Справа №731/472/25
Провадження №3/731/188/25
19 листопада 2025 року с-ще Варва
Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:
судді Савенка А.І.,
за участю секретаря Леоненко Г.В.,
особи, щодо якої складено протокол ОСОБА_1 ,
захисника Ріпки І.В.,
розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, який надійшов з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянки України, яка мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, розлученої, не має статусу особи з інвалідністю та УБД, має на утриманні одну неповнолітню дитину, до адміністративної відповідальності протягом року не притягалась,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
10 серпня 2025 року, о 01 год. 33 хв., в селищі Варва, по вулиці Зарічній, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Toyota Prado, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я водій відмовилась, чим порушила п. 2.5 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила, що 10 серпня 2025 року дійсно керувала автомобілем Тойота Прадо днз НОМЕР_2 . Це було викликано тим, що після розлучення з нею проживає її неповнолітній син, якому в нічний час стало зле. Вона була вимушена звернутись до відділення екстреної медицини, в якому дитину оглянули, надали необхідну допомогу, порадили пройти обстеження та спостерігати до ранку за його станом. Виїхавши із лікарні, вона везла сина додому, однак помітила низький рівень палива, наразі чого вирішила заїхати на заправку. АЗК Авіас була зачинена, вона вирішила їхати до іншої АЗК на виїзді з селища, побачивши що вона не працює, повернула праворуч на вулицю Зарічну. На повороті патрульний автомобіль подав сигнал про зупинку, однак вона продовжила рух, шукаючи карман для зупинки. Через деякий час здійснила зупинку у кармані біля магазина «Нептун». Працівнику поліції надала документи та прострочену страховку. Останній поцікавився чи є дійсна та почав перевіряти наявність страховки через планшет. Працівник поліції висловив підозри, що вона перебуває у стані сп'яніння, адже з автомобіля був запах алкоголю. Однак вона заперечила вживання алкоголю та відповіла, що це імовірно духи. Далі працівник поліції пояснив наслідки не проходження огляду. Для отримання консультації вона зателефонувала до знайомого, поговорила по телефону. Однак, працівник поліції вказав, що водійське посвідчення є вилученим у зв'язку з адміністративним правопорушенням. Внаслідок хвилювання вона раптово висмикнула посвідчення водія із рук правоохоронця, однак вони застосували силу та відібрали його назад. Пояснила, що з 16 липня 2025 року вона 2-3 тижня проходила амбулаторне лікування, та просила суд «повірити на слово», що алкоголь не вживає. Вказала, що не пройшла огляд на стан сп'яніння тому, що не бачила для цього підстав, розгубилась, перебувала у стані крайньої необхідності та побоювалась неправомірних дій поліції із маніпулюванням з результатами тестування.
Захисник Ріпка І.В. вказала, що зупинка транспортного засобу під керуванням її підзахисної була незаконною, адже будь-яких порушень ПДР вона не вчинила. Керування транспортним засобом було вимушене. Підстав для проведення огляду не було. Більш того, водія не відсторонили від керування ТЗ.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушенням є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відповідно до диспозиції вказаної статті обставинами, які підлягають перевірці при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності, є факт відмови особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та факт керування вказаною особою транспортним засобом.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 418127, складеним 10 серпня 2025 року (а.с. 2), де зазначено особу водія, час, місце, обставини вчинення адміністративного правопорушення, зазначено про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія та про відеофіксацію порушення, вказано, що транспортний засіб Toyota Prado, д.н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 ;
- рапортом інспектора ВРПП Прилуцького РВП про те, що 10 серпня 2025 року, близько 01 години 33 хвилин, під час патрулювання було зупинено ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем Toyota Prado, д.н.з. НОМЕР_2 під час комендантської години, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Водійці було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці або в медичному закладі, на що вона відмовилась. Після цього на ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 № 418127, а автомобіль був припаркований на узбіччі без порушення ПДР (а.с. 3);
