Справа №766/13069/23
н/п 1-кп/766/2058/25
13.11.2025 м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 30.03.2023 за № 22023230000000176 за обвинуваченням:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м. Херсона, громадянки України, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
Реалізуючи злочинний умисел, направлений на виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, громадянка України ОСОБА_5 , будучи проросійськи налаштованою, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, діючи добровільно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 27.09.2022, прийняла участь у створенні та розповсюдженні матеріалів, які містять виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України з використанням засобів масової інформації.
Так, ОСОБА_5 , будучи журналістом незаконно створеної представниками окупаційної влади тзв. «ГУР ХО ТРК «Таврия» у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 27.09.2022, прийняла особисту участь у створенні та розповсюдженні з використанням зазначеного засобу масової інформації публікації у формі репортажу, який був розміщений на інформаційних ресурсах ТРК «Таврия», (https://tavriatv.ru/https://t.me/tavria_kherson) за адресою: https://tavriatv.ru/segodnya-golosovanie-prohodit-na-staczionarnyh-uchastkah/ під назвою «Сегодня голосование проходит на стационарных участках», містив текстову частину та відеофайл за участю ОСОБА_5 , під час якого остання проголошує наступне:
«Жители продолжают идти на участки и отдавать свой голос за воссоединение с могучей страной, с россией. Сегодня голосование проходит на стационарных участках, один из них расположен в Херсонской школе №6, люди идут не смотря на угрозы обстрелы вооруженных формирований Украины. Жители с настроением и воодушевлением рассказывают почему они пришли сделать свой выбор.
…Соблюдаются все меры безопасности проведения референдума, а именно проверяется наличие опасных предметов, исключается большое скопление людей и все это благодаря работе органам внутреннего правопорядка.
…На участке все проходит спокойно, без провокаций и по установленным правилам проведения референдума.
…Сегодня проголосовали сотрудники ТРК «Таврия», вместе с россией мы становимся одной большой семьей, могучей и сильной. Я люблю Херсон и Херсонцы его тоже любят, выбор очевиден».
Відповідно до висновку судово-лінгвістичної експертизи № СЕ-19/104-23/26144-ЛД від 13.10.2023, у висловах жінки ОСОБА_5 , яка виступає у ролі ведучої телепередачі, що зафіксована на відео за посиланням https://tavriatv.ru/segodnya-golosovanie-prohodit-na-staczionarnyh-uchastkah/, містяться лінгвістичні ознаки виправдовування тимчасової окупації частини території України.
Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_5 як виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, вчинені з використанням засобів масової інформації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Крім того, 30.05.2023 указом «временно исполняющего обязаности губернатора Херсонской области ОСОБА_6 » № 111-у затверджено «Положение о выборах депутатов Херсонской обласной думы первого созыва», відповідно до якого вибори до вищевказаного незаконного органу окупаційної влади назначені на другу неділю вересня 2023 року.
Достовірно знаючи про вищевказані обставини, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, у вересні 2023 року була добровільно обрана до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території Херсонської області.
Так, заручившись підтримкою громадян України, які підтримували ідею окупації територій держави України, зокрема м. Херсона та Херсонської області, окупаційні війська встановили контроль над усіма державними органами та розпочали утворення своїх державних органів на території міста Херсона та Херсонської області. На виконання вказаного злочинного задуму представниками окупаційної влади як так званий законодавчий орган «государственной власти Херсонской области» у вересні 2023 року створено так звану «Херсонскую областную думу».
Переслідуючи злочинну мету бути обраною до зазначеного незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території Херсонської області, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час, але не пізніше 19 червня 2023 року, надала добровільну згоду представникам держави агресора на свою участь у незаконних виборах до так званої «Херсонской областной думы» від правлячої партії рф «единая россия». Згідно до проведеного у період з 22 по 28 травня 2023 року представниками держави агресора так званого «предварительного голосования» від вказаної партії ОСОБА_5 набрала 3516 голосів підтримки.
В подальшому, ОСОБА_5 , діючи добровільно, як член партії рф «единая россия» у період не пізніше ніж з 22 травня по 09 вересня 2023 року проводила інформаційну діяльність, направлену на популяризацію вищевказаної партії на окупованій території Херсонської області та займалась політичною діяльністю, направленою на обрання її до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, а саме до так званої «Херсонськой области думы».
