13.11.2025
Справа № 644/4852/25
н/п 2/644/3256/25
Іменем України
13 листопада 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Сітало А.К.,
за участю:
секретаря - Трач М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дворічанської селищної військової адміністрації Куп'янського району Харківської області, третя особа - Друга вінницька державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно,
Представник позивача - адвокат Лимар А.В. звернувся до суду з позовною заявою в інтересах позивача в якій просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з верандою та ганком (літ. А, а, а1), загальною площею 65,3 кв.м., житловою площею 48,2 кв.м., та надвірними будівлями, а саме: сарай (літ. Б), гараж (літ. В), сарай (літ. Г), льох (літ. Д), вбиральню (літ. Е), та огорожу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті брата - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову зазначено, що Позивач є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За життя ОСОБА_3 було складено заповіт, яким він заповів все належне йому майно синові - ОСОБА_2 , який був посвідчений секретарем Новоєгорівської сільської ради 31.05.2010 року та зареєстрований в реєстрі під № 74.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 , та належав спадкодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 14.05.1992 року посвідченого державним нотаріусом Дворічанської державної нотаріальної контори Зашивайко Н.Г. 14.07.1992 за реєстровим № 1481, який зареєстрований Куп'янським БТІ та записаний в реєстрову книгу № 3а, за реєстровим № 874 від 21.08.1992.
ОСОБА_3 на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця був живий його син - ОСОБА_2 , що проживав разом з ним.
Враховуючи вище викладене, ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 батька - ОСОБА_3 , відповідно до п. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України.
Після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся до державного нотаріуса Другої вінницької нотаріальної контори Швець Л.А. із заявою про відкриття спадщини. В подальшому державним нотаріусом Другої вінницької нотаріальної контори Швець Л.А. була заведена спадкова справа за померлим - ОСОБА_2 , та зареєстрована в спадковому реєстрі за № 73046082 (номер у нотаріуса 398/2024) від 27.09.2024.
Також державним нотаріусом Другої вінницької нотаріальної контори Швець Л.А.
була заведена спадкова справа за померлим - ОСОБА_3 , та зареєстрована в спадковому реєстрі за № 73046405 (номер у нотаріуса 399/2024) від 27.09.2024.
01.04.2025 державним нотаріусом Другої Вінницької державної нотаріальної контори
Швець Л.А. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частину майна померлого ОСОБА_2 , а саме земельну ділянку, площею 6,2066 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 6321883300:04:000:0035, що розташована за адресою: Харківська область, Куп'янський (Дворічанський) район, Новоєгорівська сільська рада (колишня адреса - територія Новоєгорівської сільської ради КСП «Мечніково»).
Що стосується видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належне померлому ОСОБА_2 майно, а саме: житловий будинок номер АДРЕСА_2 , державним нотаріусом прийнято
постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій за № 467/02-31 від 28.03.2025.
Відмова державного нотаріуса мотивована не можливістю отримання інформації щодо підтвердження права власності, за померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_3 , на житловий будинок номер АДРЕСА_2 , у зв'язку із знаходженням органу що проводив державну реєстрацію права власності спадкодавця на тимчасово окупованій території України.
Довідкою виданою Дворічанською селищною військовою адміністрацією Куп'янського району Харківської області за № 1030 від 08.05.2025, підтверджено зміну номеру житлового будинку по АДРЕСА_3 на АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, Позивач, як спадкоємець за законом, який прийняв спадщину, не має можливості належним чином оформити право власності на спадкове майно.
Ухвалою суду від 20 червня 2025 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Позивач та його представник - адвокат Лимар А.В. в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому порядку. Представником позивача подано заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позов просив задовольнити.
Від представника відповідача - ОСОБА_4 надійшла заява в якій зазначено, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Просила розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи третя особа повідомлялася у встановленому порядку, про причини неявки суду не повідомила. Клопотання про перенесення розгляду справи не подавала.
Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. ст. 206, 207 цього Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Позивач є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 16.08.2024.
Також позивач є братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 23.07.2024.
За життя ОСОБА_3 було складено заповіт, яким він заповів все належне йому майно синові - ОСОБА_2 , який був посвідчений секретарем Новоєгорівської сільської ради 31.05.2010 року та зареєстровано в реєстрі під № 74.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 , та належав спадкодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 14.05.1992 року посвідченого державним нотаріусом Дворічанської державної нотаріальної контори Зашивайко Н.Г. 14.07.1992 за реєстровим № 1481, який зареєстрований Куп'янським БТІ та записаний в реєстрову книгу № 3а, за реєстровим № 874 від 21.08.1992.
