Справа № 766/4759/19
н/п 2-в/766/61/25
05.11.2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Єпішина Ю.М.,
за участю секретаря Царенко Д.Р.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсон питання про відновлення втраченого провадження по справі №766/4759/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, визнання права власності порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння, -
встановив:
На адресу Херсонського міського суду Херсонської області надійшла ухвала Херсонського апеляційного суду від 03.03.2025 року у якій було вирішено ініціювати питання відновлення втраченого судового провадження по справі №766/4759/19.
В ухвалі зазначено, що протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2022 року, визначено склад суду, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Семиженко Г.В., судді: Кузнєцова О.А., Радченко С.В. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року справу призначено до розгляду в суді апеляційної інстанції на 09 год. 00 хв. 23 березня 2022 року. з 24 лютого 2022 року процесуальна діяльність Херсонського апеляційного суду була зупинена у зв'язку із повномасштабною агресією російської федерації. Відновлення його роботи, відрядження суддів та припинення його роботи - унеможливило проведення процесуальних дій по даній справі у інший строк. Протягом окупації в приміщенні апеляційного суду тривалий час знаходилася окупаційна адміністрація. Крім того, приміщення було частково зруйноване внаслідок ракетного обстрілу. Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 566/0/15-23 від 30 травня 2023 року Херсонський апеляційний суд відновив свою процесуальну діяльність з 12 червня 2023 року. Станом на 24.02.2022 року матеріали вказаної справи знаходилися в Херсонському апеляційному суді. В ході проведення інвентаризації судових справ і матеріалів виявлено відсутність 2 тому зазначеної судової справи та три CD-диски, в той час як згідно реєстраційної картки надходження справи від 26.01.2022 року, до апеляційного суду надійшла справа № 766/4759/19 у двох томах та три диски, виділені матеріали № 766/4759/19 у двох томах та два диски. Тобто справа рахується частково втраченою, про що складено відповідний акт начальника відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду. З огляду на викладене матеріали за апеляційною скаргою направлено до Херсонського міського суду Херсонської області, для вирішення питання про відновлення втраченого провадження.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.05.2025 року відкрито провадження по відновленню втраченого судового провадження, запропоновано учасникам справи подати усі наявні у них документи, відповідно до яких можна відновити втрачене судове провадження.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 не заперечувала проти відновлення втраченого судового провадження.
Позивач в судове засідання не з'явилася. Надала заяву про розгляд відновлення втраченого судового провадження без її участі.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не з'явилися. Представник відповідача надав заяву про розгляд відновлення втраченого судового провадження без його участі та без участі відповідача ОСОБА_3 .
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про дату та час удових засідань повідомлялася належним чином.
Розглянувши питання про відновлення втраченого провадження цивільної справи №766/4759/19, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст.489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Згідно ст. 490 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції.
Згідно зі ст.493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.
При вирішенні питання про відновлення судового провадження суд враховує, що під час розгляду цієї категорії справ суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред'явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше існуючих матеріалів провадження.
За змістом розділу Х «Відновлення втраченого судового провадження» ЦПК України обсяг документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, законодавцем віднесено на розсуд суду. Так, відповідно до частини першої статті 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів, суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. У зв'язку з цим слід враховувати, що обсяг документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, залежить від мети такого відновлення. Для оскарження судового рішення, його перегляду за нововиявленими обставинами необхідним є не лише відновлення самого рішення, а й відновлення письмових доказів у справі, які досліджувалися судом і результати оцінки яких відображені у такому рішенні.
Незалежно від заявленої мети відновлення втраченого судового провадження, резолютивна частина ухвали про відновлення такого провадження обов'язково має містити повний текст відновленого судового рішення, яким було закінчено провадження у справі, оскільки наведений судом текст відновленого рішення у справі фактично замінює його втрачений оригінал.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 29 листопада 2019 року у справі № 2-2062/11 (провадження № 61-23154св18), від 05 грудня 2018 року у справі №2-879/10 (провадження №61-6618св18).
З Автоматизованої системи документообігу суду Д3, вбачається, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області у справі №766/4759/19 від 12.11.2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, визнання права власності порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння - задоволено частково.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 15.02.2022 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 22.02.2022 року справу призначено до розгляду в суді апеляційної інстанції.
Повний текст вищезазначеного рішення оприлюднено в установленому законодавством порядку та, відповідно, він містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до яких судом отримано самостійно.
Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_2 було надано до матеріалів справи копії документів, які у неї збереглися по цивільній справі №766/4759/19:
-Копії квитанцій про сплату судового збору на 2 арк. ( від 09.03.2019 (на суму 8500,00 грн) та від 15.06.2019 (на суму 2825,00 грн) (всього сплачений судовий збір за позов 11325 грн), від 09.03.2019 (за забезпечення позову) - 384,20 грн.;
-Копія паспорта ОСОБА_2 на 1 арк.;
-Копія свідоцтва про народження та копія свідоцтва про одруження ОСОБА_2 на 1 арк.;
-Копія архівної довідки про народження ОСОБА_5 (батька) на 1 арк.;
-Копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 (батька) на 1 арк.;
-Копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 (бабусі) на 1 арк.;
-Копії заяви ОСОБА_5 про прийняття спадщини від ОСОБА_6 та витягу № 86554 про реєстрацію в спадковому реєстрі на 2 арк. (зі спадкової справи);
-Копія заяви про прийняття мною спадщини від ОСОБА_5 на 1 арк.;
-Копія витягу № 49350918 про реєстрацію в спадковому реєстрі на 1 арк.;
-Копія заяви про надання до суду нотаріально засвідчених копій спадкових справ ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на 1 арк.;
-Копія довідки КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» ХОР від 16.05.2018 № 1838 на запит нотаріуса на 1 арк.;
-Копія листа-роз'яснення нотаріуса від 29.05.2018 на 1 арк. ;
-Копія квитанції про оплату за відведення ділянки на 1 арк.;
-Копії дозволу на будівництво та затвердженого проєкту індивідуального житлового будинку гр. ОСОБА_6 на 3 арк. ;
-Копія експлікації внутрішніх площ будинку з матеріалів інвентаризаційної справи 3507 станом на 16.06.1982 на 1 арк. ;
-Копія титульної сторінки затвердженого проєкта газифікації будинку (червень 1970 рік) на 1 арк. ;
-Копія технічного паспорту будинку та висновок про технічний стан станом на 02.11.2018 на 4 арк.;
-Копії сторінок будинкової книги на 2 арк. ;
-Копії довідок про склад сім'ї на 1 арк. ;
-Копія паспорта батька ОСОБА_5 , серія НОМЕР_1 , виданого у 2002 році (на зворотній стороні - місце реєстрації Лугова 34) на 1 арк. ;
-Копія паспорта матері ОСОБА_7 , серія НОМЕР_2 , виданого у 2002 році (на зворотній стороні - місце реєстрації Лугова 34) на 1 арк. ;
-Копія довідки відділу соцзахисту про догляд за ОСОБА_7 (за адресою АДРЕСА_1 ) від 14.02.2019 на 1 арк. ;
-Копія лікарського свідоцтва про смерть № 299 від 28.09.2009 ОСОБА_7 (матері) (смерть наступила дома - АДРЕСА_1 ) на 1 арк. ;
-Копія довідок управління Пенсійного фонду України у Комсомольському районі м.Херсона про перебування на обліку за адресою АДРЕСА_1 сім'ї Корельських на 2 арк.;
-Копія квитанцій про оплату електроенергії від 13.03.2000, 06.02.2001, 06.03.2001, 06.09.2001, 08.12.2001, 07.02.2002 (2), 07.05.2002, 11.09.2002, 06.05.2003, 09.08.2003, 10.10.2003, 08.01.2004, 05.03.2004 на 5 арк.;
-Копія договору № 0092102 від 16.06.2004 про користування електричною енергією на 2 арк.;
-Копії договорів про надання населенню послуг з газопостачання № 201271 19570 від 19.02.2007 та від 13.08.2012 на 3 арк.;
-Копія акту обстеження ОАО «Херсонгаз» від 06.11.2003 № 351465 на 1 арк.;
-Копії актів обстеження ОАО «Херсонгаз» № 390076 від 10.11.2005, № АД 4263 від 07.09.2006, № АГ 2105 від 17.05.2006, № AO 3729 від 14.11.2006, № 007865 від 04.05.2007, № ББ 0037488 від 07.12.2007 на 6 арк.;
-Копія плану газопроводів будинку на 1 арк.;
-Копії квитанції № 21 від 31.10.2007 , квитанції № 187 від 24.09.2007, квитанції № 113 від 07.05.2007, квитанції № 112 від 07.05.2007 (оплата за матеріали та роботу по встановленню побутового лічильника газу по АДРЕСА_1 ) на 1 арк.;
