Справа № 128/3101/19
Іменем України
19 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі
судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
а також дружини обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 03.05.2013 за № 12013010100000787, по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
У провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження, по якому проводиться судовий розгляд.
03.09.2025 захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подала до суду заяву, у якій повідомила, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, до якої долучила відповідну копію свідоцтва про смерть.
У судовому засіданні 19.11.2025 судом поставлено на вирішення питання щодо можливості закриття кримінального провадження у зв'язку із смертю обвинуваченого ОСОБА_7 .
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 та дружина обвинуваченого - ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечили щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із смертю обвинуваченого ОСОБА_7 та наполягали на продовженні судового розгляду для можливості доведення його невинуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
У судовому засіданні 19.11.2025 потерпіла ОСОБА_4 підтримала попередньо подану заяву про закриття кримінального провадження. Суду зазначила, що вона відмовляється від підтримання приватного обвинувачення у даному кримінальному провадженні та відмовляється від цивільного позову, тому просить закрити кримінальне провадження.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 та дружина обвинуваченого ОСОБА_8 у судовому засіданні не заперечували щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із відмовою потерпілої від обвинувачення.
Прокурор Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із відмовою потерпілої від обвинувачення, не бажає продовжувати судовий розгляд, зазначивши, що відмова потерпілої від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження.
Заслухавши учасників судового провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Згідно з обвинувальним актом, 03.05.2013 близько 15 год 20 хв ОСОБА_7 , перебуваючи на території власного домогосподарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював прибирання території власного домогосподарства за допомогою граблів та помітив сусідку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в цей час знаходилась на драбині, приставленій до паркану зі сторони суміжного домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи, що ОСОБА_4 є особою похилого віку, протиправно, на грунті особистих довготривалих неприязних відносин із сім'єю потерпілої, тримаючи у руках дерев'яну ручку граблів, наніс ОСОБА_4 три тичкових удари в ліву частину обличчя. Після цього ОСОБА_4 з метою захистити обличчя від ударів ОСОБА_7 піднялась вверх по драбині та намагалась рукою піймати дерев?яну ручку граблів. Далі ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, спрямованого на нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, наніс дерев?яною ручкою граблів ще декілька ударів ОСОБА_4 в область бокової поверхні грудної клітки та черевної ділянки справа, після чого потерпіла схопила верхню частину граблів руками. Потім ОСОБА_7 , маючи на меті відібрати у потерпілої знаряддя вчинення проступку, шляхом ривка потягнув дерев?яну ручку граблів до себе, в результаті чого пошкодив шкіру долонь ОСОБА_4 , вивільнивши таким чином знаряддя вчинення проступку, а потерпіла спустилась із драбини на територію власного домогосподарства. Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_7 спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: синця в підщелепній ділянці зліва, чотирьох синців на боковій поверхні грудної клітки та в черевній ділянці справа, підшкірного крововиливу на задній поверхні лівого передпліччя, лінійного садна на долонній поверхні правої кисті, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи №754 від 03.05.2013, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
У статті 477 КПК України встановлено, що кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо, в тому числі, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження).
Згідно з ч. 4 ст. 26 КПК України, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Так, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення, як свідчить зміст глави 36 КПК України, має особливість стосовно початку такого провадження та його завершення. Жодних інших особливостей кримінального провадження у формі приватного обвинувачення ані главою 36 КПК України, ані іншими положеннями КПК України не передбачено. Тобто після того, як кримінальне провадження розпочато за заявою потерпілого про вчинення кримінального правопорушення, що міститься у переліку таких правопорушень у статті 477 КПК України, задіюється державно-владний ресурс органів досудового розслідування та прокуратури, який слугує подальшою рушійною силою здійснення досудового розслідування та підтримання обвинувачення під час судового розгляду.
Водночас, згідно з нормами чинного КПК України, особливістю такого кримінального провадження є лише те, що необхідною умовою його здійснення є виражене у процесуальній формі бажання потерпілого щодо кримінального переслідування винного: провадження розпочинається лише за заявою потерпілого, відмова якого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття справи (крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством).
При цьому, зміст частини першої статті 477 КПК України у системному зв'язку із частиною четвертою статті 26 КПК України і пунктом 7 частини першої статті 284 КПК України зводиться до того, що обов'язковою умовою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є заява потерпілого як волевиявлення про притягнення винного до кримінальної відповідальності. Подана до правоохоронних органів та/або суду заява потерпілого є вираженням його ставлення до події злочину, особи, що його вчинила, й обраного способу реагування. Відповідне волевиявлення є свідченням того, що особа, котрій завдано шкоди, звертається до держави з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів шляхом кримінального переслідування винного, не вважаючи належними й достатніми інші способи досягнення цієї мети.
У розумінні наведених положень кримінального процесуального закону під відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальних правопорушеннях, перелік яких міститься у частині першій статті 477 КПК України, є непритягнення винного до кримінальної відповідальності і припинення розпочатої процедури його кримінального переслідування. Відповідна заява є проявом того, що потерпілий не бажає втручання держави у кримінально-правовий конфлікт і обирає альтернативний шлях його вирішення.
Оскільки у справі є відмова потерпілого від обвинувачення, то не потребують перевірки судом докази скоєного діяння, бо в такому випадку не має самого обвинувачення та суду не треба перевіряти, чи є реабілітуючі підстави для закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, - умисне легке тілесне ушкодження.
Беручи до уваги те, що форма даного кримінального провадження є приватною, потерпіла ОСОБА_4 відмовилася від обвинувачення ОСОБА_7 , тому кримінальне провадження слід закрити.
Процесуальні витрати та речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжні заходи до обвинуваченого ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні не застосовувались.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
З аналізу даної статті убачається, що лише при ухваленні обвинувального вироку чи постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру суд вирішує заявлений цивільний позов.
Враховуючи викладене, а також те, що потерпіла ОСОБА_4 відмовилася від поданого нею цивільного позову, подану 12.05.2021 ОСОБА_4 позовну заяву про стягнення майнової та моральної шкоди слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 26, 129, 284, 369, 376, 477 КПК України, суд -
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових 03.05.2013 за № 12013010100000787, по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, - закрити у зв'язку із відмовою потерпілої ОСОБА_4 від обвинувачення.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про стягнення майнової та моральної шкоди- залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.