Справа № 583/3814/25
2-о/583/185/25
20 листопада 2025 року м. Охтирка Сумської області
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Сидоренка Р.В.,
при секретарі судового засідання Якубович В.В.,
за участю:
заявниці ОСОБА_1
її представника, адвоката Єфіменко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в місті Охтирці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу,
26.08.2025 заявниця звернулася до суду із зазначеною заявою та просить встановити факт проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з січня 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 . Свої вимоги мотивує тим, що з січня 2019 року у неї з ОСОБА_3 зав'язалися теплі стосунки, вони зблизилися та почали проживати однією сім'єю в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет та побут, взаємні права та обов'язки, спільно несли витрати по утриманню житла, за час спільного проживання разом облаштували будинок. Крім того, ОСОБА_3 взяв на себе обов'язки по вихованню неповнолітнього племінника заявниці ОСОБА_4 , для якого заявниця є опікуном.
Навесні 2024 року ОСОБА_3 був призваний на військову службу до Збройних Сил України та проходив військову службу у військові частині НОМЕР_1 . ОСОБА_1 зазначає, що 12.06.2025 вона, як дружина ОСОБА_3 , отримала сповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_4 за № 2/465 про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_3 , зник безвісти 21.05.2025 під час виконання бойового завдання. З огляду на викладене позивачка вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги, однак враховуючи, що шлюб між ними офіційно не був зареєстрований, реалізувати вказане право вона не може, що і стало підставою для звернення до суду з даною заявою.
28.08.2025 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі та призначено судове засідання з повідомленням сторін.
Протокольною ухвалою суду від 05.11.2025 р. як заінтересовану особу було залучено матір зниклого безвісти ОСОБА_2 .
Заявниця та її представниця у судовому засіданні вимоги за заявою підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити. Заявниця підтвердила факт спільного проживання, наявність спільних прав та обов'язків у сімї, матеріальну підтримку цивільного чоловіка отримуваним грошовим забезпеченням.
Представник Міністерства оборони України у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від зазначеної установи надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника. З огляду на наявність у зниклого безвісти матері, вбачають у даному випадку наявність спору про право у зв?язку із чим - наявність підстав для залишення заяви без розгляду.
Заінтересована особа ОСОБА_2 до суду не з'явилась, будучи повідомленою про час та місце судового засідання шляхом оголошення про виклик на веб порталі судової влади України.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення заявниці та її представника, покази свідків, дослідивши письмові докази, врахувавши пояснення сторін, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно з довідкою-характеристикою від 02.11.2020 року № 1950, виданою виконавчим комітетом Кириківської селищної ради, ОСОБА_1 вказана як співмешканка ОСОБА_3 (а.с.10).
З довідок Виконавчого комітету Кириківської селищної ради вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали однією сім'єю та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 19.02.2020 року по 02.05.2025 року (а.с. 11-12).
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.06.2018 № 5903-448 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи місцем фактичного проживання ОСОБА_3 вказано: АДРЕСА_1 (а.с. 13).
У матеріалах протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП серії АПР18 № 243473 від 13.01.2020 року, серії ВАБ № 091252 від 11.01.2021 року, ОСОБА_1 зазначається як співмешканка ОСОБА_3 (а.с. 19-23).
Допитані у судовому засіданні як свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , кожен окремо, підтвердили факт спільного проживання заявниці та зниклого безвісти ОСОБА_8 починаючи із 2019 р., наявності у них спільного господарства, взаємних обов'язків у сімї. Заявниця постійно відвідувала ОСОБА_8 коли той відбував покарання в місцях позбавлення волі та опікувалась ним, коли той перебував у госпіталі внаслідок поранення.
Відповідно до виписки про рух коштів по рахунку від 02.07.2025, виданої АТ «Райффайзен Банк» по банківському рахунку ОСОБА_1 , 01.11.2024 ОСОБА_1 отримувала від ОСОБА_3 грошові кошти шляхом переказу з картки на картку в розмірі 2000 грн і 20000 грн (а.с. 24).
