Справа № 740/4128/25
Провадження № 2/740/1911/25
19 листопада 2025 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючої судді Гагаріної Т.О., за участю секретаря Мартиненко Ю.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
представник Мишевська Н.М. в інтересах ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», позивач) звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просила стягнути з останнього на користь Товариства заборгованість за кредитним договором №515523-КС-001 від 23.11.2024 в розмірі 51 225,38 грн та судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
Позов обґрунтуваний тим, що 23.11.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №515523-КС-001 підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 22 000,00 грн строком на 24 тижні, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 0,62% за кожен день користування кредитом, а позичальник в свою чергу зобов'язався повернути кредит на умовах встановлених договором та графіком платежів.
Однак, всупереч вимог законодавства та умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, погашення заборгованості за кредитом у встановленому порядку та строки не здійснював, у зв'язку з чим, станом на 22.06.2025 утворилась заборгованість у розмірі 51 225,38 грн, що складається з 21 234,32 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту; 18728,64 грн сума прострочених платежів по процентах, 10 754,74 грн - заборгованість по штрафам, 507,68 грн просточені платежі за комісією.
Ухвалою суду від 04.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Позивач у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника.
Відповідач ОСОБА_1 про місце, день та час слухання справи повідомлявся шляхом направлення рекомендованого повідомлення на адресу місця проживання та місця реєстрації. Будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав, відзиву на позов не подавав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
Положеннями ст.627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно положень ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.
Згідно ст.ст.526, 599, 629, 1046, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що 23.11.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №515523-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронним повідомленням, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», і Правилами про надання споживчих кредитівТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавець (а.с.19-30).
Відповідно до п.2.1 договору кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 22 000, 00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» .
Строк, на який надається кредит 24 тижні, термін дії договору до 10.05.2025. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 0,7 %, фіксована. Денна процентна ставка 0,62%. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 44 922,56 грн. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за надання кредиту 4400 грн.
Сторонами в п.3 Договору кредиту погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.
До вказаного договору додані пропозиція (оферта) щодо укладання договору, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти), візуальна форма послідовності дій клієнта та анкета клієнта.
У цей же день позивач перерахував на вказану відповідачем картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 22 000,00 грн.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 22 000,00 грн.
Із врахуванням викладеного між сторонами виникли правовідносини згідно положень ст.ст.526, 599, 629, 1054 ЦК України.
Докази на підтвердження недійсності вищезазначеного кредитного договору відсутні.
Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за кредитним договором становить: 51 225,38 грн, що складається з 21 234,32 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту; 18728,64 грн сума прострочених платежів по процентах, 10 754,74 грн - заборгованість по штрафам, 507,68 грн просточені платежі за комісією.
Положеннями ст.627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Як зазначено вище відповідач не надала суду у встановленому порядку заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву, заперечення, у зв'язку з чим несе ризик настання наслідків, пов'язаних із невчиненням даних процесуальних дій, в даному випадку,- ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Також судом враховується, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази на підтвердження недійсності вищезазначеного кредитного договору відсутні.
Суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем умов кредитного договору №515523-КС-001 від 23.11.2024, укладеного між відповідачем і ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», щодо повернення тіла кредиту у визначені договором строки, оскільки відповідачем не подано доказів на спростування даного факту, а отже наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення тіла кредиту та відсотків.
Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували докази, надані позивачем щодо розміру заборгованості по кредитному договору.
Частинами 1,6,7 ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 10 754,74 грн.
Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки штраф, який передбачено кредитним договором, нарахований у період дії в Україні воєнного стану, він підлягає списанню кредитодавцем, а тому позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача 10 754,74 грн заборгованості за штрафом задоволенню не підлягає.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 507,68 грн комісії, то суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 №15-п/2011 визначено, що положення п.п.22, 23 ст.1, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10.06.2017.
Відповідно до абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (п.п.17 і 23 ст.1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Враховуючи імперативне врегулюванням законодавством про захист прав споживачів умов щодо нарахування комісії з обслуговування кредитного договору, п.1.2 кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає застосуванню, отже відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення комісії.
А тому, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість в розмірі 39 962,96 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 21 234,32 грн та процентам в розмірі 18728,64 грн.
Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 76,84 % (39 962,96: 51 225,38 х 100), з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1861,37 грн (2422,40 х 76,84 %).
Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 247, 264, 265, 279-283 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Лесі Українки, 26, офіс 411, заборгованість по кредитному договору №515523-КС-001 від 23.11.2024 в розмірі 39 962(тридцять дев'ять дев'ятсот шістдесят дві) грн 96 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Лесі Українки, 26, офіс 411, понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1861 (одна тисяча вісімсот шістдесят одну) грн 37 коп.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Лесі Українки, 26, офіс 411,
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.О. Гагаріна