-Копія довідки про вхідний контроль та акт приймання в експлуатацію побутового лічильника газу від 29.11.2007 на 2 арк.;
-Копії гарантійного талону до паспорту лічильника газу та результатів державної повірки (форма № 12), станом на 21.11.2013, копії актів від 18.11.2013, від 27.11.2013, копія акту приймання електрообліку в побутового споживача (від 22.11.2013 № 710260) на 3 арк.;
-Копія акту про заміну електролічильника і акт про опломбування (від 22.11.2013 № 531043) на 1 арк.;
-Копія рахунку на сплату електроенергії № 56604526 від 04.03.2018 та квитанція про сплату від 02.05.2018 № 198 (сума17,55 грн), квитанція про сплату від 06.09.2018 № 5 Херсонрегіонгаз (сума 1000грн) на 1 арк.;
-Копія акту обстеження ПАТ "Херсонгаз" від 27.08.2018 № 201271 на 1 арк.;
-Копія довідки про відсутність заборгованості (водопостачання) від 08.02.2019 та квитанцій про сплату послуг водопостачання від 04.09.2018, від 05.09.2018, 08.02.2019 на 2 арк.;
-Копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 143674729 станом на 01.11.2018 на 1 арк.;
-Копія витягу з ЄРДР про відкриття кримінального провадження на 1 арк.;
-Копія інформаційної довідки № 151946318 із зазначенням даних про арешт будинку на 2 арк.;
-Копії договорів купівлі-продажу № 99-97 И, 1479 та дарування № 1524, копія свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 , та відповідні витяги про реєстрацію з державного реєстру на 11 арк.;
-Копія заяви про долучення до матеріалів справи від 04.04.2020 на 7 арк.;
-Копія заяви начальнику Одеського міського управління МВД полковнику ОСОБА_8 від 24.10.2003 № 957-к на 1 арк.;
-Копія листа КП «ХБТІ» ХОР від 31.01.2019 № 54 на 1 арк.;
-Витяги з протоколів постійної комісії з питань містобудування, архітектури, комунальної власності та регулювання земельних відносин від 16.01.2019 та від 30.01.2019 на 2 арк.
Представником відповідача ОСОБА_3 адвокатом Глушаниця Андрієм Леонідовичем було надано до матеріалів справи копії документів, які збереглися у відповідача ОСОБА_3 по цивільній справі №766/4759/19:
-Копія договору купівлі-продажу нерухомого майна на 4 арк.;
-Копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 133568151 на 2 арк.;
-Копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 139780620 на 2 арк.;
-Копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 139782891 на 2 арк.;
-Копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 140443113 на 2 арк.;
-Копія відповіді № 3227 від 30.07.2018 року;
-Копія технічного паспорту (інвентаризаційна справа № 3507, реєстровий № 76) на 6 арк.;
-Копія договору купівлі-продажу від 01.10.2018 року, реєстровий № 1479 на 4 арк.;
-Копія договору купівлі-продажу від 01.10.2018 року, реєстровий № 1482 на 4 арк.;
-Копія договору дарування від 05.10.2018 року, реєстровий № 1524 на 3 арк.;
-Копія довідки про реєстрацію місця проживання особи на 1 арк.;
-Копія довідки про реєстрацію місця проживання особи на 1 арк.;
-Копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 на 1 арк.;
-Копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 на 1 арк.;
-Копія технічного паспорту (інвентаризаційна справа № 3507, реєстровий № 1616839765101) на 7 арк.;
-Копія договору № 0092102 від 13.11.2018 року;
-Копія Акту від 13.11.2018 року;
-Копія титульної сторінки Абонентської книжки з розрахунків за електричну енергію на 1 арк.;
-Копія титульної сторінки Абонентської книжки за послуги з постачання природного газу на 1 арк.;
-Копія заяви-приєднання від 12.11.2018 року, Інформаційний лист на 1 арк.;
-Копія заяви-приєднання від 12.11.2018 року, Інформаційний лист на 1 арк.