ОСОБА_3 на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця був живий його син - ОСОБА_2 , що проживав разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Факт спільного проживання підтверджується відомостями про зареєстроване місце проживання в паспорті гр. України ОСОБА_3 та довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , що видана Дворічанською селищною радою Куп'янського району Харківської області за № 140 від 25.05.2021 та даними повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
Враховуючи вище викладене, ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом, який прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 батька - ОСОБА_3 , відповідно до п. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України.
Після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся до державного нотаріуса Другої вінницької нотаріальної контори Швець Л.А. із заявою про відкриття спадщини. В подальшому державним нотаріусом Другої вінницької нотаріальної контори Швець Л.А. була заведена спадкова справа за померлим - ОСОБА_2 , та зареєстрована в спадковому реєстрі за № 73046082 (номер у нотаріуса 398/2024) від 27.09.2024.
Також державним нотаріусом Другої вінницької нотаріальної контори Швець Л.А.
була заведена спадкова справа за померлим - ОСОБА_3 , та зареєстрована в спадковому реєстрі за № 73046405 (номер у нотаріуса 399/2024) від 27.09.2024.
01.04.2025 державним нотаріусом Другої Вінницької державної нотаріальної контори
Швець Л.А. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частину майна померлого ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку, площею 6,2066 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 6321883300:04:000:0035, що розташована за адресою: Харківська область, Куп'янський (Дворічанський) район, Новоєгорівська сільська рада (колишня адреса - територія Новоєгорівської сільської ради КСП «Мечніково»).
Що стосується видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належне померлому ОСОБА_2 майно, а саме: житловий будинок номер АДРЕСА_2 , державним нотаріусом прийнято
постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій за № 467/02-31 від 28.03.2025.
Відмова державного нотаріуса мотивована не можливістю отримання інформації щодо підтвердження права власності, за померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_3 , на житловий будинок номер АДРЕСА_2 , у зв'язку із знаходженням органу що проводив державну реєстрацію права власності спадкодавця на тимчасово окупованій території України.
Так, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, с. Новоєгорівка Дворічанської селищної територіальної громади Куп'янського району Харківської області з 24.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України (UA63080050320098242).
Враховуючи те, що державну реєстрацію права власності на вищезазначений житловий будинок проводило КП «Куп'янське БТІ», додатково було направлено запит до Куп'янської міської ради Харківської області, щодо діяльності КП «Куп'янське БТІ» та збереження паперових або електронних (оцифрованих) архівів документів обліку та інвентаризації нерухомості.
У відповідь на адвокатський запит Куп'янська міська рада Харківської області надала
відповідь за № 2223 від 06.05.2025, з якої встановлено, що адміністративне приміщення КП «Куп'янське БТІ» внаслідок обстрілів та пожежі повністю знищено, інвентаризаційні справи, службова документація, комп'ютерна техніка та бази даних також знищені, підприємство на даний час господарську діяльність не здійснює.
Також було отримано довідку видану Дворічанською селищною військовою адміністрацією Куп'янського району Харківської області за № 1030 від 08.05.2025, щодо підтвердження зміни номеру житлового будинку по АДРЕСА_3 на АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, позивач, як спадкоємець за законом, який прийняв спадщину, не має можливості належним чином оформити право власності на спадкове майно. У зв'язку з чим, єдиним способом захисту майнових прав позивача є звернення до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до частини 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, способом захисту невизнаного права Позивача є визнання права власності в порядку спадкування.
Частина 1 статті 41 Конституції України, так і стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує право кожного мирно володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмеження у його здійсненні.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Зокрема, право власності може набуватись в порядку спадкування.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно до статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно з частиною 1 статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до частини 2 статті 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 1261 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 23.07.1977 та свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 14.07.1976 Позивач є рідним братом спадкодавця - ОСОБА_2 , а тому є спадкоємцем другої черги.
Спадкоємці першої черги спадкування за померлим ОСОБА_2 відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Оскільки позивач, у встановлений законом строк, звернувся до державного нотаріуса Другої вінницької нотаріальної контори Швець Л.А. із заявою про прийняття спадщини, він є спадкоємцем, який прийняв спадщину.
Згідно приписів частини 1 статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Це означає, що для оформлення права власності на спадкове майно, до складу якого входить зокрема нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачою свідоцтва про право на спадщину.
В той же час, відповідно до частини 3 статті 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно п.п 3.12 п. 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядку № 296/5), прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись.
Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
Таким чином, коли позивач 01.04.2025 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом № 3-387 (спадкова справа № 398/2024) на частину майна померлого ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку, площею 6,2066 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 6321883300:04:000:0035, що розташована за адресою: Харківська область, Куп'янський (Дворічанський) район, Новоєгорівська сільська рада (колишня адреса - територія Новоєгорівської сільської ради КСП «Мечніково»), він вважається таким, що прийняв усю спадщину.
Що стосується видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на належне померлому ОСОБА_2 майно, в частині житлового будинку номер АДРЕСА_2 , державним нотаріусом прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій за № 467/02- 31 від 28.03.2025.
Згідно з частиною 1 статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, серед іншого проводиться і на підставі судового рішення, що набрало законної сили щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Тобто, у випадку неможливості отримання свідоцтва про право на спадщину, право власності на спадкове майно може бути підтверджено або визнано іншим способом, таким як визнання такого права на підставі рішення суду.
У контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини у п. 64 справи «Маркс проти Бельгії» (the Marckx case) заява №6833/74, від 27 квітня 1979 р. зробив висновок, що охоронюваною державою власністю є усе «власне» майно особи, що може входити до складу спадщини, і яке вона може отримати у спадщину, тобто усе «наявне» майно (“existing possessions»).
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», це поняття охоплює як «існуюче майно», включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення від 2 березня 2005 року Європейського суду з прав людини Maltzan and Others v. Germany). Європейський суд з прав людини робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формується позиція для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом», вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону.
В зазначених рішеннях Європейський суд з прав людини встановив, що наявність«правомірних (законних) очікувань» є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу умовою наявності «правомірних очікувань» у розумінні практики Європейського суду з прав людини є достатні законні підстави. Інакше кажучи, «правомірні (законні) очікування» - очікування можливості здійснення певного права, як прямого гарантованого, так і опосередкованого, у разі, якщо особа прямо не виключена з кола осіб, хто є носіями відповідного права.
Право власності спадкодавця - ОСОБА_2 на спадкове майно, а саме: житловий будинок номер АДРЕСА_2 , що перейшло йому у спадщину після смерті батька - ОСОБА_3 , набуте ним на підставі п. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України.
Житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 , належав спадкодавцю - ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 14.05.1992 року посвідченого державним нотаріусом Дворічанської державної нотаріальної контори Зашивайко Н.Г. 14.07.1992 за реєстровим № 1481, який зареєстрований Куп'янським БТІ та записаний в реєстрову книгу № 3а, за реєстровим № 874 від 21.08.1992.
Пункт 5 Постанови Пленуму Верховного Суду від 07.02.2014 N 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснює, що якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК).
Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року № б/н (надалі - Інструкція), яка визначала порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно з 31.01.1966 - 19.01.1996 року, реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих.
Відповідно до п.7 ч. ІІ Інструкції, реєстрація провадиться на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів) згідно з додатком N 1.
Відповідно до додатком N 1 одним із документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР є нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу.
П. 23 ч. IV Інструкції, передбачено що на підставі перевірених документів і свого висновку бюро технічної інвентаризації вносить відомості про право власності на будинок (домоволодіння) до реєстрової книги даного населеного пункту і проставляє на документі власника реєстраційний напис за встановленою формою (додаток N 4).
Отже, реєстрація права власності спадкодавця - ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 , здійснена відповідно до положення Інструкції, а отже з дотриманням норм законодавства, що діяло на момент виникнення права власності.Отже, правовстановлюючий документ на житловий будинок виданий з дотриманням норм законодавства, що діяло на момент виникнення права власності.
Оскільки батько Позивача - ОСОБА_3 , за життя в законний спосіб набув право власності на вищевказаний будинок, а брат Позивача - ОСОБА_2 , за життя в законний спосіб успадкував право власності на вищевказаний будинок, то Позивач, як спадкоємець за законом, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , має право на успадкування вказаного майна.
Водночас, відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено чи невизнано, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням ст. 392 ЦК України право власності на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у зв'язку із тим, що таке право не визнається іншими особами (приватним нотаріусом).
У зв'язку із викладеним, єдиним та ефективним засобом юридичного захисту прав Позивача є визнання за ним права власності на майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 13, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Дворічанської селищної військової адміністрації Куп'янського району Харківської області, третя особа - Друга вінницька державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП:
НОМЕР_5 ), право власності на житловий будинок з верандою та ганком (літ. А, а, а1), загальною площею 65,3 кв.м., житловою площею 48,2 кв.м., та надвірними будівлями, а саме: сарай (літ. Б), гараж (літ. В), сарай (літ. Г), льох (літ. Д), вбиральню (літ. Е), та огорожу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті брата - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено - 19.11.2025 року.
Суддя: А. К. Сітало