10 вересня 2023 року, відповідно до постанови так званої «Избирательной комиссии Херсонской области» № 22/145 «О результатах выборов депутатов Херсонской областной Думы первого созыва» встановлено, що «всероссийская политическая партия «единая россия»» набрала 74,86% голосів виборців, які прийняли участь у незаконному голосуванні та отримала 28 мандатів у так званій «Херсонской областной Думе первого созыва», один з яких зокрема отримала ОСОБА_5 .
20 вересня 2023 року на першому засіданні так званої «Херсонской областной Думы первого созыва» ОСОБА_5 була присутня як депутат вказаного незаконного окупаційного органу.
Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_5 як добровільне обрання громадянина України до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
ІI. Застосовані судом правові процедури
Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia) з урахуванням та дотриманням загальних засад, встановлених процесуальним законом для такого розгляду.
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.
Ухвалою суду від 08.01.2024 було призначено підготовче судове засідання.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.12.2023 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 .
Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_5 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур'єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Ухвалою суду від 16.07.2024 вирішено здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
У судовому засіданні допит обвинуваченої ОСОБА_5 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України, при цьому обвинувачена викликалася до суду через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, однак у судове засідання не з'явилася.
Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченої, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.
При цьому згідно з ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Так, за змістом ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 на цей час перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області.
Водночас за змістом ч. 8 ст. 135 КПК України передбачено, що повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
Вказані положення кримінально-процесуального закону судом були дотримані.
Так, у газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик до суду ОСОБА_5 , у судові засідання 07.05.2024, 02.07.2024, 16.07.2024, 14.11.2024, 10.02.2025, 03.03.2025, 14.07.2025, 04.08.2025 до Херсонського міського суду Херсонської області. Також повістки про виклик в судові засідання були направлені для опублікування на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Крім того, повідомлення про виклики до суду обвинуваченої ОСОБА_5 були опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
Зважаючи на правила ст. ст. 42, 135 КПК України, дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації або переховується від органів досудового розслідування, полягає не в обов'язку інших осіб, якими отримано процесуальний документ, призначений для неї, повідомити про надходження процесуального документу, а в тому, що про наявність цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.
ІІІ. Щодо забезпечення права на захист
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК України суд зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. В інших випадках обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні, серед іншого, щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення (п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України).
Разом з цим, стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов'язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
Постановою старшого слідчого СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_7 від 22.11.2023 підозрюваній було призначено захисника через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях - адвоката ОСОБА_8 (доручення № 014-140005441 від 22.11.2023).
Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника для захисту інтересів обвинуваченої.
На підставі наказу Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про заміну адвоката та припинення дії попереднього доручення ОСОБА_5 було призначено іншого захисника - адвоката ОСОБА_4 (доручення № 002-210000828 від 03.09.2024).
З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 16.07.2024 клопотання прокурора про здійснення спеціального судового розгляду було задоволено, оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 30.03.2023 за № 22023230000000176, пред'явлено щодо злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто того, який входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, а обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 436-2 КК України розслідується в одному кримінальному провадженні із злочином, зазначеним у цій частині, виділення матеріалів щодо нього може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Ухвалою суду від 01.10.2024 був призначений судовий розгляд з вирішенням питань, передбачених ч. 3 ст. 31, 314-316 КПК України.
Крім того, за період часу з 08.01.2024 (ухвали про призначення підготовчого судового засідання) та до виходу суду до нарадчої кімнати 13.11.2025, інформація, яка стосувалася всіх призначених судових засідань, своєчасно публікувалася та була доступною через офіційний веб-сайт суду та публікацій у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження.
За час судового розгляду обвинувачена могла визначитися з провадженням щодо неї, та усвідомлюючи, що у неї виник юридичний обов'язок постати перед судом, однак не змінила свою процесуальну поведінку та продовжила подальше ухилення від виконання своїх процесуальних обов'язків.
На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись захиснику, який крім, того був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваної на стадії досудового розслідування та обвинуваченої на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.
Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_5 , щоб забезпечити останній можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваної на стадії досудового розслідування та обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя.
Захисники обвинуваченої, які були забезпечені державою з Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, не заперечували щодо розгляду даного кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження, приймали участь у дослідженні доказів, виступали у дебатах та просили ухвалити законне рішення.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Підсумовуючи зазначене, суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового за спеціальною процедурою «in absentia», судом виконані та дотримані у повному обсязі.