Крім того, судом досліджено усі документи, які збереглися Автоматизованій системі документообігу Херсонського міського суду Херсонської області «Д-3», з яких:
-Копія ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 23.12.2019 року;
-Копія ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 16 квітня 2021 року;
-Копія ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 16 квітня 2021 року;
-Копія супровідного листа від 20 жовтня 2021 року;
-Копія заяви від 12.11.2021 вх. №120706;
-Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12.11.2021 року (вступна та резолютивна частина)
-Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12.11.2021 року.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши зібрані матеріали, суд приходить до висновку, що 2 том матеріалів цивільної справи №766/4759/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, визнання права власності порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння, є втраченим.
Таким чином, враховуючи те, що, матеріали цивільної справи були об'ємними, сторони надали усі наявні у них документи, які збереглися, судом було відтворено вхідні та вихідні документи, які наявні в Автоматизованій системі документообігу суду Д3, проте, значну частину матеріалів справи відновити не вдається за можливе, оскільки такі документи в АСДС Д3 відсутні (не відскановані).
Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12.11.2021 року по справі №766/4759/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, визнання права власності порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відповідно дост.494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
Частина документів наданих позивачем не підлягають відновленню, оскільки не є страченими та знаходяться в першому томі цивільної справи №766/4759/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, визнання права власності порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Документи долучені представником відповідача не підлягають відновленню, оскільки нема доказів, що вони долучались представником відповідача до матеріалів справи.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе відновити втрачене судове провадження у цивільній справі №766/4759/19 у частині наявних у справі документів та у частині рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12.11.2021 року, оскільки в повному обсязі відновити втрачені матеріали цивільної справи відновити не можливо.
Керуючись ст.ст.488-490,493,494, ЦПК України, суд, -
постановив:
Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі №766/4759/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, визнання права власності порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння в частині наявних у справі документів та рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12.11.2021 року:
Вважати наявними у 2 томі справи наступні процесуальні документи:
-копія заяви ОСОБА_2 про долучення документів до матеріалів справи від 03.04.2020 року;
-копія ухвали слідчого судді від 08.01.2020 року;
-копія висновку про вартість майна;
-копія довідки про внесення інформації до звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку;
-копія договору купівлі-продажу від 01.10.2018 року;
-копія договору купівлі-продажу від 01.10.2018 року.
Вважати встановленим зміст повного тексту ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 23.12.2019 року:
Справа № 766/4759/19
н/п 2/766/6297/19
23.12.2019 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого - судді Єпішина Ю.М.
секретар судового засідання - Стрекозова О.І.,
за участю: позивача ОСОБА_2
представника відповідачів адвоката Доценко К.С.,
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, позбавлення права на користування житловим приміщенням та визнання права власності порядку спадкування за законом, -
Ухвалою від 02.04.2019 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
У судовому засіданні адвокат Доценко К.С. надав зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про стягнення грошових коштів.
Положеннями ст. 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Заяв про бажання укласти мирову угоду, врегулювання спору за участю судді, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, призначення експертизи від учасників справи до суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали зустрічного позову вважає за необхідне відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви за таких обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідачі мають право пред'явити зустрічний позов.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою від 02.04.2019 року відкрито провадження по справі та призначене підготовче судове засідання. Тобто, відповідач пропустив строк на подання зустрічного позову. Доводи представника відповідача щодо поважності неподання зустрічного позову у визначений законом строк є необґрунтованими.
У відповідності до вимог ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Як вбачається з матеріалів справи заявлені позовні вимоги зустрічного позову про стягнення коштів не взаємопов'язані з первісним позовом, оскільки за змістом наведеної правової норми вимоги первісного і зустрічного позовів мають бути взаємовиключними, тобто задоволення одного позову має зумовлювати відмову у задоволенні зустрічного.
Учасниками справи надано всі докази, на які вони посилаються, клопотань про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження, витребування додаткових доказів, їх забезпечення не надходило, що надає суду можливість встановити порядок дослідження доказів під час судового розгляду справи по суті.
Згідно з п. 15 ч.2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи наведене, оскільки судом вчинено дії, необхідні для закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, керуючись ст. ст. 53, 76-83, 189, 193, 196-200, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-
Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про стягнення грошових коштів.
Роз'яснити ОСОБА_4 право на звернення до суду із окремою позовною заявою.
Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернути відповідачу.
Роз'яснити положення ст. 223 ЦПК України, відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 08.04.2020 року о 08 год. 40 хв. в приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області за адресою: м. Херсон, вул. Маяковського 6/29.
