Справа № 581/793/25
Провадження № 2/581/442/25
19 листопада 2025 року с-ще Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Сутність заявлених до суду вимог
У жовтні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося через систему «Електронний суд» до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 26 лютого 2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферти) №26.02.2024-100003877, під час укладення якого останнім пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Під час ідентифікації позичальника ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та або електронних даних забезпечено однозначне встановлення фізичної особи. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 7000 грн 00 коп, що підтверджується квитанцією про перерахунок коштів від 26 лютого 2024 року строком на 56 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 21 квітня 2024 року зі сплатою фіксованої незмінної процентної ставки у розмірі 1,35% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, денної процентної ставки у розмірі 1,26%, та сплати комісії, пов'язаної з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1050 грн 00 коп. Зазначав, що свої зобов'язання перед відповідачем позивач виконав шляхом надання останньому кредиту відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав у зв'язку з чим станом на 06 жовтня 2025 утворилась заборгованість у розмірі 13342 грн 00 коп, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000 грн 00 коп, по процентам у розмірі 5292 грн 00 коп та комісії у розмірі 1050 грн 00 коп. Позивач просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №26.02.2024-100003877 від 26 лютого 2024 року у розмірі 13342 грн 00 коп, а також судові витрати.
Позиція позивача, відповідача по даній справі та процесуальні дії суду у даній справі
Ухвалою судді місцевого суду від 08 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, судом вжито заходів для його повідомлення про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання з дотриманням вимог статей 128, 130 ЦПК України. Суду повернуто поштове повідомлення №R067015344676 з довідкою УДППЗ «Укрпошта» - «адресат відсутній», що в розумінні частини 8 статті 128 ЦПК України є належним повідомленням відповідача про розгляд справи.
Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Установлені судом фактичні обставини даної справи
26 лютого 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №26.02.2024-100003877 шляхом підписання пропозиції, заявки, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), інформаційного повідомлення позичальника та паспорту споживчого кредиту, відповідно до умов якого: сума кредиту складає 7000 грн 00 коп зі строком 56 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 21 квітня 2024 року зі сплатою фіксованої незмінної процентної ставки у розмірі 1,35% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, денної процентної ставки у розмірі 1,26% (4927,56/7000)/56*100%), сплати комісії, пов'язаної з надання кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1050 грн 00 коп, яка сплачується 1 платежем, неустойки - 70 грн 00 коп, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконання зобов'язання; розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України становить 365% річних (а.с.23-24, 24 зворотна сторона-27, 27 зворотна сторона-28, 28 зворотна сторона-29, 29 зворотна сторона-30).
Відповідно до квитанції, сформованої через систему платежів LiqPay на підставі договору про надання послуг в системі LiqPay від 26 лютого 2024 року, 26 лютого 2024 року перераховано 7000 грн 00 коп на платіжну картку: MASTERCARD 536354*09 із призначенням платежу: видача за договором №26.02.2024-100003877 (а.с.13-18,22).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №26.02.2024-100003877 від 26 лютого 2024 року заборгованість ОСОБА_1 складає 13342 грн 00 коп, з яких: 7000 грн 00 коп основного боргу, 1050 грн 00 коп проценти (нараховані за період з 26 лютого 2024 року по 21 квітня 2024 року) 1050 грн 00 коп комісії (а.с.12).
Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі
Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Висновки суду по суті заявлених вимог
1. За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України та нормами законодавства про електронну комерцію, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов'язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 ініціював укладання кредитного договору, звернувся до ТОВ «Споживчий центр», зазначив бажаний розмір позики, надав необхідні для укладення договору особисті дані, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, номер мобільного телефону (а.с.24 зворотна сторона-27, 27 зворотна сторона-28, 28 зворотна сторона-29, 29 зворотна сторона-30).
Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), заявка, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), інформаційне повідомлення позичальника та паспорт споживчого кредиту підписані електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону, та довівши у доступній формі відповідачу умови кредитування.
Із наданої позивачем суду довідки-розрахунку вбачається повне неповернення відповідачем отриманих кредитних коштів, процентів за їх користування та комісії у строки визначені електронним кредитним договором, тому суд уважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача суми заборгованості за тілом кредиту, договірним процентам та комісії за надання кредиту. Розрахунок розміру заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.
2. Також, суд уважає, що право позивача на майно у виді наданих у користування грошових коштів та процентів на них також захищається та практично гарантується ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі грошові кошти в автономному значенні є майном фінансової установи, яке добровільно та у визначені строки не повертається іншою особою (відповідачем у даній справі) (п.27-35 рішення Європейського суду з прав людини від 05 жовтня 2011 року у справі від 11 липня 2017 року у справі «Moreira Ferreira v. Portugal»).
Розподіл судових витрат по справі
Із матеріалів справи убачається, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422 грн 40 коп. Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп.
Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265,274-279 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №26.02.2024-100003877 від 26 лютого 2024 року у розмірі 13342 (тринадцять тисяч триста сорок дві) гривень 00 копійок, із них: сума заборгованості по тілу кредиту - 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок, сума заборгованості по процентам - 5292 (п'ять тисяч двісті дев'яносто дві) гривень 00 коп, 1050 (одна тисяча п'ятдесят) гривень 00 коп одноразової комісії за видачу кредитних коштів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2422 грн 40 коп повернення судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження юридичної особи: м.Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, код ЄДРПОУ 37356833).
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення суду надруковано 19 листопада 2025 року.
Суддя Д. В. Бутенко