Справа № 210/6490/25
Провадження № 3/210/1916/25
іменем України
19 листопада 2025 року
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Скотар Р.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з ГУНП в Дніпропетровській області КРУП ВП №2, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працює, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.184 КУпАП, -
У провадження судді 25.09.2025 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Судом встановлено, що 15.09.2025 року об 11.00 год. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків належним чином відносно дітей: ОСОБА_2 2011 р.н., ОСОБА_3 2015 р.н., ОСОБА_4 2014 р.н., ОСОБА_4 2020 р.н., а саме не створила належні умови для проживання та розвитку дітей, в будинку антисанітарні умови, брудна підлога, стіни, розкидані брудні речі, сміття, помешкання потребує ремонту.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 присутня не була, про місце і час судового розгляду повідомлена належним чином.
Також, судом вжито заходів для забезпечення присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи в суді (судові повістки на 13.10.2025, 31.10.2025, 19.11.2025), однак ОСОБА_1 не з'явилася, пояснень по суті складеного протоколу про адміністративне правопорушення не надходило.
Крім того, в матеріалах справи міститься підпис ОСОБА_1 про те, що вона повідомлена про розгляд справи на 13.10.2025 року, однак не вважала за потрібне скористатися правом на захист, надати особисті пояснення в судовому засіданні та представити докази по справі.
Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи є її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки суду не повідомлені, клопотань про розгляд справи за відсутністю чи відкладення розгляду справи не надано.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права.
Таким чином, ОСОБА_1 не позбавлена була обов'язку цікавитись щодо того, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно неї, отже нехтування нею своїми процесуальними обов'язками об'єктивними причинами не обумовлено, а тому суддя вважає такі дії позицією захисту, спрямованою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення.
Враховуючи стислі строки розгляду справи, а також те, що явка в судове засідання ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, не є обов'язковою, справа розглядається за наявними матеріалами.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Статтею 184 ч. 1 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Згідно зі ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є не правозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Частиною 2 статті 150 Сімейного Кодексу України передбачений обов'язок батьків піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Об'єктом правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена у ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
- обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №872241 від 15.09.2025;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , яка зазначила, що на вихованні має неповнолітніх дітей. Під час перевірки в приміщенні будинку антисанітарні умови, бруд, брудний одяг, постіль. В короткий термін зобов'язалась виправити ситуацію, відремонтувати розетки та прибрати;
- актом обстеження умов проживання від 15.09.2025, відповідно до якого проведено обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_1 . В даному приміщенні у кімнатах брудно, речі розкидані, підлога брудна, брудна газова пічка, холодильник, висить електропроводка, вимикачі світла в неналежному стані (кнопки відкриті). Рекомендовано терміново викупати дітей, звернутися до педіатра, вимити підлогу, двері, стіл, газову плиту і холодильник, прибрати пил і павутиння, випрати постільну білизну та одяг, переодягти дітей.
Обставин, передбачених ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, всі обставини справи в їх сукупності, бере до уваги особу правопорушника, та застосовує до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ст. 184 ч. 1 КУпАП, що буде достатнім для виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення та здійснення виховного впливу на правопорушника.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 40-1, 184, 245, 280, 283 КУпАП, -
Визнати винною ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) на користь держави.
Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя: Р. Є. Скотар