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1