Згідно зі сповіщенням № 169, яке 11.06.2025 року надійшло до ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшло з військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 зник безвісти 21.05.2025 року приблизно о 20:25 під час виконання бойового завдання при виконанні службових обов'язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України під час штурмових дій у складі ШГр «ІНФОРМАЦІЯ_10» в районі н.п. Попово-Лежачи, Курська область, рф (а.с. 17-18).
За наслідком звернення ОСОБА_1 до управління з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин МВС України з приводу інформації про зниклого безвісти солдата ОСОБА_3 заявниця за вих. від 12.05.2025 р. отримала відповідь про те, що правова підстава для надання їй інформації з реєстру відсутня, оскільки нею не надано судового рішення про встановлення факту спільного проживання із ОСОБА_3 .
За приписами ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Положеннями ч. 1 ст. 3 СК України, передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Законодавець визнає можливість створення сім'ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, що зазначено у ст. 74 СК України.
У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.1999 за № 5-рп/99 визначено таку обов'язкову ознаку поняття «член сім'ї», як ведення спільного господарства.
Іншими доказами проживання однією сім'єю може бути народження спільних дітей; спільне придбання рухомого та нерухомого майна; укладення чоловіком/жінкою договорів дарування, страхування, медичного та туристичного обслуговування, тощо на користь іншого; наявність спільних рахунків у банківських установах; спільна участь у питанні життєзабезпечення сімї, в оплаті комунальних послуг, купівлі продуктів харчування та інших необхідних товарів, техніки, здійснення ремонту, спільне проведення дозвілля; наявність спільних фотографій, дописів та іншої інформації в соціальних мережах та інших веб-сайтах; догляд один за одним під час хвороб, в тому числі понесення витрат на лікування, на організацію та проведення похорон, доглядом за місцем поховання, тощо.
Для встановлення факту проживання однією сімє'ю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 року у справі № 369/16486/18.
Таким чином, з наведеного можна дійти висновку, що заявниця ОСОБА_1 дійсно проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю, як чоловік та дружини без реєстрації шлюбу з січня 2019 по 21.05.2025 - день, коли він зник безвісти. Вказана обставина підтверджується дослідженими у ході розгляду справи доказами, згідно з якими ОСОБА_9 та ОСОБА_3 вели спільне господарство та мали спільний бюджет, приймали спільну участь у питанні життєзабезпечення їх сім'ї та проведенні дозвілля, разом виховували ОСОБА_4 , опікуном якого є заявниця.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 р. № 2011-XII, дія даного Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісті.
Частиною 1 статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 р. № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до ст. 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 р. № 2011-XII, у випадках, зазначених у п. п. 1 - 3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.
Отже, надані заявником докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, і в своїй сукупності підтверджують факт проживання заявниці та ОСОБА_3 однією сім'єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу за вказаний у заяві період. Факт, про встановлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення, оскільки це є підставою для реалізації нею своїх прав на отримання грошової допомоги.
Стосовно доводів Міністерства оборони України щодо наявності спору про право суд зазначає наступне.
На запит суду надано інформацію про те, що актовий запис про народження № 18 від 18.04.1995, складений Новоайдарським відділом районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Луганській області на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоайдар, не містить інформації про позбавлення батьківських прав відносно нього батьків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
За результатами перевірки відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про смерть № 96 від 30.10.1997, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новоайдарського районного управління юстиції Луганської області на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .
За результатами перевірки відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актового запису про смерть на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не виявлено.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
Отже, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судом, встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).
У постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що вимога про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Заявниця в порядку окремого провадження звернулась із заявою про встановлення факту проживання із зниклим безвісти однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Залучена як заінтересована особа матір зниклого безвісти, яка можливо наразі мешкає на тимчасово окупованій території, будь-якого інтересу до даного провадження не проявила. ІНФОРМАЦІЯ_11 також не є суб'єктом отримання грошової допомоги що виплачується членам сімї зниклого безвісти військовослужбовця. З огляду на викладене спір про право відсутній.
Керуючись ст. 2, 10, 11, 247, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з січня 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_11, місцезнаходження: АДРЕСА_2
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко