29.10.2025
Справа № 401/3073/24
Провадження № 2/401/738/25
29 жовтня 2025 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Волошина Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Світловодська Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
15 жовтня 2024 року представник позивача ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» звернувся до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 18 306 грн 62 к. та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23 серпня 2013 року Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» ОСОБА_1 надано кредит на суму 5 000,00 грн згідно заяви № 001-10799-230813. Відповідно до умов п. 2.3. частини 2 та п. 1.1. частини 3 Кредитного договору ОСОБА_1 надано кредитні кошти на 48 місяців, шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача за реквізитами, вказаними у заяві до Банку. Згідно п. 2.4. частини 2 Кредитного договору, клієнт зобов'язується сплатити проценти в розмірі 9,99% річних за користування кредитом. Згідно п. 2.5. частини 2 Кредитного договору, клієнт зобов'язується сплатити комісію в розмірі 3,49% в місяць за обслуговування кредитної заборгованості. За п. 3.1. частини 3 Кредитного договору, клієнт погашає кредитну заборгованість не пізніше 23 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 302,00 грн у відповідності до графіку платежів на відкритий рахунок згідно п. 2.7. частини 2 Кредитного договору. Свої зобов'язання за кредитним договором ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» виконало в повному обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору, а відповідач не виконав свої зобов'язання - не здійснив повне погашення кредитної заборгованості. У зв'язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов договору у відповідача станом на дату звернення до суду утворилася заборгованість за кредитним договором у сумі 18 306,62 грн, з яких 4 292,37 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 2 162,27 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 11 517,00 грн - заборгованість комісії за обслуговування кредитної заборгованості, 222,76 грн -3% річних від простроченої суми кредиту, 112,22 грн - 3% річних від простроченої суми процентів.
Відповідно до договору про відступлення прав вимог № 2253/К від 02 червня 2020 року та додатків до нього ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» набуло право грошової вимоги до відповідача. (а.с. 2-6)
Заочним рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2024 року позовні вимоги ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» заборгованість за кредитним договором № 001-10799-230813 від 23 серпня 2013 року в розмірі 17 971 (сімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн 64 к., з яких: 4 292 грн 37 к. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 162 грн 27 к. - сума заборгованості за нарахованими процентами, 11 517 грн 00 к. - заборгованість за комісією, а також 3 % річних на прострочену суму основної заборгованості у розмірі 222 грн 76 к. та 3% річних на прострочену суму заборгованості по процентах у розмірі 112 грн 22 к., що в загальній сумі складає 18306 грн 62 к. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» 3028 грн 00 к. сплаченого судового збору. (а.с.55-60)
Ухвалою суду від 21 березня 2025 року скасовано заочне рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2024 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. (а.с. 110-113)
Правом на подання відзиву відповідач не скористалась.
В судове засідання представник позивача не з'явився, просив суд проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були сповіщені належно.
Представник відповідачки адвокат Гармаш А.В. проти позовних вимог заперечив, про що скерував суду письмові пояснення. Заперечення ґрунтуються на тому, що за твердженням відповідача, у неї відсутні прострочені зобов'язання за вказаним позивачем кредитним договором перед ПАТ «Дельта Банк». Позивач не надав жодного доказу, що у ОСОБА_1 була наявна заявлена заборгованість перед ПАТ «Дельта Банк», в тому числі докази про те, яким чином сформувалась заборгованість, чи здійснювала відповідач якісь поточні платежі, відомості щодо погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду, чи є будь - яка заборгованість взагалі. Крім того, позивачем не представлено достатніх доказів, які б свідчили про перехід до нього права вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 . Також представником відповідачки подано до суду заяву про застосування строків позовної давності. (а.с. 127-128, 129-130)