IV. Позиція сторін кримінального провадження
Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованих їй злочинів. Просив визнати обвинувачену ОСОБА_5 винною та призначити відповідне покарання в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України та ч. 3 ст. 436-2 КК України, застосувавши додаткове покарання як у виді позбавлення права обіймати певні посади, так і конфіскацію всього майна. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також займатися діяльністю пов'язаною із сферою медіа, журналістикою чи розповсюдженням інформації, на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього майна.
Захисник висловив думку про те, що запропоноване прокурором покарання є досить суворим. Конфіскація майна обвинуваченої не може бути застосована, оскільки вона своїми діями не завдала шкоди державі. Вважав достатнім визначити обвинуваченій мінімальне покарання.
V. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення
Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.12.2023 (справа №490/4635/23), у даному кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування відносно ОСОБА_5 та зібрано докази.
Так, вина ОСОБА_5 у вчиненні поставлених їй у провину кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
- актом огляду Інтернет-сторінок від 29.05.2023, відповідно до якого:
під час огляду Інтернет-сторінки за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 на моніторі комп'ютера відобразилась сторінка під назвою «все кандидаты», на якій розміщуються особиста біографія ОСОБА_9 та її фото;
під час огляду Інтернет-сторінки за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 на моніторі комп'ютера відобразилась сторінка телеграм каналу «ІНФОРМАЦІЯ_20» від ІНФОРМАЦІЯ_4 . У вказаній публікації міститься фото з переліком осіб під назвою «кандидатуры для последуещего выдвижения от партии «Единая Россия» кандидатами в депутаты законодательного органа Херсонской области, представительного органа муниципального образования Административного центра Херсонской области». Під № 139 зазначено ім'я « ОСОБА_10 »;
під час огляду Інтернет-сторінки за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 на моніторі комп'ютера відобразилась сторінка російського онлайн сервісу для хостинга та перегляду відео «RUTUBE» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_21» в Геническе продолжает заботиться о ветеранах». У даному відеоматеріалі ОСОБА_5 представлена як «кандидат в депутаты законодательного собрания от партии «Единая Россия»;
- Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 23.03.2023, відповідно до якого так зване «государственное унитарное предприятие «Херсонская областная телерадиокомпания «Таврия» зареєстроване як підприємство, яке внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб як юридична особа, зареєстрована до прийняття у російську федерацію;
- штатним розписом ГУП «ТЕЛЕРАДИОКОМПАНИЯ «ТАВРИЯ», відповідно до якого ОСОБА_5 зазначена як «администратор программ» з окладом 40000,00 рос.руб. з контактним номером телефону НОМЕР_2 ;
- рапортом старшого інспектора з ОДК ВПК в Херсонській області ДКП Національної поліції України від 17.03.2023, відповідно до якого інспектором у ході моніторингу телеграм-каналів та Інтернет-ресурсів виявлено публікації разом із відеозаписами та фотографіями до них, в яких виявлено жінку, яка активно здійснює інформаційну підтримку країни-агресора та окупаційної адміністрації використовуючи телеканал «Таврия», створений під час окупації м. Херсона. Вказану жінку підписано різних відеозаписах під різними псевдонімами та посадами, а саме: 1) « ОСОБА_11 »; 2) « ОСОБА_12 »; 3) « ОСОБА_11 кореспондент»; 4) « ОСОБА_13 »; 5) « ОСОБА_14 »; 6) « ОСОБА_15 кореспондент»; 7) « ОСОБА_16 ведущая кореспондент ТРК «Таврия»; 8) « ОСОБА_17 програмный директор Херсонской «Таврии»; 9) « ОСОБА_17 заместитель представителя ВВПОД «Юнармия» в Херсонской области»; 10) « ОСОБА_17 програмный директор компании»; 11) « ОСОБА_18 ». Під час перевірки встановлено, що вищезазначеною жінкою є: ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , додаткова адреса: АДРЕСА_2 , може користуватись мобільним телефоном: ? НОМЕР_3 ?, має сторінку в соціальній мережі «Однокласники», посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6
Інформація та відеозаписи які підтверджують вчинення вищезазначеною особою злочину доступні за наступними посиланнями (скріншоти додаються до рапорту): ІНФОРМАЦІЯ_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 ІНФОРМАЦІЯ_9 ІНФОРМАЦІЯ_22; ІНФОРМАЦІЯ_10 ІНФОРМАЦІЯ_23; ІНФОРМАЦІЯ_10 ІНФОРМАЦІЯ_24; ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ІНФОРМАЦІЯ_26; ІНФОРМАЦІЯ_25;
- протоколом огляду від 21.11.2023, проведеним за участю свідка ОСОБА_20 , відповідно до якого оглянуто додаток до протоколу огляду № 71/22/1/193-4954 від 09.10.2023, а саме: диск DVD+R № 22/1/45-530 із відеозаписом та назвою «ІНФОРМАЦІЯ_27.mp4». На вказаному відеозапису свідок впізнала ОСОБА_21 ;
- протоколом огляду від 20.11.2023, проведеним за участю свідка ОСОБА_22 , відповідно до якого оглянуто додаток до протоколу огляду № 71/22/1/193-4954 від 09.10.2023, а саме: диск DVD+R № 22/1/45-530 із відеозаписом та назвою «ІНФОРМАЦІЯ_27.mp4». На вказаному відеозапису свідок впізнав ОСОБА_21 ;
- протоколом огляду від 01.06.2023, відповідно до якого оглянуто відкриті дані в інформаційних ресурсах ТРК «Таврия» ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ІНФОРМАЦІЯ_15 за наступними посиланнями:
ІНФОРМАЦІЯ_26
7. ІНФОРМАЦІЯ_16
Відео мають назви «ІНФОРМАЦІЯ_26 ».