Встановити порядок дослідження доказів: надання вступного слова учасникам справи, з'ясування обставин, на які учасники посилаються як на вимогу свої підстав та заперечень, дослідження письмових доказів, судові дебати.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://ksm.ks.court.gov.ua.
У відповідності до вимог ст.353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ю.М.Єпішин
Вважати встановленим зміст вступної та резолютивної частини тексту ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 16 квітня 2021 року:
Справа № 766/4759/19
н/п 2/766/5130/21
(вступна та резолютивна частини)
16 квітня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Єпішина Ю.М.,
за участю секретаря Сауляк Я.О.,
позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_9
розглянувши у підготовчому засіданні у м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, позбавлення права на користування житловим приміщенням та визнання права власності порядку спадкування за законом,
встановив:
ухвалив:
Залишити без задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_9 про зупинення провадження у цивільній справі №766/4759/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, позбавлення права на користування житловим приміщенням та визнання права власності порядку спадкування за законом до вирішення справи №766/6147/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://ksm.ks.court.gov.ua.
У відповідності до вимог ст.353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Ю.М. Єпішин
Вважати встановленим зміст повного тексту ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 16 квітня 2021 року:
Справа № 766/4759/19
н/п 2/766/5130/21
16 квітня 2021 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Єпішина Ю.М.,
за участю секретаря Сауляк Я.О.,
позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, позбавлення права на користування житловим приміщенням та визнання права власності порядку спадкування за законом,
встановив:
16.04.2021 року суд видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по даній справі.
В ході наради виникла необхідність відновлення судового розгляду.
Відповідно до ст.244 ЦПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення. Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення певної процесуальної дії, суд, не приймаючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Розгляд справи у випадку, встановленому частиною другою цієї статті, проводиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.
Суд вважає необхідним відновити судовий розгляд по вказаній справі для здійснення відповідних процесуальних дій, а саме: з'ясування обставин щодо спадкування спірного нерухомого майна після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та його подальшої експлуатації.
Керуючись ст.ст. 10, 244, 260 ЦПК України, суд
ухвалив:
Поновити судовий розгляд у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, позбавлення права на користування житловим приміщенням та визнання права власності порядку спадкування за законому.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.М.Єпішин
Вважати встановленим зміст повного тексту ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 16 квітня 2021 року:
Справа № 766/4759/19
н/п 2/766/5130/21
16 квітня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Єпішина Ю.М.,
за участю секретаря Сауляк Я.О.,
позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_9
розглянувши у підготовчому засіданні у м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, позбавлення права на користування житловим приміщенням та визнання права власності порядку спадкування за законом,
встановив:
В провадженні суду перебуває зазначена справа.
Представник відповідача надав до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання рішенням суду законної сили у цивільній справі №766/6147/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вважає, що заявлене відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу; перебування учасника справи у довгостроковому службовому відрядженні; розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності; призначення судом експертизи; направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 87 цього Кодексу; звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених статтею 63 цього Кодексу; надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення; прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі є необґрунтованим, оскільки провадження у цивільній справі №766/6147/21, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності не відкрито, з матеріалів, доданих до клопотання убачається, що 14.04.2021 року позивачем до канцелярії суду подано позовну заяву, яка зареєстрована за № 39208, отже відсутні підстави для зупинення провадження, визначені ст. 252 ЦПК України, підстав для зупинення провадження, визначених ст. 251 ЦПК України судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251-252 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Залишити без задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_9 про зупинення провадження у цивільній справі №766/4759/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, позбавлення права на користування житловим приміщенням та визнання права власності порядку спадкування за законом до вирішення справи №766/6147/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://ksm.ks.court.gov.ua.