- актом огляду з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд до КНП «Прилуцька ЦМЛ» з відмітками про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду (а.с. 4, 5);
- відеозаписом з відеореєстратора та бодікамери, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керувала автомобілем Тойота Прадо днз НОМЕР_2 . На повороті роз'їхалась з автомобілем патрульної поліції, який перед роз'їздом увімкнув проблискові маячки синього та червоного кольору. Продовжила рух не зупинившись одразу. Автомобіль патрульної поліції розвернувся та почав переслідування. Водій ОСОБА_1 зупинилась приблизно через 300 метрів на парковці біля магазину по вул.Зарічній. Працівник поліції поцікавився, чому водій рухається в комендантську годину та не зупинилась одразу, на що остання відповіла що не зрозуміла вимогу про зупинку, а поїздка вимушена, через необхідність відвідати лікарню. На прохання працівника поліції водій надала документи та прострочений страховий поліс. Працівник поліції повідомив, що він відчуває запах алкоголю, поцікавився чи не вживала водій. Остання заперечила цей факт. Працівник поліції повідомив, що у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння він пропонує пройти водійці огляд на стан сп'яніння на місці зупинки ТЗ або в лікарні, однак, остання відмовилась. Водійці було роз'яснено, що відмова є адміністративним порушенням, роз'яснено наслідки такого. Остання здійснила телефонний дзвінок. Після чого, працівник повторно неодноразово запропоновує пройти огляд на стан сп'яніння, і водій відмовляється. Працівник поліції повідомив, що складає протокол, і посвідчення водія вилучено. Після цього, водій почала вимагати повернення посвідчення, підійшовши до поліціянта впритул. На фоні чути звуки фізичної взаємодії та вимоги поліцейського припинити протиправні дії, повернути службовий планшет. Згодом, водійці роз'яснено, що вона вчиняє протиправні дії щодо працівників поліції, її посвідчення вилучено, та двічі роз'яснено процесуальні права. Від отримання копії постанови водій відмовилась.
За клопотанням сторони захисту в присутності практичного психолога ОСОБА_2 , соціального - педагога ОСОБА_3 , законного представника ОСОБА_1 , неповнолітній свідок ОСОБА_4 , син особи, щодо якої складено протокол, вказав, що в серпні 2025 року в вечірній час мати повезла його до лікарні, через біль у животі. В лікарні дали таблетку та порадили наступного дня звернутись до лікаря в Прилуках. По дорозі до дому мати поїхала на заправку, однак вона не працювала. На повороті побачили автомобіль поліції, який поїхав за ними та ввімкнув маячки. Мати зупинилась біля магазина Нептун. Поліцейський питав чого вони не зупинились одразу. Попросив права та не віддав їх. Згодом він вийшов, та побачив, що працівники поліції «висять на матері». Просив поставитись до матері лояльно та не позбавляти прав керування транспортним засобом.
Сторона захисту наголошувала на тому, що зупинка транспортного засобу працівниками поліції була безпідставна.
Комендантська година відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану, це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.
На території Прилуцького району комендантська година запроваджена з 24-00 до 04-00 години.
Дії, що становлять порушення вимог комендантської години підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Вимога про зупинку транспортного засобу (ТЗ) подається поліцейським за допомогою спеціального табло, світлоповертача або руки, увімкненого проблискового маячка синього та/або червоного кольору та/або спеціального звукового сигналу, або гучномовного пристрою. Відповідальність за невиконання вимог про зупинку передбачена ст. 122-2 КУпАП.
У відповідності до ст. 35 ЗУ Про Національну поліцію, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі зокрема:
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Відтак, той факт, що водій рухалась транспортним засобом в комендантську годину, є відповідно до перелічених норм законодавства самостійною причиною для зупинки транспортного засобу, а той факт, що після подання сигналу про зупинку водій виконала його лише через 300 метрів, хоча мала можливість зупинитись майже одразу та припаркувати автомобіль без порушень ПДР, свідчить про наявність ознак адміністративного правопорушення, що також було законною підставою для зупинки ТЗ.
Отже, доводи сторони захисту в цій частині суд визнає неспроможними.
Також, сторона захисту наполягала на тому, що вимоги про огляд на стан сп'яніння були безпідставними, однак, як відображено на записі, вказано у протоколі, такі вимоги були пред'явлені через наявність у водія запаху алкоголю, та озвучені працівником поліції декілька раз. В судовому ж засіданні ОСОБА_1 вказала, що імовірно це був запах духів, однак, це ніяк не спростовує того факту, що в момент зупинки, працівник поліції міг відчувати від водія запах алкогольвмісткого продукту, та висунув вимогу про проходження огляду на стан сп'яніння.
Посилання сторони захисту на те, що особа, щодо якої складено протокол не вживає його за медичними показниками, та не перебувала в стані сп'яніння, підкріплені копіями медичної картки, з інформацією щодо прийому невропатолога 16.07.2025 та 12.08.2025. Однак, при дослідженні цих документів вбачається, що будь-яких рекомендацій або медичних заборон на вживання алкоголю такі не містять, відтак не можуть слугувати належним доказом перебування або не перебування особи в стані сп'яніння. Таким доказом може бути огляд на стан алкогольного сп'яніння, який водій відмовилась пройти на місці зупинки транспортного засобу, або в медичному закладі, який остання також не здійснила.
Крім того, сторона захисту наголошувала на тому, що водій керувала транспортним засобом в стані крайньої необхідності, через стан здоров'я дитини.
Крайня необхідність - це законний стан, коли людина змушена завдати шкоди правоохоронюваним інтересам, щоб усунути небезпеку, яка безпосередньо загрожує життю, здоров'ю чи іншим правам, якщо цю небезпеку неможливо усунути іншими засобами, а заподіяна шкода не є значно більшою за ту, якої вдалося уникнути.
Суд зважає, що така необхідність дійсно може виправдати водія в частині порушення заборони руху під час комендантської години, однак, суть порушення що інкриміновано ОСОБА_1 є відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Аналізуючи пояснення щодо перебування у стані крайньої необхідності суд зважає, що за поясненнями ОСОБА_1 , вона не їхала в лікарню, а вже поверталась із дитиною додому, при цьому останню не було госпіталізовано. Відтак, вважати, що водій на той час перебувала у стані крайньої необхідності у суда відсутні.
Більш того, суд враховує, що порушення пов'язано не із встановленням факту перебування особи в стані сп'яніння, а саме з відмовою від огляду, однак, для такого не вимагалось тривалого часу, а стан дитини, яка перебувала в автомобілі не був очевидно загрозливим. Відтак, водій мала можливість спростувати всі підозри щодо її стану погодившись на огляд. Однак, проігнорувала це.
Окремо, суд зауважує, на позицію сторони захисту щодо неправомірних дій працівників поліції щодо тимчасового вилучення посвідчення водія, яка є неспроможною, з огляду на те, що ст. 265-1 КУпАП передбачено такий захід забезпечення адміністративного правопорушення. Так, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, поліцейський тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Про що і було зроблено запис у протоколі.
Про відсторонення водія було попереджено під відеозапис.
У своєму рішенні від 29 червня 2007 року по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom, заяви № 15809/02 і № 25624/02) Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Статтею 266 КУпАП та пунктом 2.5 ПДР України на водіїв покладено додатково обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків.
В силу положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій, а доказами у справі є, зокрема, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Водійці за наявності ознак сп'яніння працівниками поліції неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, роз'яснено наслідки такої відмови, роз'яснено процесуальні права, однак, остання категорично та неодноразово відмовилась пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки ТЗ так і в медичному закладі.
Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення нею порушення вимог пункту п. 2.5. ПДР України, а саме відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Обираючи вид та міру адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, зокрема його підвищену суспільну небезпеку, враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявність у неї неповнолітньої дитини, вважаю за необхідне застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, на підставі ст. 40-1 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з порушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя А.І. Савенко