До протоколу огляду долучено оптичний диск «DVD-RW» із написом «Додаток: оптичний диск до протоколу огляду в рамках КП 22023230000000176 від 30.03.23»;
- протоколом огляду від 19.06.2023, відповідно до якого оглянуто відкриті дані за наступними посиланнями:
ІНФОРМАЦІЯ_26Відео та фото на вказаних сайтах мають назви « ІНФОРМАЦІЯ_26».
До протоколу огляду долучено оптичний диск «DVD-RW» із написом «Додаток до протоколу № 71/22/1/193-1768 від 19.06.2023, оптичний носій інформації № 22/1/45-283 в рамках КП 22023230000000176 від 30.03.23»;
- протоколом огляду від 23.06.2023, відповідно до якого оглянуто DVD-R диск білого кольору з написом «Додаток до протоколу огляду №22/1/45-199», який є додатком до протоколу огляду публікацій від 06.04.2023. Після відкриття диску встановлено, що в ньому містяться наступи файл MP4 об'ємом 200 121 КБ під назвою «e17a72eea5036722986593c0b022dd14»; файл МР4 об'ємом 53 528 КБ під назвою «videoplayback»; файл МР4 об'ємом 9 666 КБ під назвою «videoplayback2»; файл МР4 об'ємом 23 371 КБ під назвою «videoplayback3»; файл МР4 об'ємом 151 743 КБ під назвою «Фронтовые письма в программе «Полевая почта»;
- протоколом огляду від 26.06.2023, відповідно до якого оглянуто DVD-R диск білого кольору з написом «№22/1/45-283», який є додатком до протоколу огляду публікацій від 19.06.2023. Після відкриття диску встановлено, що в ньому містяться наступні файли: файл МР4 об'ємом 160077 КБ під назвою «Как живут люди на Херсонщине и как «Единая Россия» им помогает в новом выпуске «Навигатор»; файл МР4 об'ємом 31 630 КБ під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_21» в Геническе продолжает заботиться о ветеранах»; файл МР4 об'ємом 22 518 КБ під назвою «Представители партии «Единая Россия» доставили гуманитарный груз эвакуированным жителям»; файл МР4 об'ємом 16 595 КБ під назвою «Региональное отделение партии «Единая Россия» подвело итоги голосования»;
- протоколом огляду від 13.09.2023, відповідно до якого оглянуто відкриті дані за наступними посиланням: http://www.cikrf.ru/news/cec/53722/. Вказаний сайт містить публікацію від 12.09.2023 із назвою: «Результаты выборов, проводимых на территории Донецкой Народной Республики, Луганской Народной Республики, Запорожской и Херсонской областей. 12.09.2023», де у таблиці до публікації під номером 11 міститься текст « ОСОБА_10 ».
До протоколу огляду долучено оптичний диск «DVD-RW» із написом «Додаток до протоколу огляду № 71/22/1/193-4225 від 13.09.2023, оптичний носій інформації № 22/1/45-459 від 13.09.2023 в рамках КП 22023230000000176 від 30.03.2023»;
- протоколом огляду від 09.10.2023, відповідно до якого оглянуто відкриті дані за наступними посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_18 Вказаний сайт містить відеоматеріал, опублікований 21.09.2023, із назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_27». На фрагментах вищевказаної публікації зафіксовано ОСОБА_5 .
