Справа № 503/1897/25
Провадження №1-кп/503/131/25
20 листопада 2025 року Кодимський районний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима клопотання про продовження та зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162470000998 від 25 червня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Профінтерн Вовчанського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
До Кодимського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Прокурором до суду було подано клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання обґрунтоване тим, що до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався та на даний час строк дії якого визначений до 23 листопада 2025 року. У клопотанні прокурор зазначає, що ризики, які були підставою для застосування такого запобіжного заходу не змінилися. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а тому усвідомлюючи суворість покарання може переховуватися від суду. Також обвинувачений може незаконно впливати на свідків та особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. Через відсутність офіційного працевлаштування обвинуваченого та постійного джерела доходів, існує ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. Крім того, обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки під час досудового розслідування не було встановлено усіх осіб причетних до вчинення даного кримінального правопорушення, яких обвинувачений може повідомити про форми та методи досудового розслідування, що негативно вплине на досудове розслідування та може призвести до ухилення винних осіб від кримінальної відповідальності.
Від захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або зменшення розміру застави до 40 прожиткових мінімумів. Клопотання обґрунтовано тим, що ризики, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу суттєво знизились, а обраний раніше розмір застави є непомірним для обвинуваченого та не співмірним з отриманою винагородою, яка інкримінується обвинуваченому.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу з викладених у ньому підстав. Проти клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу заперечувала.
Захисник обвинуваченого та обвинувачений заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили суд змінити обвинуваченому запобіжний захід або зменшити розмір застави, посилаючись на обставини, викладені у відповідному клопотанні, поданому стороною захисту.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2025 року до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався та на даний час строк дії якого визначений до 23 листопада 2025 року.
У відповідності до положень ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Вказаним розділом передбачено, в тому числі і порядок подачі, а також розгляду клопотань про застосування та продовження запобіжних заходів.
Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Приймаючи до уваги те, що сторонами не оспорюється обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри, суд приходить до висновку, що така підозра наявна.
Вирішуючи питання щодо наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, суд враховує те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а тому існує ризик, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки усвідомлює суворість покарання визначеного санкцією ч. 3 ст. 332 КК України.
Також обвинувачений може впливати на свідків, оскільки судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочатий, а відповідно до положень ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Ураховуючи відсутність офіційного працевлаштування обвинуваченого та постійного джерела доходів, існує ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення вказаних ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення обвинуваченим відповідних дій. Той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим таких спроб. При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ураховуючи наведене, виходячи з характеру та обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування менш суворого запобіжного заходу не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею було визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави, розмір якої було встановлено у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 гривень.
Визначаючи такий розмір застави слідчий суддя врахував, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та не вчинялися заходи щодо уникнення настання ймовірної кримінальної відповідальності.
Однак, суд враховує, що на даний час ризики перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні дещо зменшилися, оскільки досудове розслідування завершено, а стороною обвинувачення зібрано докази, які ця сторона вважає достатніми.
Враховуючи вказане, судв важає, що розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу може бути зменшено.
Визначаючи розмір застави, судом враховано, що відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Отже, ураховуючи матеріальне становище обвинуваченого, його сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі 50 (п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151400 гривень (сто п'ятдесят одну тисячу чотириста гривень 00 копійок) та покласти на обвинуваченого, у разі внесення застави, обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, визначених КПК України.
Керуючись ст.ст. 110, 369, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
Клопотання захисника обвинуваченого щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу або зменшення розміру застави - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 на шістдесят діб, тобто до 19 січня 2026 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 гривень (сто п'ятдесят одну тисячу чотириста гривень 00 копійок).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися без дозволу прокурора або суду з населеного пункту за місцем фактичного проживання, а саме, з м. Мерефа Харківського району Харківської області;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причину своєї неявки, або порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з моменту вручення йому копії ухвали. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1