Справа №348/2932/25
Провадження № 1-кс/348/581/25
18 листопада 2025 року cлідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції м. Надвірна Івано-Франківської області клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025091200000325 щодо підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст.185 КК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Лісна Тарновиця, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , розлученого, який не працює, має трьох неповнолітніх дітей, раніше неодноразово судимого за вчинення корисливих злочинів проти власності.
Встановила:
17.11.2025 слідчий за погодження з прокурором подав клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з визначенням розміру застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В обгрунтування клопотання наведено таке. 09.10.2025 приблизно о 14.30 ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання в період воєнного стану скориставшись тим, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, проникли через незачинені на замок двері до господарського приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_5 , звідки таємно викрали металеву драбину марки «АК-STAR», вартістю 773,00 гривень, металеву тачку марки «limex CROATIA» вартістю 1330,00 гривень, радіоприймач марки «Sonika» моделі «SA-7834USB-R» вартістю 228,00 гривень та набір ключів марки «Farys» на 219 елементів в кейсі вартістю 2898,00 гривень. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом покинули місце вчинення злочину із викраденим майном, яким в подальшому розпорядились на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 5229,00 гривень. Пізніше, 09.10.2025 приблизно о 21.00 ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проникли на територію домоволодіння (житлового будинку АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_6 , звідки викрали газонокосарку марки «АL-KO» модель «Classic 3.82 SE» вартістю 2333,00 гривень та складну металеву драбину вартістю 1787,00 гривень. Після вчинення злочину та залишення місця події ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 розпорядились викраденим майном на власний розсуд спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 4120,00 гривень.Такими чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.3, 4 ст.185 КК України. Обгрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_3 вказаних злочинів підтверджується доказами, зібраними у кримінальному провадженні, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , протоколами допиту свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження. 7 листопада 2025 року, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. 17 листопада 2025 року, ОСОБА_3 повідомлено про зміну підозри у вчиненні злочинів передбачених ч.3, 4 ст.185 КК України. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Підозрюваний має можливість переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочинів, був раніше неодноразово судимий, а також вже переховувався від органів досудового розслідування; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення та дотримуватись суспільних норм та законів України, а також те, що він вчинив злочини у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. При обранні запобіжного заходу слід врахувати, що підозрюваний не має постійного місця праці та джерела доходів, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Прокурор у судовому засіданні просив клопотання задовольнити, визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Зазначив, що у даному кримінальному провадженні ризик переховуватися від органів досудового розслідування чи суду сторона обвинувачення обгрунтовує тим, що підозрюваний після вчинення злочину не з'явився у поліцію, а втік з місця події. На запитання суду зазначив, що підозрюваний з моменту оголошення йому про підозру не був затриманий, викликів його у кримінальному провадженні не здійснювали, у розшук не оголошували.
Підозрюваний просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, зазначив таке. Він розлучений. Має 6 дітей, 3 з яких неповнолітні. Діти проживають з його мамою. Коли він не запиває, то проживає з ними, за місцем свого постійного проживання. Має тимчасові підробітки, на роботу його не беруть офіційно. Якщо тверезий, то зароблені кошти віддає на утримання дітей. Вину визнає.
Захисник, ОСОБА_7 , просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час, оскільки у підозрюваного є постійне місце проживання, сім'я, яку необхідно утримувати, ризики заявлені у клопотання є недоведеними, а забезпечити належну поведінку підозрюваного може й запобіжіний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Крім цього, підозрюваний є військовозобов'язаним і має виклик у РТЦК та СП куди зобов'язаний з'явитися.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких ґрунтуються вимоги прокурора, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті, слідчий суддя встановила такі обставини та надала їм правову оцінку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого злочину, яка підтверджується доказами, долученими до клопотання та не оспорюється стороною захисту.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Сторона обвинувачення обґрунтовує наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкістю покарання, яке передбачене за вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, яка сама по собі не може бути достатньою підстаовю для застосування тримання під вартою. Водночас сторона обвинувачення покликається на те, що обвинувачений вже переховувався від органу досудового розслідування. Однак у ході судового розгляду доводів на підтвердження цього твердження не було наведено. Обвинувачений не ухилявся від виконання процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, розуміючи, що йому загрожує реальне покарання, тричі з'являвся у судове засідання з вирішення питання щодо застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. З 07.11.2025, коли йому було оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину від органів досудового розслідування не переховувався. Тому суд вважає не доведеним наведений ризик.
Враховуючи особу підозрюваного, його репутацію, а саме те, що він раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, вчинив тотожні нові злочин у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, достовірно знаючи, що за таке йому буде призначене реальне покарання, слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний з встановленою періодичністю вчиняє злочини проти власності, незважаючи на наявність тимчасових заробітків та доходів.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Враховуючи те, що підозрюваний отримує мінливий тимчасовий дохід, сам походить з сім'ї з невеликим рівнем достатку, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у виді застави буде непомірно обтяжливим для нього.
Водночас, запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час на думку суду не зможе запобігти ризику, передбаченому п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки інкриміновані йому злочини підозрюваний вчинив вдень. Крім цього, у ході розгляду клопотання зазначив, що коли вип'є, то не може відповідати за свої дії і гарантувати, що знову не вкраде. А виконати обов'язок щодо явки за повісткою у РТЦК та СП навіть за умови застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту підозрюваний зможе з дозволу уповноважених органів.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя прийшла до висновку, що у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити, оскільки прокурором не доведено один з ризиків, зазначених у клопотання, а також те, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти ризику, передбаченому п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який слідчий суддя вважає доведеним.
Враховуючи вищенаведене, підозрюваному слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово та покласти на підозрюваного обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведених прокурором обґрунтувань.
Керуючись ст. 181, 194, 198 КПК України, слідчий суддя,
постановила:
відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обрати підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.
Строк дії ухвали 2 місяці, а саме до 18.01.2026.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- носити електронний засіб контролю.
Ці обов'язки покладаються на підозрюваного ОСОБА_3 на строк 2 місяці, до 18.01.2026.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою як особи, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1