До протоколу огляду долучено оптичний диск «DVD-RW» із написом «Додаток № 1 оптичний носій інформації № 22/1/45-530 до протоколу огляду № 71/22/1/193-4954 від 09.10.2023 в рамках КП 22023230000000176 від 30.03.2023»;
- висновком експерта № СЕ-19/104-23/26144-ЛД від 13.10.2023, яким проведено судово-лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу, та відповідно до якого:
1. У висловах жінки ( ОСОБА_5 ), яка виступає у ролі ведучої телепередачі, що зафіксована на відео за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_19 про що складено протокол огляду від 19.06.2023, містяться ознаки інформаційної діяльності, спрямованої на підтримку держави-агресора.
2. У висловах жінки ( ОСОБА_5 ), яка виступає у ролі ведучої телепередачі, що зафіксована на відео за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_19 про що складено протокол огляду від 19.06.2023, не виявлено лінгвістичних ознак публічного заперечення здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України та публічних закликів до підтримки рішень або дій держави-агресора Російської Федерації, збройних формувань або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.
3. У висловах жінки ( ОСОБА_5 ), яка виступає у ролі ведучої телепередачі, що зафіксована на відео за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_19 про що складено протокол огляду від 19.06.2023, не виявлено лінгвістичних ознак публічних закликів до зміни меж території або державного кордону України.
4. У висловах жінки ( ОСОБА_5 ), яка виступає у ролі ведучої телепередачі, що зафіксована на відео за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_19 про що складено протокол огляду від 19.06.2023, містяться лінгвістичні ознаки виправдовування тимчасової окупації частини території України.
Лінгвістичних ознак виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, не виявлено.
- висновком експерта № СЕ-19/126-23/5791-ФП від 16.08.2023, яким проведено судову портретну експертизу, та відповідно до якого: у файлах: «e17a72eea5036722986593c0b022dd14.mp4.mp4» проміжки з 00:57 до 01:39, 07:46 до 08:05, з 08:36 до 08:45, з 11:35 до 12:06, з 12:50 до 13:00 та з 15:23 до 15:50); «videoplayback.mp4.mp4» (часові проміжки з 00:11 до 00:50, з 05:50 до 06:20, з 09:53 до 10:06, з 12:16 до 12:33, з 14:00 до 14:38, з 17:04 до 17:08, 0 3 17:57 до 18:38, 3 21:37 до 21:46 та з 22:16 до 22:20); «videoplayback2.mp4.mp4» (часові проміжки з 02:04 до 02:12 та 3 02:15 до 02:18); «videoplayback3.mp4.mp4» (часові проміжки з 00:16 до 00:36, 3 01:13 до 01:16, з 01:18 до 01:20 та з 05:16 до 05:32 (особа зліва)); «Фронтовые письма в программе «Полевая почта».mp4.mp4» (часові проміжки з 02:19 до 02:55 та з 21:54 до 22:10); «Как живут люди на Херсонщине и как "Единая Россия помогает в новом выпуске "Навигатор".mp4.mp4» (часові проміжки з 03:22 до 03:34 (особа зліва), з 03:45 до 04:12 (особа зліва), з 04:23 до 04:52 (особа зліва), з 05:01 до 05:45 (особа зліва), з 06:08 до 06:33 (особа зліва), з 06:38 до 07:32 (особа 6 зліва), з 03:42 до 03:44 (особа з права) та з 04:16 до 04:22 (особа з права)); «Представители партии "Единая Россия" доставили гуманитарный груз эвакуированным жителям.mp4.mp4» (часовий проміжок з 00:09 до 00:22); «Региональное отделение партии "Единая Россия подведо итоги предварительного голосования.mp4.mp4» (часовий проміжок з 01:02 до 01:09) та зразку зовнішності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зображена одна й та ж сама особа;
- висновком експерта № СЕ-19/126-23/10432-ФП від 19.12.2023, яким проведено судову портретну експертизу, та відповідно до якого: у файлі «27_РЕФЕРЕНДУМ_6_Я_ГИМНАЗИЯ_1_36_ТЕЛЕГА_Соглосо вание3.тр4» (часовий проміжок з 00:00 до 00:06) та зразку зовнішності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зображена одна й та ж сама особа;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.04.2023, 04.04.2023, відповідно до яких свідки ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_20 , ОСОБА_28 , відповідно впізнали ОСОБА_5 як журналістку, яка працювала в створеній окупаційною владою ТРК «Таврія»;
- показаннями свідка ОСОБА_20 , яка в судовому засіданні дала показання про те, що знає ОСОБА_5 як сусідку, яка в період окупації м. Херсона співпрацювала з окупаційною владою. Так, через деякий час після окупації вона бачила, як ОСОБА_5 почала щодня зранку о 9-00 год. кудись ходити вранці не в домашньому одязі, її приїжджала забирати автівка з надписом «Міліція». Пізніше бачила, як вона давала інтерв'ю як журналістка на створеному окупаційною владою телеканалі «Таврія», висловлювала задоволення окупаційною владою та говорила, що тепер діти будуть вільні. Окрім того, як голова батьківського комітету в школі після окупації агітувала батьків водити дітей до школи, яка працювала за російськими стандартами. Також зазначила, що їй відомо, що ОСОБА_5 перед деокупацією м. Херсона виїхала з родиною з міста;