Представник позивача заперечив щодо можливості застосування при вирішенні спору строків позовної давності, оскільки строк позовної давності за Кредитним договором, який за звичайних умов мав би спливати 23 серпня 2020 року, згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положення ЦК України був продовжений до 30 червня 2023 року . Крім того, строк позовної давності за Кредитним договором на підставі п. 19 Прикінцевих та перехідних положення ЦК України 24 лютого 2022 року був зупинений на строк дії воєнного стану. Отже, враховуючи те, що останнім днем звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором у межах строку позовної давності було 05 листопада 2020 року, беручи до уваги норми п. 12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, позивач звернувся до суду із позовом 15 жовтня 2024 року в межах строку позовної давності, який спершу був продовжений до 30 червня 2023 року , перебіг якого потім було зупинено 24 лютого 2022 року. Згідно з нормою ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Згідно з випискою за рахунками за 03 жовтня 2024 року за рахунком НОМЕР_1 , відповідачем 03 жовтня 2024 року в рахунок погашення боргу за Кредитним договором було здійснено переказ коштів у сумі 190,00 грн на користь ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» (док. № PS22835594). Беручи до уваги вказані вище доводи, перебіг позовної давності слід обраховувати з 03 жовтня 2024 року - дня, коли відповідачем були вчинені дії з визнання свого обов'язку щодо повернення коштів, отриманих згідно з Кредитним договором.(а.с. 136-138)
Представник відповідача скерував суду додаткові пояснення, у яких зазначив про те, що відповідач заперечує проведення платежу 03 жовтня 2024 року нею або за її згодою. Даний платіж був здійснений за 11 днів до подання позовної заяви до суду не відповідачем, яка проживає у м. Світловодську, а явно при підготовці позовної заяви до суду з метою ствердження про переривання строку позовної давності , при тому що платіж було проведено через платіжний термінал ТОВ «ФК «Контрактовий дім» за адресою м. Київ, провулок Десятинний, 7, що за відомостями Google maps знаходиться на відстані 500 м від поштової адреси представника позивача у АДРЕСА_1 , з використанням мобільного телефону НОМЕР_2 , який не належить відповідачу. (а.с. 147-148, 179-180)
Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).
Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно зі статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підтвердження викладених у позовній заяві обставин щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №001-10799-230813, укладеним 23 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» , у розмірі 18306 грн 62 к., з яких: основна сума заборгованості 4292 грн 37 к., заборгованість за нарахованими процентами по кредиту - 2162 грн 27 к., заборгованість по комісіях - 11 517 грн 00к., 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення кредиту - 222 грн 76 к., 3 % річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків - 112 грн 22 к., позивачем представлено суду:
-копію заяви ОСОБА_1 № 001-10799-230813 від 23 серпня 2013 року ( оферта) з пропозицією до ПАТ «Дельта Банк» укласти кредитний договір, в рамках якого надати кредит у сумі 5000 грн 00 к., строком на 48 місяців, розмір процентної ставки : 9,99% ( фіксована); розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості : 3, 49 % в місяць (а.с. 7);
-копію графіка платежів , як додаток до заяви № 001-10799-230813 від 23 серпня 2013 року ( а.с. 8);
-копію заяви ОСОБА_1 на надання / перерахування кредитних коштів від 23 серпня 2013 року, у якій вона просила здійснити надання кредитних коштів відповідно до умов Кредитного договору у сумі 5000 грн шляхом їх зарахування на відповідний рахунок в АБ «Укргазбанк» ( а.с. 9);
-копію анкети клієнта ОСОБА_1 з наведенням даних про кредит ( а.с. 10);
-копію Інформації ( довідки) про кредит № 001-10799-230813 від 23 серпня 2013 року, з визначенням умов кредитування (а.с. 11);
-копію виписки за договором № АКО-0003469-Ф/13-КІR за період з 23 серпня 2013 року по 27 серпня 2013 року про зарахування 27 серпня 2013 року на рахунок ОСОБА_1 у АБ «Укргазбанк» кредитних коштів у сумі 5000 грн 00 к. на підставі кредитного договору № 001-10799-230813 від 23 серпня 2013 року (а.с. 12);
-копію Договору № 2253/К про відступлення прав вимоги від 02 червня 2020 року, укладеного між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Профіт Файненс» , відповідно до умов якого Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до фізичних осіб, зазначених в Додатку № 1 до цього договору ( Боржників), за кредитними договорами, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору (а.с. 13-15);
-копію Витягу з Додатку № 1 до Договору №2253/К від 02 червня 2020 року, де за номером 35353 значиться боржником ОСОБА_1 за кредитним договором № 001-10799-230813 від 23 серпня 2013 року, з визначенням загальної заборгованості у сумі 17971 грн 64 к. станом на 02 червня 2020 року, з яких основна заборгованість по тілу кредиту - 4292 грн 37 к., заборгованість за нарахованими процентами за кредитом - 2162 грн 27 к., заборгованість по комісії - 11517 грн 00 к. (а.с. 16-17);
-копії платіжних доручень № 48 від 26 травня 2020 року та № 49 від 27 травня 2020 року щодо оплати ТОВ «Профіт Файненс» активу згідно Договору № 2253/К про відступлення прав вимоги від 02 червня 2020 року (а.с. 18, 19).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджував, що відповідач не виконала умови кредитного договору, в зв'язку з чим має перед позивачем як новим кредитором заявлену суму заборгованості.
