Справа №766/14579/25
н/п 3/766/4851/25
18.11.2025 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В.
за участю секретаря: Натальної А.В.
захисника (в режимі відеоконференції): Ювченка А.В.
розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_1 14.09.2025 о 21:03 годині на перехресті вул. Некрасова та пр. 200 річчя Херсону в м. Херсоні керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі, за наслідками якого встановлено стан алкогольного сп?яніння. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту ПДР).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, заяв та клопотань не подавав, про причини своєї неявки суд не повідомив.
За повідомленням захисника ОСОБА_1 уклав контракт і проходить службу у Збройних Силах України.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього. Присутність під час судового розгляду захисника слугуватиме меті забезпечення прав ОСОБА_1 .
Під час судового розгляду захисник Ювченко А.В. заперечив проти складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, просив провадження у справі закрити, підтримавши письмові заперечення щодо складеного протоколу.
Обґрунтовуючи свою позицію, зазначив що долучене до матеріалів справи відео не містить беззаперечних відомостей про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. До місця так званої зупинки поліцейськими за кермом їхав його знайомий, який залишивши його в автомобілі пішов у своїх справах. ОСОБА_1 перебував за кермом, оскільки просто хотів увімкнути габаритні вогні на автомобілі, тобто транспортний засіб не був зупинений поліцейськими, а фактично був виявлений на проїжджій частині, при цьому останні не мотивували причини зупинки транспортного засобу, а тому не мали повноважень розпочинати провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Звернув увагу суду на ту обставину, що представники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 його права та не забезпечили можливість скористатись допомогою захисника.
Протокол не містить ознак алкогольного сп'яніння, виявлених у ОСОБА_1 , тоді як його поведінка, зафіксована на відео взагалі не дає можливості встановити наявність будь-яких відповідних ознак і відповідно озвучені ознаки не відповідають дійсності. За результатами огляду безпідставно не складено акт огляду, як і не було оформлено направлення на огляд до медичного закладу.
Висновок огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння лікарем ОСОБА_1 вручений не був. Також особа ОСОБА_1 у медичному закладі не була встановлена у належний спосіб, а у відібранні зразків крові було відмовлено, не зважаючи на відповідне зауваження особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Крім того висновок не містить відомостей у який саме спосіб відбував огляд ОСОБА_1 .
Долучене відео не є належним доказом, оскільки складається з декількох окремих роликів, а тому не є безперервним і відповідно не може вважатись таким, що на ньому зафіксовано всі обставини, пов'язані зі складанням протоколу щодо ОСОБА_1 .
Не зважаючи на заперечення захисника, суд дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджена наступними дослідженими та перевіреними судом доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №601987 від 14.09.2025, в якому викладені дата та час (14.09.2025 о 21:03 годині), місце (на перехресті вул. Некрасова та пр. 200 річчя Херсону, м. Херсон) та обставини (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння) вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Так, встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в медичному закладі;
-відео-файлами з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських, з яких вбачається, що поліцейськими під час комендантської години було зупинено транспортний засіб «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 . З місця водія вийшов ОСОБА_1 , інших осіб в автомобілі не було. Під час спілкування та при перевірці документів у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, про які останній був повідомлений, а саме: запах алкоголю, почервоніння обличчя та тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 поліцейськими було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки або проїхати до медичного закладу, роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду. ОСОБА_1 погодився проїхати до медичного закладу, де за результатами огляду лікарем було встановлено стан алкогольного сп'яніння;
-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР від 14.09.2025, з якого вбачається, що 14.09.2025 о 22:05 годині ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (о 21:45 годині - 2,04 проміле, о 22:05 годині - 1,95 проміле);
-довідкою інспектора ІІ категорії відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області ДПП від 16.09.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_3 від 18.07.2024.
Оцінюючи наведені докази та заперечення захисника, судом врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі по тексту Інструкція), відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп'яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції). За наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 7 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (п. п. 8-10 розділу ІІ Інструкції).
Відповідно до п. 16 розділу ІІІ висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я (п. 18 розділу ІІІ).
Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння (п. п. 2, 4, 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 - далі по тексту Порядок).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (п. 6 Порядку). Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням (п. 10 Порядку).
Відповідно до п. 4 розділу Х наказу Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі по тексту - Інструкція з оформлення матеріалів) огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Заперечення захисника висновків суду не спростовують з огляду на наступне.
1. Відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»). Отже, за конструкцією норми ст. 130 КУпАП відповідальності підлягають саме особи, що керують транспортним засобом, а тому вказана обставина підлягає першочерговому з'ясуванню, а в подальшому і доказуванню при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так з досліджених судом доказів, а саме: відеозапису, не зважаючи на твердження захисника, беззаперечно зафіксовано факт зупинки транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , за кермом кого перебував саме ОСОБА_1 , який за весь час спілкування з представниками поліції відповідний факт не заперечував.
