Справа № 626/1989/25
Провадження № 2/626/777/2025
Іменем України
20.11.2025 року м.Берестин Берестинський районний суд Харківської області у складі:
головуючої судді Рибальченко І.Г.,
за участю секретаря Скачко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
24.06.2025 року позивач звернувся до Берестинського районного суду Харківської області з вищезазначеним позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 24075,00 грн. та вирішити питання судових витрат.
В обгрунтування позову постаєся на те, що 27 грудня 2024 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики № 8466683 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ "Про електронну комерцію" за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно з вимогами законодавства.
Відповідно до п. 2.1. договору кредиту позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, для задоволення власних потреб (без конкретної споживчої мети), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника. Відповідно до п.п.2.1 договору кредиту ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" надало ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) в сумі 15000 грн 00 коп шляхом перерахування на картковий рахунок НОМЕР_1 , а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики. Сторони визначили, що строк позики складає 30 днів, із відповідною фіксованою процентною ставкою 0,01% в день, яка діє протягом строку договору, визначеного п.п.2.2. п.2 договору. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день становить 5.00 % в день.
Згідно з розрахунком заборгованості, за відповідачем станом на 12.05.2025 року наявна заборгованість у розмірі 24075,00 грн, яка складасться із: заборгованості за основним боргом 15000 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими базовими процентами 43,50 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за прострочену позику 7500 грн., заборгованість за комісією- 1531,50 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, відповідно до поданої заяви просили розглядати справу без їх участі, позов підтримують в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечували. Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлений про розгляд справи своєчасно та належним чином.
Так як відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подавав відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Матеріалами справи встановлено, що 27.12.2024 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 8466683, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ "Про електронну комерцію".
Відповідно до п.2.1 зазначеного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит (грошові кошти) на погоджений умовами договору строк для задоволення власних потреб шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до п. 2 договору, узгоджена сторонами сума позики - 15000 грн.; строк позики - 30 днів; дата повернення позики - 25.01.2025 року; денна процентна ставка/день - 0,01%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 5,00%; пеня - 5% орієнтовна реальна річна процентна ставка - 251,37%; орієнтовна загальна вартість позики - 16575,00 грн.
Як визначено у п. 5.3 договору, позичальник до момент підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), розміщені на сайті https://clickcredit.ua/ (далі - Правила), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.
Згідно п. 11.1.1 Договору, Позичальник ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
У відповідності до умов Правил відповідач акцептував оферту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства, вказуючи всі дані, відмічені в паспорті позики в якості обов'язкових для заповнення, в тому числі, і реквізити банківської карти.
Згідно довідки про укладання договору (ідентифікацією) ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", підтверджується, що ОСОБА_1 був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором): одноразовий ідентифікатор - 673370; ідентифікатор відправлено позичальнику 27.12.2024 року о 12:50 год, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікатор введено позичальником /відправлено Кредитору 27/12.2024 року о 12:56.
Так, ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" виконало умови договору позики № 8466683 від 27/12.2024 року та згідно довідки ТОВ "ФК"Фінекспрес" № КД-000028861/ТНПП від 14.05.2025 року перерахувало кошти 27.12.2024 рокув розмірі 15000 грн на рахунок відповідача ОСОБА_1 (маскований номер картки НОМЕР_1 ).
Відповідно до ч. 1, 2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію": електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно положень статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та позивачем не було б укладено.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18.
Отже, із змісту наведених положень Закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).
Таким чином, даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі.
Згідно з положеннями ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Відповідно до ч. 2 статті ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання згідно умов угоди, що підтверджується розрахунком заборгованості. Однак, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки.
Згідно розрахунку ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" за договором №8466683 від 27.12.2024 року станом на 12.05.2025 року загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 24075,00 грн, яка складасться із: заборгованості за основним боргом 15000 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими базовими процентами 43,50 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за прострочену позику 7500 грн., заборгованість за комісією- 1531,50 грн.
Водночас, суд не може погодитися з законністю нарахування та стягнення комісії в сумі 1531,50 грн. виходячи з наступного.
Так, умовами п.2.2.4 кредитного договору передбачено, що комісія за надання кредиту 1531,50 грн. нараховується за ставкою 10.21 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Разом з тим, вказана комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме - за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог ч.5 ст.11, ч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів".
Наведений висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №730/1100/15-ц, від 27 листопада 2019 року по справі №522/18855/16, від 19 лютого 2020 року по справі №756/8840/17-ц, які з огляду на вимоги ч.4 ст.263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
На підставі викладеного, суд частково погоджується з заявленими позовними вимогами, наданим позивачем розрахунком заборгованості та вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" заборгованість за кредитним договором №8466683 від 27.12.2024 року в розмірі 22543,50 грн., що складається із: заборгованості за основним боргом 15 000,00 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими базовими процентами 43,50 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за прострочену позику 7500,00 грн.
Відповідно до положень частини 1, пункту 1 частини 3статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями частин першої-четвертоїстатті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002р., за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 7100,00 грн позивач доводить змістом договору про надання правничої допомоги № 0924-1 про надання правової допомоги від 02.09.2024 року укладеного між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та адвокатським об'єднанням " Правовий курс", акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 02.09.2024 року, акт приймання-передачі №5 від 02.06.2025 року наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 0921-1 від 02 вересня 2024 року.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволені частково, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати з надання професійної правничої допомоги підлягають розподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 6648,34 грн.
Разом з тим, оцінюючи обґрунтованість заяви представника відповідача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об'єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 7100,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.
Беручи до уваги категорію і складність справи, суму заявлених вимог, зважаючи, що справа є малозначною, розглянута судом у спрощеному позовному провадженні, враховуючи конкретні обставини справи, висновок суду про часткову обґрунтованість позовних вимог, обсяг підтверджених робіт, виконаних адвокатом, їх необхідність та доцільність, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
На підставіст. 141 ЦПК України, оскільки судом позов задоволений частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2835,37 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,-
Позов ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , на користь ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" заборгованість договором пронадання кредиту №8466683 від 27.12.2024 року у розмірі 22543 (двадцять дві тисячі п'ятсот сорок три) гривні 50 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , на користь ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" судовий збір в розмірі 2835 (дві тисячі вісімсот тридцять п'ять) гривень 37 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисяч) грн. 00 коп., а всього 4835 (чотири тисячі вісімсот тридцять п'ять) гривень 37 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Берестинським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Берестинського районного суду І.Г.Рибальченко