Разом з тим, враховуючи заперечення відповідачки щодо наявності у неї невиконаних зобов'язань перед ПАТ «Дельта Банк» за вищезазначеним кредитним, оцінюючі представлені позивачем докази у своїй єдності та сукупності, суд позбавлений можливості констатувати обґрунтованість позовних вимог позивача та підтвердження належними доказами заявленої суми заборгованості як по тілу кредиту, так і по відсотках, оскільки жодних доказів , які б підтверджували розрахунок заявленої заборгованості за період з дати укладення кредитного договору і до відступлення права вимоги за договором від 02 червня 2020 року , в тому числі процентів та комісії, суду не представлено.
За положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.ст.76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом належним чином.
Позивачу при пред'явленні вказаного позову необхідно було довести факт невиконання відповідачем умов кредитного договору, наявність заборгованості за кредитним договором у розмірі, що заявлена до стягнення.
Однак необхідні докази не були надані ні при поданні позову, ні під час розгляду справи по суті.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відповідно до статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Тлумачення статті 20 ЦК України, з урахуванням принципу розумності свідчить, що здійснення права на захист на власний розсуд означає, що управнений суб'єкт: має можливість вибору типу поведінки - реалізовувати чи не реалізовувати своє право на захист; у випадку, якщо буде обрана реалізація права на захист - має можливість вибору форми захисту, тобто звернутися до юрисдикційного (судового чи іншого) чи неюрисдикційного захисту суб'єктивного цивільного права чи законного інтересу, а також можливість поєднання цих форм захисту; самостійно обрати спосіб захисту в межах тієї чи іншої форми захисту, а також визначає доцільність поєднання способів захисту чи заміну одного способу захисту іншим.
Водночас така свобода захисту «на власний розсуд» має і зворотну сторону - обрання однієї форми чи певного засобу захисту жодним чином не перешкоджає настанню обставин, які можуть тим чи іншим чином нівелювати корисний ефект від звернення до іншої форми чи способу захисту.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 259ЦК України позовна давність,встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Початок перебігу позовної давності визначається в статті 261 ЦК України.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).
Натомість, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (абзац 1 ч. 5 ст. 261 ЦК України).
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п'ятою ст. 261ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).
Аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року по справі № 6-116цс13 та № 6-120цс13.
У даній справі право вимоги у ТОВ «Профіт Файненс» на пред'явлення позову щодо стягнення в судовому порядку з відповідачки заборгованості за кредитним договором виникло з настанням часу несплати нею чергового платежу, тобто починаючи з наступного дня після настання строку платежу.
Натомість позивачем не надано суду виписки по рахунку щодо погашення заборгованості, а також інших доказів, з яких можна було б достеменно встановити коли саме і в якому розмірі відповідачка здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ТОВ «Профіт Файненс» звернулось до суду з цим позовом 15 жовтня 2024 року, тобто більш ніж через 7 років після спливу визначеного договором строку кредитування, при цьому питання щодо поновлення строків позовної давності товариство не порушувало, а також не надало доказів того, що позовна давність, встановлена законом, була збільшена за домовленістю сторін.
Питання поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Саме позивач повинен довести поважність характеру тієї чи іншої причини, а не інші учасники, адже це в його інтересах, щоб суд визнав поважними причини пропуску позовної давності.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що питання поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. При цьому саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, від 19 листопада 2019 року у справі №911/3680/17.
