Тарутинський районний суд Одеської області
Справа №514/1380/23
Провадження по справі № 2/514/203/25
13 листопада 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кравченко П.А.,
за участю секретаря судового засідання - Мельниченко Н.М.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Бессарабське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною 3-х річного віку,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною 3-х річного віку. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28 жовтня 2022 року між сторонами було укладено шлюб. Від даного шлюбу вони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Їхнє сімейне життя не склалося. На даний час вони не підтримують шлюбні відносини. Внаслідок втрати поваги, любові, довіри та дружби, їх сім'я фактично зруйнувалася. На даний час дитина проживає з позивачкою та повністю перебуває на її утриманні. Враховуючи відсутність у позивачки самостійного доходу, чоловік має компенсувати її втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу дружині, а саме сплачувати аліменти на її утримання до досягнення дитиною 3-річного віку.
Позивач в судове засідання не з'явилася на розгляд суду від неї надійшла заява з проханням розглянути справу без її участі, на позовних вимогах наполягає.
Відповідач в судове засідання не з'явився, на розгляд суду від нього надійшла заява відповідно до якої просить розглянути справу у його відсутність, з позовними вимогами позивача згоден частково в частині розірвання шлюбу.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони 28 жовтня 2022 року уклали шлюб, який був зареєстрований Біляївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.7).
Від даного шлюбу мають одну малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ).
Згідно Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, Позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Посвідченням НОМЕР_3 , встановлено, що Позивач та Відповідач мають право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.
Як зазначено в позовній заяві та не спростовано відповідачем, у позивачки ОСОБА_1 сімейне життя з відповідачем не склалося. Внаслідок втрати поваги, любові, довіри та дружби, їх сім'я фактично зруйнувалася. На даний час вони не підтримують шлюбні відносини. На даний час дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні.
На думку позивачки, їхня сім'я вже не існує, примирення між ними не відбудеться. Продовження подружнього життя неможливе та не доцільне, а тому буде суперечити їхнім особистим інтересам.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивачки про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини до досягнення дитиною 3 -річного віку.
Згідно ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом.
Згідно статті 84 СК України «Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Отже, за змістом вказаної норми права можливість отримання алміентів на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі, за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_4 АДРЕСА_2 .
У відповідача перебувають на утриманні неповнолітні діти, а саме: ОСОБА_5 , 2007 р.н., ОСОБА_6 , 2013 р.н., ОСОБА_7 , 2015 р.н., ОСОБА_3 2022 р.н. Вказане підтверджується посвідженням для багатодітних сімей (а.с.10). Відповідач у наданій заяві, зазначає, що сплачує аліменти на дитину. Заборгованість відсутня. Вказані обставини не заперечувались позивачем.
Виходячи з викладеного та того, що позивачкою не подано до суду жодного доказу, на підтвердження того, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на яку вона претендує, що є однією з основних умов для стягнення аліментів на утримання дружини, та відповідач є багатодітним батьком, який сплачує аліменти, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні в частині стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною 3-х річного віку .
Судові витрати розподіляються згідно ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною 3-х річного віку - задовольнити частково.
Шлюб, зареєстрований 28 жовтня 2022 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Біляївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 288- розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) судовий збір в розмірі 1073 гривні 60 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Надіслати наявне рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили до Арцизького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Роз'яснити, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є наявне рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13.11.2025 року.
Суддя П.А. Кравченко