Справа № 342/1133/25
Провадження № 1-кп/342/194/2025
18 листопада 2025 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні у залі суду міста Городенка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025096150000085 від 05.11.2025 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився та проживає по АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, розлучений, не працює, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, раніше несудимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітніх дітей (аліментів) за наступних обставин.
05.10.2011 Городенківським районним судом Івано-Франківської області ухвалено рішення у цивільній справі №2-693/11 про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на неповнолітніх дочок: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку, починаючи з 29.08.2011 і до досягнення дітьми повноліття. На виконання вказаного рішення, 12.10.2011 державним виконавцем відділу ДВС Городенківського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження №29162461.
Отже, ОСОБА_3 від сплати аліментів злісно ухиляється, у визначеному рішенням суду порядку грошові кошти на утримання дітей не виплачує, внаслідок чого на 01.11.2025 заборгованість зі сплати аліментів складає 297083,37 гривень. Своїми умисними діями ОСОБА_3 грубо порушує обов'язки, покладені на нього судовим рішенням та визначені нормами Конституції України і Сімейного кодексу України та посягає на нормальний розвиток і здоров'я дітей.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітніх дітей (аліментів).
Прокурор ОСОБА_7 подав до суду клопотання про розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025096150000085 від 05.11.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні та без його участі.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано розписки про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, підписаних ОСОБА_3 , його захисником - адвокатом ОСОБА_8 , розписки про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального проступку та отримання копії матеріалів дізнання, підписаних ОСОБА_3 , його захисником - адвокатом ОСОБА_8 , потерпілою ОСОБА_4 , заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену у присутності захисника - адвоката ОСОБА_8 , та підписаною ним та захисником щодо беззаперечного визнання ОСОБА_3 винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_4 , відповідно до поданої нею заяви, згодна із встановленими під час досудового розслідування обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України, та не заперечила щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні та за відсутності всіх учасників розгляду за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України.
Крім того, до обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025096150000085 від 05.11.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.
Ухвалою судді від 17.11.2025 року розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12025096150000085 від 05.11.2025 щодо ОСОБА_3 про обвинувачення його у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, призначено у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до частини 4 ст.107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За вимогами частини 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
На підставі встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження у поданих заявах, беручи до уваги беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості в інкримінованому йому діянні, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_3 злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітніх дітей (аліментів) - кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України.
Діяння, окреслене диспозицією ч.1ст.164 КК України, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
При цьому повноваження суду (його права та обов'язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.
Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов'язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду, про що зазначив Верховний Суду у постанові від 13.08.2020 року у справі № 716/1224/19.
Відповідно до ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 по місцю проживання та реєстрації характеризується позитивно, не знаходиться на диспансерному обліку у наркологічному та психіатричному кабінетах КНП «Городенківська БЛІЛ» Городенківської міської ради.
Обставиною, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому кримінальному правопорушенні, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (далі - Постанова) суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злісне ухилення від сплати аліментів, що полягає у тривалому та наполегливому ухиленні особи від виконання обов'язку зі сплати аліментів, незважаючи на попередження про кримінальну відповідальність.
За вчинення проступку, передбаченого санкцією ч.1 ст.164 КК України, передбачено покарання у виді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує обставини вчиненого ним кримінального проступку, значний розмір заборгованості по сплаті аліментів, особу обвинуваченого, те, що він раніше несудимий, його вік та стан здоров'я, пом'якшуючі покарання обставини (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та відсутність обставини, що обтяжують покарання, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, та вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_9 призначити покарання у межах санкції ч.1 ст.164 КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене, у виді громадських робіт.
З відомостей, наявних у матеріалах кримінального провадження, встановлено, що ОСОБА_9 не є особою з інвалідністю першої або другої групи; таким, що досяг пенсійного віку; військовослужбовцем строкової служби, тобто не є особою, якій згідно з вимогами ч.3 ст.56 КК України не може бути призначено покарання у виді громадських робіт.
Враховуючи наведене, суд вважає, що призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме тяжкості правопорушення, не буде становити особистий тягар для обвинуваченого, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. На переконання суду, мета покарання, зазначена у ст. 50 КК України, буде досягнута.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 12, ч.1 ст.164 КК України, ст.ст. 369-371, 373-374, 381-382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 100 (сто) годин.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, ухвалений за результатами спрощеного провадження не може бути оскаржений у апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1