У відповідності до вимог ст.353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Ю.М. Єпішин
Вважати встановленим зміст вступної та резолютивної частини рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12.11.2021 року:
Справа № 766/4759/19
н/п 2/766/5130/21
(вступна та резолютивна частини)
12.11.2021 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Єпішина Ю.М.,
секретар судового засідання Крайнюк А.В.,
за участю позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, визнання права власності порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, визнання права власності порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ), право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Витребувати з володіння ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ) такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції до Херсонського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Ю.М.Єпішин
Вважати встановленим зміст повного тексту рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12.11.2021 року, текст якого наведено нижче:
Справа № 766/4759/19
н/п 2/766/5130/21
12.11.2021 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Єпішина Ю.М.,
секретар судового засідання Крайнюк А.В.,
за участю позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, визнання права власності порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння,
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, позбавлення права на користування житловим приміщенням та визнання права власності порядку спадкування за законом, в якому з урахування заяви про уточнення позовних вимог просила:
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 42434245 від 08.08.2018 року, державного реєстратора Херсонської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Крамчаніна Олександра Вячеславовича, номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -27389145; - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_4 серія та номер 2-1160 від 11.09.2018 року щодо будинку АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 42947668 від 11.09.2018 року, видані державним нотаріусом Третьої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонського міського нотаріального округу Карповою Н.М., номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 27865116; - визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 01.10.2018 року, серія та номер ННР 561833, 561834, за яким ОСОБА_4 відчужила ОСОБА_1 частину будинку по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Троцькою О.Ю. за № 1479, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 43285700 від 01.10.2018 року, приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Троцької О.Ю., номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 28177346; - Договір дарування від 01.10.2018 року за яким ОСОБА_4 дарує ОСОБА_3 частину будинку по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Троцькою О.Ю. за № 1482, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, від 01.10.2018 року, приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Троцької О.Ю., номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28177840; - Договір дарування від 05.10.2018 року серія та номер 561873, 561874, за яким ОСОБА_3 дарує ОСОБА_1 частину будинку по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Троцькою О.Ю. за № 1524, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 43376583 від 05.10.2018 року, приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Троцької О.Ю., номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 28261755; - Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 реєстраційний номер 1616839765101; - Витребувати житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1616839765101) із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 ; - Визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина у виді житлового будинку по АДРЕСА_1 , який успадкований ним після смерті матері ОСОБА_6 . У встановлений законом строк з дня смерті батька позивач звернулася до приватного нотаріуса Голодюк О. М. із заявою про прийняття спадщини, спадкова справа зареєстрована у спадковому реєстрі під номером 61333453. За життя ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті матері, але не отримав свідоцтва про право на спадщину. Відповідно до листа-роз'яснення від 29.05.2018 № 309/02-14, приватний нотаріус Голодюк О.М. відмовила позивачу в одержанні свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із відсутністю документу, що підтверджує право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та державної реєстрації права власності. Будівництво житлового будинку АДРЕСА_4 відбулось на відведеній земельній ділянці, проте не введено в експлуатацію. Позивач зазначає, що ОСОБА_5 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 по день смерті. Крім того, у спірному будинку проживали та були зареєстровані до дня смерті мати позивача ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та її брат ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . При підготовці документів до суду для визнання права власності в порядку спадкування за законом, за рекомендацією нотаріуса, позивач звернулася до КП «Бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради для виготовлення технічної документації. Після чого позивач дізналася, що в матеріалах інвентаризаційної справі № 3507 наявна копія договору купівлі-продажу № 99-97 И нерухомого майна, посвідченого на Одеській універсальної біржі «Витязь», зі змісту якого убачається, що ОСОБА_6 продала ОСОБА_11 будинок по АДРЕСА_1 . Позивачем отримано відомості про подальшу реєстрацію за відповідачами права власності на спірний житловий будинок на підставі оскаржуваних договорів дарування та купівлі-продажу. Так, після реєстрації біржового договору державним реєстратором Крамчаніном В.О. 08.08.2018 року відповідач ОСОБА_4 11.09.2018 отримала свідоцтво про спадщину на будинок по АДРЕСА_1 . 01.10.2019 року ОСОБА_4 подарувала своєму синові ОСОБА_3 частину будинку, а дружині сина ОСОБА_1 продала частину будинку. 05.10.2019 року ОСОБА_3 подарував частину будинку своїй дружині ОСОБА_1 . Оригінал біржового договору 97-99 И від 20.08.1999 року містить штамп про те, що зазначений договір зареєстрований в КП «ХБТІ» ХОР під номером № 4056 від 21.09.1999 року в книзі 139, проте згідно довідки КП «ХБТІ» ХОР, запис 40, 4056 у книзі 139 відсутній, що вказує на нікчемність біржового договору.
Ухвалою від 02.04.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 23.12.2019 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про стягнення грошових коштів, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у наданому до суду позові.
Представник відповідача адвокат Крупіца О.С. в судове засідання призначене на 12.11.2021 року не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без участі відповідача ОСОБА_1 та її представників. Під час розгляду справи представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на його необґрунтованість.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи,надані сторонами докази заслухавши пояснення учасників справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_12 батьком якої є: ОСОБА_5 , про що свідчить копія свідоцтва про народження НОМЕР_7 (а.с. 21).
07.03.1981 року ОСОБА_12 та ОСОБА_13 зареєстрували шлюб, актовий запис № 220, після реєстрації якого прізвище « ОСОБА_14 » змінено на « ОСОБА_15 », що підтверджено копією свідоцтва про укладання шлюбу НОМЕР_8 (а.с. 21).
Згідно Архівної довідки Державного архіву Херсонської області від 08.10.2018 року № 05-13/к-1034 у книзі записів актів є актовий запис № 2537 від 09.11.1938 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_5 , батьками якого є ОСОБА_16 та ОСОБА_6 (а.с. 26).
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_9 , виданого повторно 30.10.2018 року, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 4057 (а.с. 28).
Згідно свідоцтва про смерть від 10.04.2017 року НОМЕР_10 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 491 (а.с. 22).
З матеріалів спадкової справи № 75/2017 щодо майна померлого ОСОБА_5 убачається, що 05.10.2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Приватного нотаріуса Херсонського нотаріального округу Голодюк О.М. із заявою про прийняття спадщини, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті батька - ОСОБА_5 (а.с. 174).
29.05.2018 року Приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу Голодюк О.М. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності документу, що підтверджує права власності та державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.179).
З матеріалів справи встановлено, що 11.09.1946 року ОСОБА_6 отримано дозвіл на проведення будівельних робот № 146, виданий Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю, на проведення будівництва житлового будинку по АДРЕСА_6 , який містить відмітку, про виправлення АДРЕСА_6 виправлено на АДРЕСА_1 за рішенням міськвиконкому від 30.07.1958 № 831 (а.с. 30).
23.02.1951 року головним архітектором міста Херсона затверджено проект індивідуального житлового будинку Корельської А.С. (а.с. 31).
Порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» від 05.08.1992 №449 (втратила чинність).
Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані в період до 05.08.1992, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.
Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції від 23.02.2016 №8.4-35//18/1).
У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлювальний документ відсутній, питання про належність цього майна попередньому власнику та визначення наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Мін'юсту від 21.02.2005 №19-32/319).
З довідки КП «ХБТІ» ХОР від 16.05.2018 року № 1838 убачається, що станом на 31.12.2012 року, право власності на домобудівлю, розташовану за адресою АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с. 24).
КП «ХБТІ» ХОР на ім'я ОСОБА_2 складено технічний паспорт на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 42-45).
Згідно зі ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У ст. 1218 ЦК визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст.ст. 1269 -1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997р. відповідно до Закону України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.
У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом, оскільки позивач у відповідності до ст. 1223 ЦК України є спадкоємцем щодо майна ОСОБА_5 , позивач ОСОБА_2 у встановлений шестимісячний строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька проте позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину внаслідок відсутності правовстановлюючого документу на спадкове майно. Зазначені позивачем обставини унеможливлюють іншим способом аніж у судовому порядку захистити її права та інтереси.
З наданої до суду копії договору купівлі-продажу нерухомого майна № 99-97 И від 20.08.1999 року, посвідченого на Одеській універсальної біржі «Витязь» убачається, що ОСОБА_6 продала ОСОБА_11 будинок по АДРЕСА_1 . Зазначений договір містить відмітку про його реєстрацію в КП «ХБТІ» ХОР під номером № 4056 від 21.09.1999 року в книзі 139 (а.с. 48-50).
У відповідності до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, даний Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Положеннями ст. 47 ЦК УРСР передбачено, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 227 ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 27 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Як зазначено в п. 1.5 Розділу 1 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлового політики України від 09.06.98 № 121, яка була чинною на час укладення сторонами відповідного договору купівлі-продажу та яка визначала порядок здійснення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в Україні, - державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюють комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації.
Відповідно до п. 9 Додатку 1 до вказаної Інструкції, договори купівлі-продажу, міни, зареєстровані біржею, віднесено до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна.
Згідно листа КП «ХБТІ» ХОР № 54 від 31.01.2019 року, запис №40, 4056 від 21.09.1999 року щодо реєстрації договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 - відсутній (а.с. 51).
