Справа № 632/2012/25
провадження №3/632/757/25
20 листопада 2025 року м.Златопіль
Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Босняк М.М., отримавши справу, яка надійшла з ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, який працює водієм зерновозу, раніше до адмінвідповідальності не притягувався,
за ст. 122-4, 124 КУпАП,
Вранці 21.10.2025 о 0842 годині ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом MAN TGX 18.440, д.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHMITZ SKI 24, д.н. НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_2 , по провулку Лісозахисному, 7, у м.Златопіль Лозівського району Харківської області, здійснив зупинку автомобіля та вийшов з нього, не поставивши автомобіль на гальмо стоянки не перевів автоматичну коробку в положення «паркінг», в наслідок чого автомобіль покотився та зіткнувся з припаркованими автомобілями: ВАЗ 21120, д.н. НОМЕР_3 , ВАЗ 2108, д.н. НОМЕР_4 , VOLKSWAGEN GOLF, д.н. НОМЕР_5 , ВАЗ 2101, д.н. НОМЕР_6 , в наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями порушив п. 1.5 розділу 1, п. 2.3.б розділу 2, п. 15.7 розділу 15 ПДР України.
Окрім цього, 21.10.2025 о 0842 годині ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом MAN TGX 18.440, д.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHMITZ SKI 24, д.н. НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_2 , по провулку Лісозахисному, 7, у м.Златопіль Лозівського району Харківської області, від'їхав від місця ДТП, до якого був причетний. Своїми діями порушив п. 2.10.а розділу 2 ПДР України.
Постановою Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 27.10.2025 справи за ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП щодо ОСОБА_1 були об'єднані в одне провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 було роз'яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП за обставин, вказаних в протоколі, останній визнав, пояснив, що поставив автомобіль на ручне гальмо, проте лопнула тормозна система на півпричепі. Він заліз під причеп, полагодив, але не впевнився в кабіні що гальмо працює, та запустив систему і автомобіль поїхав.
Щодо правопорушення, передбаченого ст. 1224 КУпАП, то категорично заперечував, зазначивши, що умислу на залишення місця ДТП не мав, лише від'їхав на 15 метрів розблокувавши інші машини, т.я. стався затор, охорона просила розблокувати проїзд, а люди в заблокованих машинах також. Дочекався поліцію та був присутній при складанні протоколу.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється за умови повного з'ясування усіх обставин вчинення нею адміністративного правопорушення та виявлення причин, що спричинили його вчинення.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст. 254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно п. 1.5 розділу 1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР) дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган;
Пунктом 2.3.б розділу 2 ПДР передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
А відповідно до п. 15.7 розділу 15 ПДР, на спусках і підйомах, де спосіб поставлення не регламентується засобами регулювання руху, транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїзної частини так, щоб не створювати перешкод іншим учасникам дорожнього руху і виключити можливість для самовільного руху цих засобів.
На таких ділянках допускається ставити транспортний засіб уздовж краю проїзної частини, повернувши керовані колеса таким чином, щоб виключалась можливість самовільного руху транспортного засобу.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 Правил дорожнього руху).
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Оцінюючи відповідно до вимог ст. 252 КУпАП зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю підтверджується: 1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 489577 від 21 жовтня 2025 року; 2) схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21 жовтня 2025 року, в якій зазначені пошкодженні транспортні засоби та з якої вбачається обставина зіткнення транспортного засобу MAN TGX 18.440, д.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHMITZ SKI 24, д.н. НОМЕР_2 , з іншими транспортними засобами ВАЗ 21120, д.н. НОМЕР_3 , ВАЗ 2108, д.н. НОМЕР_4 , VOLKSWAGEN GOLF, д.н. НОМЕР_5 , ВАЗ 2101, д.н. НОМЕР_6 , і яку підписали особи, у яких у користуванні були зазначені транспортні засоби, погодившись з викладеним в ній; 3) фотографією до схеми ДТП; 4) копією письмових поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про дорожньо-транспортну пригоду, які узгоджуються з викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення.
Зазначені докази є належними, допустимими та достатніми, а також такими, що в повній мірі розкривають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і будь-яких обставин, які б ставили під сумнів зазначені в них фактичні дані, судом встановлено не було.
Судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 Рішення «Федорченко та Лозенко проти України» від 20 грудня 2012 року, заява №387/03). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 Рішення «Вєренцов проти України» від 11 липня 2013 року, заява №20372/11).
З урахуванням викладеного, суд на підставі об'єктивно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду та оцінених судом відповідно до ст. 252 КУпАП, які перебувають в узгодженому зв'язку між собою, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є доведеною.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до підпункту «а» п. 2.10 ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Ст. 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати обставини того, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Виходячи із диспозиції даної статті слідує, що для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.
Разом з тим, як вбачається з досліджених судом доказів, ОСОБА_1 після вчинення дорожньо-траснпортної пригоди від працівників поліції не переховувався, а знаходився поруч з пошкодженими транспортними засобами, лише порушивши вимогу «негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди», від'їхав на кілька метрів з ціллю розблокувати проїзд для автомобілів. Був присутній при процесуальних діях працівників поліції та складанні протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи зміст п. 2.10 ПДР, який встановлює вимогу до водія залишатись на місці пригоди, без конкретизації того, яка саме територія чи предмети охоплюються цим визначенням, суд приходить до висновку про наявність підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
При цьому, сама по собі обставина порушення водієм вимоги підпункту «а» п. 2.10 ПДР про негайне зупинення транспортного засобу (від'їхавши від самого місця ДТП на кілька метрів звільнивши рух), не є об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, т.я. останній перебував на місці дорожньо-транспортної пригоди в очікуванні як на прибуття поліцейських, так і при процесуальних діях останніх, що не може оцінюватись судом як залишення ним місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 23 КУпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п.1 ч.1 ст.34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, є щире каяття.
Обставин обтяжуючих відповідальність для ОСОБА_1 , передбачених ст.35 КУпАП, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, що має бути заснований до ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне і достатнє накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу, що за наявних обставин справи в їх сукупності буде достатнім для виконання завдань провадження у справі про адміністративне правопорушення та здійснення виховного впливу.
Керуючись ст.ст. 401, 283, 284, 307, 308 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти адмінстягнення - штраф у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в прибуток Держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605,6 гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу у порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.
Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Златопільський міськрайонний суд Харківської області.
Суддя: М. М. Босняк