Справа № 128/3213/25
Іменем України
19 листопада 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючої судді Бондаренко О.І.
за участю секретаря Нагірняк Т.А.
без участі сторін,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 в с. Широка Гребля Вінницького району Вінницької області. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої також входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належав померлій, як голові та єдиному члену колгоспного двору, який не втратив право на майно двору станом на 15.04.1991 року. В зв'язку з тим, що спадковий житловий будинок відноситься до суспільної групи колгоспних дворів, позивачка не має можливості оформити свої спадкові права в державній нотаріальній конторі. Позивачка зазначає, що вона є спадкоємицею першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 . Інші спадкоємці першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, крім неї - відсутні. Позивачка вказує, що спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 вона прийняла, та як на момент смерті матері постійно проживала та була зареєстрована з нею за однією адресою, а також у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини до Вінницької районної державної нотаріальної контори і отримала на решту спадкового майна свідоцтва про право на спадщину за законом. Також вказує, що згідно записів погосподарських книг станом на 15.04.1991 року спадковий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 дійсно належав до суспільної групи колгоспних дворів і його головою та членом на зазначену дату була лише: ОСОБА_2 . Відповідно норм Закону України «Про власність», який набув чинності станом на 15.04.1991 року, всі члени колгоспного двору даного житлового будинку, набувають право власності на нього в рівних частках кожний, тобто єдиний член колгоспного двору - ОСОБА_2 станом на 15.04.1991 року набула право власності на спадковий житловий будинок.
В судове засідання сторони не з'явилися, надали заяви, якими просять справу слухати в їх відсутність.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Галіцина В.В. позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити. Змін та доповнень до позову не має. Справу просить завершити розглядом у їх відсутність.
Представник відповідача по справі Якушинецької сільської ради в особі Бабія В.М. надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, при вирішенні судового спору покладаються на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Врахувавши думку позивача по справі, викладену у поданій до суду письмовій заяві, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 в с. Широка Гребля Вінницького району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , видане 25 грудня 2015 року, а/з № 09 про смерть зареєстровано виконавчим комітетом Широкогребельської сільської ради Вінницького району Вінницької області 25 грудня 2015 року (а.с.6).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої також входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належав померлій, як голові та єдиному члену колгоспного двору, який не втратив право на майно двору станом на 15.04.1991 року згідно записів погосподарських книг с. Широка Гребля Вінницького району Вінницької області та згідно свідоцтва № НОМЕР_2 про право особистої власності на домоволодіння видане 06 лютого 1990 року Широкогребельською сільською радою Вінницького району Вінницької області, згідно якого цілий житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору головою якого є ОСОБА_2 , свідоцтво видано на підставі рішення Вінницької районної ради за № 128 від 19.05.1988 року (а.с.11,12-14, 21-26).
В зв'язку з тим, що спадковий житловий будинок відноситься до суспільної групи колгоспних дворів, ОСОБА_1 не має можливості оформити свої спадкові права в державній нотаріальній конторі, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії Вінницької районної державної нотаріальної контори від 08 березня 2024 року за № 290/02-31 (а.с.27).
Інвентаризаційна вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 згідно технічного паспорту виготовленого ФОП ОСОБА_3 від 27.12.2024 року визначено в розмірі 98 753 грн.(а.с.12-14).
ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , що підтверджується: її копією свідоцтвом серія НОМЕР_3 про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , видане 17 липня 1948 року Широкогребельською сільською радою; копією свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_4 , який зареєстрували ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , 24 вересня 1974 року, актовий запис № 24 про реєстрацію шлюбу в виконавчому комітеті Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області (а.с.7-8).
Інші спадкоємці першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , які прийняли спадщину - відсутні.
Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 - ОСОБА_1 прийняла, та як на момент смерті матері постійно проживала та була зареєстрована з нею за однією адресою, що підтверджується відміткою про реєстрацію місця проживання у моєму паспорті, а також довідкою Якушинецької сільської ради за № 2-2-318 від 12.12.2024 року, а також у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини до Вінницької районної державної нотаріальної контори і отримала на решту спадкового майна свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 вересня 2017 року на майновий пай, зареєстровано в реєстрі за № 3-1049 та на земельну ділянку площею 2,7293 га, зареєстровано в реєстрі за № 3-1046 (а.с. 15-20).
Згідно записів погосподарських книг станом на 15.04.1991 року спадковий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 дійсно належав до суспільної групи колгоспних дворів і його головою та членом на зазначену дату була лише: ОСОБА_2 (а.с.21-26).
Відповідно до норм Закону України «Про власність», який набув чинності станом на 15.04.1991 року, всі члени колгоспного двору даного житлового будинку, набувають право власності на нього в рівних частках кожний, тобто єдиний член колгоспного двору - ОСОБА_2 станом на 15.04.1991 року набула право власності на спадковий житловий будинок.
Конституція України у статті 41 гарантує право кожному володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів в суді можуть бути визнання права, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту права спадкоємців шляхом визнання в судовому порядку права власності у порядку спадкування за заповітом, оскільки іншим шляхом захистити цивільне право спадкоємиці неможливо.
За ст. ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
За ст. 328 ЦК України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно статті 392 ЦК України в редакції 2003 року, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ст. 1261 ЦК України-перша черга спадкоємців за законом-у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Частинами 1-3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Стаття 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Цивільного кодексу Української РСР майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.
Згідно статті 123 ч. 2 Цивільного кодексу Української РСР, розмір долі члена двору встановлюється виходячи з рівності долей всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Згідно Закону України «Про власність" від 15.04.1991 року (який діяв на момент смерті батька), пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності " № 20 від 22.12.1995 року:« Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору".
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Особа має право звернутися до суду з відповідним позовом, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами, тобто передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 (справа №2-7055/12) вказано, що «з позовом про визнання права власності може звернутися особа, яка вже є власником майна, проте її права не визнаються іншої особою (особами). Стаття 392 ЦК України, у якій регламентується, зокрема, визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. Тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статті 392 цього Кодексу».
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Тобто визнання права в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у зв'язку з чим, виникає цивільно-правовій спір.
Іншого способу захисту своїх спадкових прав, окрім судового, у позивача немає, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява №4909/04).
За клопотанням позивача суд вважає залишити за останнім судові витрати по справі.
Керуючись ст.ст. 317, 328, 1223, 1225, 1233, 1247,1261, 1268 ЦК України, ст.ст.15, 30, 60, 61, 130, 214, 215, 223, 256 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , 1925 року народження, на:
-цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку під літерою «А»; господарська будівля під літерою «Б»; прибудова під літерою «б»; погреб під літерою «п/Б»; господарська будівля під літерою «В»; криниця №1.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - Якушинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області, адреса: с. Якушинці, вул. Новоселів,1, Вінницького району Вінницької області.
Повний текст судового рішення виготовлено 19.11.2025.
Суддя Оксана БОНДАРЕНКО