Ухвала від 20.11.2025 по справі 521/19908/25

Справа № 521/19908/25

Номер провадження № 2-о/521/655/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2025 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Громік Д.Д., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

17.11.2025 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просить:

-встановити факт, що ОСОБА_1 проживав однією сім'єю з наймачем житлового приміщення - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з жовтня 2020р. по червень 2022 року та проживає по теперішній час;

-встановити факт, що ОСОБА_1 вів спільне господарство з наймачем і був членом сім'ї наймача.

В обґрунтування заявлених вимог, заявник зазначив, що після смерті ОСОБА_2 , на ім'я якого було відкрито особовий рахунок на підставі Розпорядження №1933 від 24 листопада 1993 року, виникла необхідність переоформлення договору найму.

Встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 необхідне для реалізації житлових прав заявника, а саме, для зміни договору найму житлового приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_1 , та набуття ним прав наймача цього житла.

Останній звертався до Хаджибейської районної адміністрації ОМР з метою зміни договору найму квартири, проте отримав відмову через відсутність документального підтвердження факту спільного проживання з ОСОБА_2 та веденням спільного господарства.

Відмова заінтересованої особи у зміні договору найму, на переконання заявника, була зумовлена виключно відсутністю офіційного (судового) підтвердження факту спільного проживання.

Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Частиною 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Спір про право у справах окремого провадження може бути очевидним на стадії відкриття провадження, або виявитись під час розгляду справи з урахуванням доводів учасників справи та наданих ними доказів.

Спір про право в окремому провадженні - це конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019р. у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення зазначеного факту є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для оформлення житлових прав заявника, а саме, для зміни договору найму житлового приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_1 , та набуття ним прав наймача цього житла, яке оспорюється заінтересованою особою.

Таким чином, факт, про встановлення якого просить заявник не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що, заявником заявлено вимогу про встановлення факту, який не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право, а саме, виникнення у заявника права на зміну договору найму житлового приміщення, що є окремим предметом доказування та має здійснюватися шляхом подання до суду відповідного позову.

Вирішення цього спору неможливо у справі окремого провадження, оскільки для цього необхідно застосовувати засади змагальності цивільного судочинства, які не притаманні окремому провадженню.

При цьому, як наголошено у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно із ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку відмовити у відкритті провадження у порядку окремого провадження, так як заявлені вимоги заявника стосуються його права на майно і повинні розглядатись в позовному провадженні.

Керуючись ст.ст. 258-260, 293, 315 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала складена та підписана 20.11.2025 року.

Суддя: Д.Д. Громік

Попередній документ
131903288
Наступний документ
131903290
Інформація про рішення:
№ рішення: 131903289
№ справи: 521/19908/25
Дата рішення: 20.11.2025
Дата публікації: 21.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (16.12.2025)
Дата надходження: 17.11.2025
Предмет позову: про встановлення факту
Розклад засідань:
23.04.2026 10:40 Одеський апеляційний суд