Справа № 750/14016/25
Провадження № 2/750/3718/25
19 листопада 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Косенка О.Д.,
секретар Костюк С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
у жовтні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу, зареєстрованого 10.09.2021, мотивуючи позов тим, що спільне життя з Відповідачем не склалося, оскільки у сторін різні характери та погляди на сімейне життя, що суперечить подальшому сумісному проживанню. Подружні відносини з Відповідачем фактично розірвані, а сам шлюб має формальний характер. Спільне господарство не ведуть, за таких обставин Позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити іх інтересам.
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі. Справу призначено до розгляду на 19.11.2025 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано строк для надання заяв по суті справи.
Позивач у позовній заяві просила розгляд справи проводити за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперчує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає, просить його задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За таких обставин, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
10 вересня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було зареєстровано шлюб між Позивачем та Відповідачем, про що складено відповідний актовий запис № 1442 (а.с. 6).
Подружні відносини сторони фактично припинили, сумісно не проживають, спільного господарства не ведуть. Подальше збереження шлюбу Позивач вважає не можливим, таким, що суперечить інтересам сторін, що підтверджується заявами по суті.
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а.с. 7)
Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 6 ст. 263 ЦПК України якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Згідно з п. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З огляду на викладене, враховуючи що Позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, підстав для досягнення примирення між сторонами суд не вбачає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову, розірвання шлюбу між сторонами.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України при ухваленні рішення суд має вирішити питання про розподіл судових витрат.
За змістом ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При зверненні до суду із позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн за вимогу про розірвання шлюбу.
Відповідач визнав позовні вимоги, відтак судовий збір у розмірі 605,60 грн підлягає поверненню Позивачу.
Позивач вимоги про стягнення судових витрат з Відповідача не заявляє.
Керуючись ст. ст. 2, 10-13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ч. 3 ст. 105, ст. ст. 110-112 Сімейного кодексу України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 10 вересня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 1442, розірвати.
Повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, а саме 605 грн 60 коп (шістсот п'ять гривень 60 копійок), згідно платіжної інструкції № 1.341764865.1 від 06.10.2025, сплачених в АТ КБ«ПРИВАТБАНК».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олег КОСЕНКО