Справа № 347/1277/25
19.11.2025 м. Косів
Суддя, Косівського районного суду Івано-Франківської області Крилюк М.І.
розглянувши матеріали справи, які надійшли від Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жит. АДРЕСА_1 , -
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння за наступних обставин:
Згідно протоколу серії ЕПР1 № 369564 від 22.06.2025 року ОСОБА_1 22 червня 2025 року о 15 год. 50 хв. в селі Хімчин по вулиці Дружби Косівського району Івано-Франківської області керував автомобілем марки Volkswagen Passat н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився із застосуванням приладу Алкофор 507, результат позитивний 1,46 проміле, чим порушив п.2.9а ПДР.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину не визнав, підтримав подане ним письмове пояснення яке просив взяти до уваги та закрити провадження в справі.
Адвокат Богданець Ю.М. просить закрити провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адмінправопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за викладених в письмовому поясненні що долучене до матеріалів справи підстав.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини і письмові докази, оцінивши їх у сукупності, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного:
Наявні в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 372106 відомості є не підтвердженими і такими, що суперечать долученими доказами та спростовані письмовим поясненням ОСОБА_1 .
В своїх поясненнях ОСОБА_1 посилається на ряд порушень при оформлення адмінматеріалів, які є суттєвими та які просить взяти до уваги.
Так, суд звертає увагу, що в матеріаліх справи відсутні відомості про керування ОСОБА_1 транспортним засобом автомобілем порушення ним Правил Дорожнього Руху в підствердження факту підставності його зупинки.
До матеріалів справи долучено результат алкотесту «АлкоФор» від 22.06.2025 року (а.с.5) за яким ОСОБА_1 нібито пройшов освідчення на факт вживання алкогольних напоїв , результат якого показав 1.46 % поміле.
Разом із тим у матеріалах справи немає доказів, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Твердження про вчинення ним правопорушення, викладене в протоколі, є лише припущенням, а не доказом.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні особою транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів , а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, може бути притягнуто лише особу, яка керує транспортним засобом, тобто водія.
Керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
ОСОБА_1 категорично заперечує свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, з тих мотивів що не керував транспортним засобом та відповідно він не був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР. Його автомобіль був припаркований на узбіччі автодороги, до якого підійшли працівники поліції.
Наявним у матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського зафіксовано, що ОСОБА_1 перебуває в салоні автомобіля припаркованого на узбіччі автодороги , рух вказаного транспортного засобу не зафіксовано, та нічим не доведено. На пропозицію працівника поліції ОСОБА_3 погодився пройти освідчення на визначення стану алкогольного сп'яніння алкотестом. При чому ОСОБА_3 неодноразово пояснював, що алкогольні напої в той день взагалі не вживав. Після проведеного огляду - продуву трубки контролю тверезості, результат якої показав 1,46 %, ОСОБА_3 категорично не погоджувався із таким результатом та бажав пройти медичне освідчення в медичному закладі, так як стверджував що алкогольні напої взагалі не вживав. Натомість вказане клопотання ОСОБА_2 взагалі було проігноровано працівником поліції та складено протокол про адміністративне правопорушення. А ні із свідоцтвом про повірку а ні із сертифікатом алкотесту ОСОБА_2 не було ознайомлено а його клопотання проігноровано.
Таким чином матеріали справи не містять беззаперечних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься копія свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/6068 від 29.10.2024 року про повірку газоаналізатора АлкоФор 507 заводський №IUM3B0018 (а.с.6). В той же час освідування ОСОБА_1 на місці проводилось за допомогою газоаналізатора АлкоФор 507 заводський №UNF0134 ( а.с. 5 ), тобто на газоаналізатор АлкоФор 507 заводський №UNF0134 взагалі відсутній сертифікат, натомість долучений сертифікат про повірку від іншого алкотесту.
Так, Законом України “Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01 січня 2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Відомості про те, що газоаналізатор “АлкоФор 507» за допомогою якого було проведено огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння, своєчасно пройшов калібрування, оскільки міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки “Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747,“' відсутні .
До матеріалів справи працівниками поліції додано Сертифікат без свідоцтва про повірку іншого алкотесту а саме АлкоФор 507 заводський №IUM3B0018, що ставить під сумнів той факт, що технічний засіб, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння відповідав усім встановленим для його застосування вимогам та був придатний для застосування.
Виходячи з наведеного, результат проведеного огляду (а.с.5) не може вважатись належним та допустимим доказом.
Серед іншого також в матеріалах справи наявний складений інспектором СРПП Косівського РВП Яремусь В.І. акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким, результат огляду - 1,46 % та до матеріалів справи долучено складене інспектором СРПП Косівського РВП направлення у КНП «Косівська ЦРЛ» на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, у якому зазначено, що особу було доставлено на огляд у заклад охорони здоров'я, про що свідчить підпис посадової особи. При цьому, у відповідній графі направлення вказано, що огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився, а у графі результати огляду - відмовився.
Відомостей про доставку та проведення медичного огляду ОСОБА_1 в матеріалах справи також немає.
Тобто, фабула адміністративного правопорушення, викладена у протоколі, суперечить матеріалам справи.
Відсутність достовірних доказів про керування особою, що притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом, тобто саме виконання функцій водія, виключають можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.І ст.130 КУпАП.
Суд звертає увагу, що в матеріалах даної справи міститься формально складене Направлення до Косівської ЦРЛ в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 не проводився, що суперечить акту огляду (а.с.4) , а відтак проведення такого огляду та його результат є сумнівним.
Крім того, у протоколі зазначено, що до протоколу додаються «відеофіксація», не конкретизуючи на який прилад було здійснено цю відеофіксацію, що є порушенням вимог «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026.
До того ж, у випадку якщо працівниками поліції використовується інформація, отримана за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні, то це мало бути зазначено у матеріалах адміністративної справи.
Окрім відеозапису, незгода ОСОБА_1 з результатами огляду проведеного поліцейськими підтверджується його письмовими поясненнями, що долучені до матеріалів справи.
Такі дії працівників поліції суперечать положенням ч.3 ст.266 КУпАП, а тому отримані ними результати огляду не можна брати до уваги, як доказ перебування водія у стані алкогольного сп'яніння. За таких обставин, висновки суду щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Також на відеозаписах не зафіксовано момент оголошення протоколу ОСОБА_4 і копія даного протоколу останньому, як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, не вручена, що є грубим порушенням його процесуальних прав. Так само, ОСОБА_4 і не вручено копію акту огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В матеріалах адміністративної справи міститься рапорт працівника поліції ( а.с. 9), який не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки в силу вимог ст.251 КУпАП такий документ не визначений як доказ вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАЦ огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
У відповідності до приписів ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При наведених судом обставинах в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.
Таким чином, суд вважає, що по даній справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому приходить до висновку, про відсутність в його діях події і складу даного адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст. 40-1 КУпАП, - не сплачується.
На підставі викладеного, керуючись ст. 38, ст.247 п.1 , 283, 284, КУпАП суд,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: М.І. Крилюк