2. Не заслуговують на увагу твердження захисника щодо відсутності ознак алкогольного сп'яніння, оскільки поліцейським було озвучено про наявність запаху алкоголю, що у свою чергу переглядом відео спростовано не може бути. Відповідний огляд був проведений і лікарем, яка лише після підтвердження відповідних ознак перейшла до безпосередньо огляду. Також суд звертає увагу на ту обставину, що акт огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння складається поліцейськими лише у разі проведення відповідного огляду на місці зупинки транспортного засобу, тоді як відповідний акт складений лікарем є лише передумовою для оформлення висновку і складається в одному екземплярі, який залишається зберігатись у медичному закладі.
3. Безпідставним є і зауваження щодо не оформлення направлення для проходження огляду в медичному закладі та невручення його відповідно ОСОБА_1 , оскільки відповідний документ заповнюється в єдиному екземплярі і передається в медичному закладі лікарю, який буде проводити огляд, а сам огляд в медичному закладі забезпечується представниками поліції. Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що оформлене направлення на огляд водія ОСОБА_1 було передано лікарю, а тому до матеріалів справи не долучалося.
4. Позиція захисника щодо недопустимості відео, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, є неспроможною, оскільки п. 1 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026 регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів. Застосування ж положень вказаної Інструкції щодо конкретного формату матеріалів відеозапису, який має долучатись до протоколу про адміністративне правопорушення, не передбачено. Обов'язковість долучення матеріалів відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення встановлена ч. 2 ст. 266 КУпАП та п. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, які у свою чергу особливих вимог до здійсненого відеозапису не встановлюють, що також кореспондується і з положеннями ч. 1 ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються серед іншого встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів.
Досліджене ж судом відео надає можливість дати оцінку подіям, які мали місце 14.09.2025, так як відображає всі основні обставини, які передували складанню протоколу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, і які жодним чином не спотворені та ставили б під сумнів процесуальні дії виконані представниками поліції та представниками медичного закладу. Отже, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається захисник в частині дослідженого відеозапису, не свідчать про наявність підстав для закриття провадження у справі;
5. Як вже зазначалось вище доказами у справі про адміністративне правопорушення за змістом ч. 1 ст. 251 КУпАП серед іншого є і протокол про адміністративне правопорушення, який на переконання суду в якості самостійного доказу на підтвердження обставин інкримінованого адміністративного правопорушення дійсно виступати не може, проте у сукупності з іншими доказами, а у випадку вчинення ч. 1 ст. 130 КУпАП обов'язковим доказом де має бути і відеозапис, за відсутності порушень щодо вимог до його форми та змісту, визнанню недопустимим не підлягає;
6. Оцінюючи заперечення захисника суд також звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у постанові від 14.02.2018 року по справі №735/1246/15-а, де зазначено, що посилання позивача на окремі процедурні порушення при притягненні його до адміністративної відповідальності не можуть спростовувати правомірності спірної постанови відповідача, оскільки не доводять відсутності факту порушення.
А тому твердження про відсутність підстав для зупинки як передумова для закриття провадження у справі є неспроможними.
7. Не заслуговують на увагу суду і твердження захисника про те, що особа ОСОБА_1 не була встановлена лікарем, оскільки відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп'яніння. У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду (п. 5 розділу ІІІ Інструкції).
Зміст відео дійсно свідчить про те, що ОСОБА_1 відмовився надавати документи на підтвердження своєї особи, а тому його особа була встановлена з його слів.
8. Завідомо хибними є твердження захисника і про те, що ОСОБА_1 не були роз'яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також не наголошено на правах, передбачених ст. 63 Конституції України, оскільки поведінка останнього протягом всього часу спілкування з поліцейськими свідчила про протилежне, крім того процедура огляду становила більше години, а ОСОБА_1 не обмежувався поліцейськими у праві спілкування телефоном, а відповідно як не був позбавлений можливості залучити захисника, так і не був позбавлений можливості заявити відповідне клопотання;
9. Не спростовають висновків суду і заперечення захисника щодо непроведення підтверджуючого дослідження у умовах медичного закладу, оскільки передумовою для притягнення до адміністративної відповідальності у разі проходження відповідного огляду в лікарні є саме висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма та зміст якого визначена Інструкцією. Оскільки долучений до матеріалів справи висновок відповідає вимогам Інструкції і його складання підтверджено і дослідженим судом відео, підстав ставити під сумнів зафіксовані в ньому результати підстав немає.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння проведено з дотриманням встановленої процедури, про що свідчить сукупність досліджених судом доказів, підстав ставити під сумнів які немає, а тому останні доводять факт інкримінованих ОСОБА_1 протиправних дій. З урахуванням викладеного вище приходжу до висновку про необхідність застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 130, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач - ГУК у м. Херсон обл./Херсон обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37959517, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: Людмила ВАЛІГУРСЬКА