Під час розгляду справи представник відповідачки заявив про застосування строків позовної давності.
Відповідно до статті 266 та частини 4 статті 267ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Доводи представника позивача про те, що у даному випадку мало місце переривання перебігу позовної давності у зв'язку зі здійсненням відповідачкою 03 жовтня 2024 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором переказу коштів на користь ТОВ «Профіт Файненс» у розмірі 190 грн, суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі № 686/23170/19, переривання позовної давності можливе виключно в межах самої позовної давності.
Таким чином, платіж, який здійснений після спливу позовної давності, не є підставою для переривання позовної давності.
Крім того, доказ про часткову сплату заборгованості, що категорично заперечується відповідачкою, суд критично оцінює з огляду на таке.
Згідно платіжної інструкції № PS22835594 від 03 жовтня 2024 року, ТОВ «ФК «Контрактовий дім» сплатило на рахунок ТОВ «Профіт Файненс» платіж у розмірі 190 грн з призначенням платежу : часткова оплата боргу ОСОБА_1 за умовами договору 001-10799-230813 від 23 серпня 2013 року (а.с.144).
За клопотанням представника відповідачки, враховуючи її категоричні заперечення щодо здійснення нею такого платежу, судом було витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» документи, які підтверджують факт надання ТОВ «ФК«КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» доручення від ОСОБА_1 на здійснення від її імені платежу в розмірі 190,00 грн на рахунок отримувача ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», що проведено згідно платіжної інструкції № PS22835594 від 03 жовтня 2024 року.(а.с. 150-151)
На виконання даної ухвали ТОВ «ФК«КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» повідомило, що Товариством 01 жовтня 2024 року о 15 год. 51 хв. здійснено переказ коштів готівкою ( платіж за реквізитами введеними платником) від платника за платіжною операцією № НОМЕР_3 на суму 190 грн за допомогою платіжного термінала за адресою АДРЕСА_2 на користь отримувача ТОВ «Профіт Файненс». Здійснення вказаного платежу здійснювалося на підставі укладення публічного договору про надання платіжних послуг з платником, текст якого розміщений на веб сайті за посиланням. Згідно представленої квитанції до платіжної інструкції № 19997-1023882-67064, переказ на суму 190 грн здійснено через термінал № 1023882 за адресою м. Київ, Десятинний провулок, 7, платником зазначено ОСОБА_1 , телефон платника НОМЕР_2 . (а.с. 161-162, 165)
Представник відповідачки , заперечуючи здійснення вищезазначеного платежу ОСОБА_1 та належність їй номеру телефону , який зазначено як телефон платника , клопотав перед судом про витребування від ТОВ «ФК «Контрактовий дім» квитанції всіх платежів, які були проведені ТОВ«ФК «Контрактовий дім», де платника було ідентифіковано за допомогою номеру мобільного телефону НОМЕР_2 , враховуючи той факт, що платіжний термінал, через який було здійснено вищезгаданий платіж, розташований на відстані 500 м від поштової адреси позивача , що дає підстави стверджувати, що цей платіж було здійснено іншою особою з метою переривання строку позовної давності.
Разом з тим, враховуючи встановлені судом обставини, про які зазначено вище, відсутність у справі доказів, які б давали суду можливість встановити початок перебігу строку позовної давності, сумнівність проведення відповідачкою, яка проживає у м. Світловодську, платежу через термінал у м. Києві поблизу офісу позивача у 2024 році на суму 190 грн за кредитним договором від 23 серпня 2013 року, наявність невиконаних зобов'язань за яким вона заперечує, суд не вбачає підстав для витребування заявленої додаткової інформації, а платіжну інструкцію № PS22835594 від 03 жовтня 2024 року визнає неналежним доказом.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим судові витрати слід віднести на рахунок позивача.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 354 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Повний зміст рішення буде складено 04 листопада 2025 року.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», код ЄДРПОУ 43160452, юридична адреса: вул. Богдана Хмельницького, буд. 212 офіс 413, м. Львів, 79037;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Н.Л.Волошина