Таким чином, договір купівлі-продажу нерухомого майна № 99-97 И від 20.08.1999 року, посвідчений на Одеській універсальної біржі «Витязь» є недійсним в силу закону.
З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 08.08.2018 року убачається, що 26.07.2018 року запис №27389145, зареєстровано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 (а.с. 52).
11.09.2018 року ОСОБА_17 державним нотаріусом Третьої Херсонської державної нотаріальної контори Грейц Ользі Анатоліївні видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_11 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 99-97 И від 20.08.1999 року, посвідченого на Одеській універсальної біржі «Витязь», зареєстрованого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації №40 в книзі 139 від 21.09.1999 року, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонською обласною філією КП «Центр державної реєстрації» Херсонської області від 26.07.2018 року (а.с. 53)
01.10.2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Троцькою О.Ю., зареєстрований за № 1479, яким ОСОБА_4 відчужила ОСОБА_1 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 55-56).
01.10.2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Троцькою О.Ю., зареєстрований за № 1482, яким ОСОБА_4 відчужила ОСОБА_3 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 .
05.10.2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Троцькою О.Ю., зареєстрований за № 1524, за умовами якого ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_1 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 57-58).
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право людини на доступ до правосуддя, а ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу щодо захисту цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, матиме найбільший ефект.
Таким чином, метою ефективного способу захисту є забезпечення поновлення порушеного права, адекватність наявним обставинам.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№19336/04) Європейський суд з прав людини вказує, що дія ст.13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту в спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за ст.13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються відповідно до ст.13 конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці («Kudla v. Poland»,№30210/96).
ЄСПЛ, ухвалюючи рішення у справі «Буланов та Купчик проти України» від 9.12.2010, яке набуло статусу остаточного 9.03.2011, вказав, що п.1 ст.6 конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Суду включає право не тільки ініціювати провадження, але й отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutit v Croatia», п.25).
Відповідно до частини другої статті 16 ЦПК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).
Згідно ст. 377 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Вирішуючи спір, суду при виборі і застосуванні норми права необхідно врахувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Пунктом 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК.
Добросовісність набуття в розумінні ст. 388 ЦК України полягає в тому, що майно придбавається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати.
За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.
«Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин».
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15, Верховного Суду від 19 лютого 2018 року у справі № 545/696/16-ц (провадження № 61-7878св18).
«У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК України звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів (пункт 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»). У пункті 26 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» судам роз'яснено, що відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі».
Такі висновки викладено в постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року у справі № 6-117цс12, Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 344/1079/15-ц (провадження № 61-2820св18), від 13 червня 2018 року у справі № 130/2573/16-ц (провадження № 61-10939св18).
Позивач ОСОБА_2 у встановлений шестимісячний строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , який за життя фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори (а.с. 170).
02.11.2018 року за заявою ОСОБА_2 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12018230000000451 з правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 190 КК України щодо заволодіння шахрайським шляхом правом на будинок по АДРЕСА_1 (а.с. 78).
Спірне майно вибуло з володіння позивача ОСОБА_2 поза її волею
Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц.
У постанові Верховного Суду України від 05 листопада 2014 року у справі N 6-158цс14 зроблено висновок, що право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.
Оскільки спірне майно вибуло з володіння позивача ОСОБА_2 поза її волею та користування відповідачем спірним будинком після зміни власника за умови відсутності для того передбачених законом підстав унеможливлює користування та розпорядження власником належним йому майном на власний розсуд, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині витребування спірного нерухомого майна з володіння відповідача ОСОБА_1 та визнання її такою, що втратила право користування спірним житловим будинком є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Саме такий спосіб захисту майнових прав позивача на спірне нерухоме майно, з огляду на наявні між сторонами правовідносини, є ефективним і сприятиме відновленню порушеного права позивача.
Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статті 58 та 59 ЦПК України вказують на те, що докази повинні бути належними та допустимими.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами докази, враховуючи пояснення учасників справи, в їх сукупності, суд дійшов до висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позову
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 19, 76-82, 141, 258-265, 268, 293, 294 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, визнання права власності порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ), право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Витребувати з володіння ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ) такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції до Херсонського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Ю.М.Єпішин
Ухвала суду може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Повний текст ухвали складено 10.11.2025 року
Суддя Ю.М.Єпішин