- показаннями свідка ОСОБА_28 , яка в судовому засіданні дала показання про те, що знає ОСОБА_5 як сусідку, яка в період окупації надавала як журналістка інтерв'ю з ОСОБА_6 на телеканалі «Таврія», підтримувала окупацію м. Херсона;
- показаннями свідка ОСОБА_22 , який в судовому засіданні дав показання про те, що з ОСОБА_5 працював у Центрі підвищення кваліфікації, вона була його підлеглою. В період окупації робота була організована дистанційно. З травня ОСОБА_5 перестала виходити на зв'язок, через що в серпні з нею були припинені трудові відносини. Пізніше від інших співробітників отримав інформацію про те, що вона співпрацювала з окупаційною владою, давала інтерв'ю на окупаційному каналі.
VІ. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
Відповідно до вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» («Kobets v. Ukraine») (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» («Avsar v. Turkey»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловленої в постанові від 11.02.2020 у справі №761/33311/15-к, під час розгляду кримінального провадження, даючи оцінку допустимості доказу, суд має проаналізувати критерії допустимості таких доказів, як: законність джерела, законність способу отримання, процесуальне оформлення перебігу й результатів слідчої дії.
Так, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази та покази свідків та надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків є послідовними, відповідають іншим обставинам справи, узгоджуються з іншими доказами щодо місця, часу та способу вчинення кримінального правопорушення, які, на переконання суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає. Перелічені вище джерела інформації, отримані з телеграм-каналів, Інтернет ресурсів, суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв'язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення, на підставі яких суд приймає рішення у справі. Жодної із передбачених законом обставин для визнання зазначених доказів недопустимими судом не констатовано та в ході кримінального провадження не встановлено, як і порушень фундаментальних прав і свобод обвинуваченої ОСОБА_5 , гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування та збиранні і оформленні доказів стороною обвинувачення.
Положеннями ст. 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні серед іншого підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов'язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об'єктивну істину та на неї покладається обов'язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
Таким чином, під час судового слідства не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_5 була вимушена брати участь у незаконних виборах та приступити до виконання обов'язків як депутатка так званої «Херсонской областной Думы первого созыва» з метою забезпечення її функціонування під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли окупаційну владу країни-агресора рф. А також не підтверджено той факт, що ОСОБА_5 з використанням засобів масової інформації була змушена будь-якими особами виготовляти та поширювати матеріали, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України.
За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченої ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України, в об'ємі пред'явленого обвинувачення, надані докази суд визначає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час розгляду кримінального провадження не встановлено, достовірними, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченої ОСОБА_5 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
Зміст досліджених судом письмових доказів дає підстави стверджувати, що обвинувачена ОСОБА_5 , будучи громадянкою України та приступаючи до виконання обов'язків як депутатка так званої «Херсонской областной Думы первого созыва», діяла особисто в інтересах окупаційної влади країни-агресора. Її діяльність як депутатки незаконного створеного на окупованій території органу - «Херсонской областной Думы первого созыва», була спрямована на проведення підривної діяльності проти України та запровадження та зміцнення авторитету окупаційної влади країни-агресора, тобто ОСОБА_5 діяла добровільно, мала вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними. Суду не надано доказів того, що обвинувачена не мала можливості відмовитися від цієї виборчої посади, а також від вчинення дій, що забезпечили належне функціонування незаконно створеного органу влади рф.
Щодо вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, то слід зазначити, що в контексті диспозиції ст. 436-2 КК України під виправдовуванням збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, та тимчасової окупації частини території України слід розуміти наведення аргументів (псевдоісторичного, соціального, демографічного, національно-культурного чи іншого характеру) чи публічне висловлення своєї особистої думки, направлені на формування у адресата помилкового переконання в тому, що збройна агресія рф проти України, розпочата у 2014 році, та тимчасова окупація частини територій України мають своє логічне пояснення та відповідні підстави, з яких країна-агресор діє вимушено (виправдано). З іншого боку виправдання може полягати в ствердженні, що збройна агресія рф та подальша окупація окремих територій України була викликана неправомірними чи злочинними діями окремих державних, політичних чи громадських діячів, партій, рухів чи організацій, з огляду на що вона є виправданою.
Безпосереднім об'єктом посягання злочину за ст. 436-2 КК України є міжнародний правопорядок, що ґрунтується на принципах міжнародного права, зокрема, незастосування сили, недоторканості кордонів, територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи суверенних держав.
Суд, вважає, що наявні у досліджених судом доказів висловлювання обвинуваченої, які визнанні за результатом проведених експертиз такими, що виправдовують, заперечують тимчасову окупацію частини території України російською федерацією, є обставинами, які відповідають відповідній формі об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 436-2 КК України.
Слід окремо зазначити, що ОСОБА_5 не просто приймала участь у поширенні викривленої інформації про стан подій, а й займала посаду «администратора программ» у ГУП «ТЕЛЕРАДИОКОМПАНИЯ «ТАВРИЯ» (згідно з штатним розкладом), здійснювала постійне та безперервне поширення інформації на телерадіоканалі у статусі «ведущей» (згідно висновків експертиз), а тому на переконання суду, виправдовування нею тимчасової окупації території України, що виражалось у висловлюваннях обвинуваченої у засобах масової інформації, є свідомим наміром переконати як внутрішню аудиторію держави-агресора, суспільство в Україні так і представників інших держав в тому, що російська федерація на законних підставах звільняє ці території і ці території по праву належать їй відповідно до вигаданих псевдоісторичних фактів. Це діяння є частиною інформаційної війни російської федерації проти України, нав'язування світовій спільності свого правопорядку, порушуючи загальновизнаний, а тому це діяння вчинено обвинуваченою з прямим умислом.
Надаючи оцінку доводам захисника щодо неможливості покладення в основу вироку протоколів впізнання обвинуваченої за фотознімками з огляду на те, що зокрема свідки ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , за участю яких проводилася ця слідча дія, не були допитані в судовому засіданні, суд зазначає, що такі доводи є обґрунтованими, оскільки приписи ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 цього Кодексу. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками. Протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_27 в повній мірі відповідають вимогам кримінального процесуального закону, зокрема ст.ст. 104, 228 КПК України, що дає підстави визнати їх допустимими доказами та покласти в основу вироку.
За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів підстав немає та доводять факт вчинення обвинуваченою протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
VIІ. Призначення покарання
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.5 ст.111-1 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 436-2 КК України - до тяжкого.
Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
При призначенні покарання суд враховує положення ст. 50 КК України, яка вказує, що метою покарання є кара, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Обираючи обвинуваченій ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, які віднесені до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, та обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання.
Обставин, які пом'якшують покарання, судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочинів з використанням умов воєнного стану.
При визначенні розміру покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує обставини скоєння злочину, а саме, що це є системна тривала діяльність, спрямована на шкоду народу України та державі Україна, те, що злочин вчинений проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, посягає на життєво важливі інтереси громадян, суспільства та держави, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної держави. Кримінальні правопорушення ОСОБА_5 вчинені в умовах окупації м. Херсона, а також окупації лівобережної частини Херсонської області, зокрема, м. Генічеська Генічеського району, і сприяло утвердженню авторитету окупаційної влади в умовах, коли було відомо про вчинення військовими рф масових руйнувань цивільної інфраструктури, промислових будівель на території України, масових злочинів проти цивільного населення України.
Суд також враховує особу обвинуваченої, яка є громадянкою України, і під час військової агресії російської федерації добровільно співпрацювала з окупантами, а також те, що остання переховується на тимчасово окупованій території України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 має бути призначено покарання саме в максимальних межах санкцій ч. 5 ст. 111-1 КК України та ч. 3 ст. 436-2 КК України, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України згідно матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченої та буде достатнім для попередження вчинення нею нових злочинів, є справедливим та необхідним з метою убезпечення українського суспільства від подальшої її діяльності.
Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є обов'язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією частини 5 статті 111-1 КК України.
Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Санкцією частини 5 статті 111-1 та частини 3 статті 436-2 КК України передбачено застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
Разом з цим, при вирішенні питання про застосування до обвинуваченої покарання у виді конфіскації майна суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07 жовтня 2025 року (справа N953/694/23), відповідно до якого у разі відсутності у винного корисливого мотиву для вчинення злочину застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна є неправильним, навіть за умови, що воно передбачено санкцією статті як обов'язкове.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що за змістом пред'явленого обвинувачення стороною обвинувачення корисливий мотив у діях обвинуваченої не встановлений, суд приходить до висновку про те, що додаткове покарання у виді конфіскації майна до обвинуваченої не може бути застосоване.
Підстав для застосування статей 69 та 75 КК України в даному кримінальному провадженні не встановлено.
Оскільки суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, то строк відбування нею покарання слід рахувати з часу її фактичного затримання.
Строк додаткового покарання слід обчислювати відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України.
VIІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
За відсутності заборон, визначених зазначеною нормою, з огляду на те, що арешт майна, вилученого 06.06.2023 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.06.2023 у справі №490/4653/23 (н/п 1-кс/490/5267/2023), а саме: твердого магнітного носія даних SN5MA3B5PK, PN: 9S1134-190, FW: 3ALD; пластикового додатку до сім картки з номером НОМЕР_4 , штрих код НОМЕР_9-7, було застосовано лише з метою збереження речових доказів, суд вважає за можливе скасувати раніше обраний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного майна.
Також, з огляду на незастосування до обвинуваченої додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального міського суду м. Миколаєва від 20.12.2023 у справі № №490/4653/23 (н/п 1-кс/490/7925/2023) на автомобіль ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_5 , 2101 1200, 1982 року випуску, білого кольору, двигун № НОМЕР_6 , кузов № НОМЕР_7 .
У резолютивній частині вироку, серед іншого, у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України). Процесуальні витрати складаються із витрат, пов'язаних із залученням експертів (ст. 118 КПК України). Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України (ч. 2 ст. 122 КПК України). У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).
Під час досудового розслідування було залучено експертів для проведення судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) та судової портретної експертиз, витрати на залучення яких склали 27288,96 грн. Зазначені витрати, згідно статті 122 КПК України, відносяться до процесуальних витрат і відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.
Також, ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.12.2023 (справа №490/4653/23, н/п 1-кс-490/7908/23) відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до набрання вироком законної сили суд вважає за доцільне залишити без змін.
Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання щодо речових доказів у справі суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 170-174, 297-1, 323, 373, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 111-1 КК України та ч. 3 ст. 436-2 КК України, та призначити покарання:
- за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також займатися діяльністю, пов'язаною із сферою медіа, журналістикою чи розповсюдженням інформації, на строк 15 (п'ятнадцять) років без конфіскації майна;
- за ч. 3 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також займатися діяльністю пов'язаною із сферою медіа, журналістикою чи розповсюдженням інформації, на строк 15 (п'ятнадцять) років без конфіскації майна.
Початок строку відбування основного покарання у виді позбавлення волі обчислювати ОСОБА_5 з моменту її затримання в порядку приведення даного вироку до виконання.
Початок строку відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також займатися діяльністю пов'язаною із сферою медіа, журналістикою чи розповсюдженням інформації обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання у виді позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, обраний ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.12.2023 (справа №490/4653/23, н/п 1-кс-490/7908/23), залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.06.2023 у справі №490/4653/23 (н/п 1-кс/490/5267/2023) на твердий магнітний носій даних SN5MA3B5PK, PN: 9S1134-190, FW: 3ALD; пластиковий додаток до сім картки з номером НОМЕР_4 , штрих код НОМЕР_9-7 - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального міського суду м. Миколаєва від 20.12.2023 у справі № №490/4653/23 (н/п 1-кс/490/7925/2023) на майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , а саме: ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_5 , НОМЕР_8 , 1982 року випуску, білого кольору, двигун № НОМЕР_6 , кузов № НОМЕР_7 - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 27288 (двадцять сім тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 96 коп..
Речові докази: твердий магнітний носій даних SN5MA3B5PK, PN: 9S1134-190, FW: 3ALD; пластиковий додаток до сім картки з номером НОМЕР_4 , штрих код НОМЕР_9-7 - зберігати у матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень.
Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачена та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Роз'яснити обвинуваченій право подати клопотання про помилування, а також право у разі перебування під вартою заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію вироку після його проголошення вручити захиснику обвинуваченої та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
СуддяОСОБА_1