17 листопада 2025 рокуСправа №160/18177/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Рідне місто" Самарівської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,
23.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Комунального підприємства "Рідне місто" Самарівської міської ради (далі - позивач) до Східного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2025-04-16-006676-a від 06.06.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач вважає оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2025-04-16-006676-a від 06.06.2025 є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки прийнятий за відсутності порушень з боку позивача, прийнятий з порушенням принципів пропорційності, висновок є неконкретизованим, не містить, чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, зміст висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2025-04-16-006676-a від 06.06.2025 фактично зводиться до спонукання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень. Так, в оскаржуваному Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2025-04-16-006676-a від 06.06.2025, проведеної Східним офісом Держаудитслужби, відповідач дійшов хибних та необґрунтованих висновків про допущення порушень позивачем, а саме: за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій учасника ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення вимог ст. 5 Закону №922-VIII, абзацу першого пункту 43 та абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей. Водночас позивачем було зауважено, що визначений відповідачем спосіб усунення виявлених порушень «усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за Договором від 30.04.2025 №30/04» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії. Також позивач наголошував, що положення чинного законодавства України не передбачають право органів фінансового контролю вимагати вжиття заходів щодо припинення договірних зобов'язань. На підставі викладеного, позивач вважає, що висновок відповідача є необґрунтованим, протиправним, та таким, що не відповідає приписам чинного законодавства, у зв'язку із чим позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 позовну заяву Комунального підприємства "Рідне місто" Самарівської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів, з моменту отримання копії ухвали, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
02.07.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Комунального підприємства "Рідне місто" Самарівської міської ради через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію №578 від 27.06.2025 на суму 2422,40 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 відкрито провадження у справі №160/18177/25, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
14.07.2025 відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що моніторингом встановлено, що замовник при розгляді тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 виявив невідповідності в інформації та документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції подання яких передбачалося тендерною документацією. Так, зі змісту рішення уповноваженої особи Замовника про відхилення пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 від 25.04.2025 №25/04 розміщеного в електронній системі закупівель «Prozorro» слідує, що: «Тендерна пропозиція надана з порушенням Вимог Замовника; Відсутня довідка в складі пропозиції про надання оригіналу (або нотаріально завірена копія) довідки з обслуговуючого банку учасника про відсутність (наявність) в учасника заборгованості за кредитами, датованою не раніше дати оприлюднення». Враховуючи зазначене, замовник на порушення вимог пункту 43 Особливостей не розмістив учаснику ФОП ОСОБА_1 вимогу про усунення невідповідностей виявлених в інформації та документах, що подані ним у тендерній пропозиції закупівель. Таким чином, відповідач зазначає, що замовник безпідставно відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 згідно підстав викладених в Протоколі відхилення, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, чим порушив вимоги абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, а також не дотримався принципів здійснення публічних закупівель, визначених ст. 5 Закону, зокрема щодо об'єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі. Слід відмітити, що, Замовник безпідставно відхилив пропозицію ФОП ОСОБА_1 , ціна якої становить 630490,00 грн. та яка на 94510,00 грн. дешевша за остаточну цінову пропозицію в сумі 725000,00 грн. учасника переможця торгів ФОП ОСОБА_2 , з яким укладено договір про закупівлю, що призведе до ризику зайвого витрачання коштів місцевого бюджету та негативних наслідків їх використання. 3 огляду на викладене, порушення, зафіксовані у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-04-16-006676-а від 06.06.2025 є обґрунтованими, встановленими на підставі фактичних обставин справи та з урахуванням норм чинного законодавства, тому в задоволенні позовних слід відмовити.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Комунальним підприємством «Рідне місто» Самарівської міської ради проведено відкриті торги з особливостями на закупівлю товарів «Насадження багаторічні» (ДК 021:2015:03450000-9 - Розсадницька продукція), ідентифікатор закупівлі UA-2025-04-16-006676-a.
Рішенням про відхилення пропозиції учасника №25/04 від 25.04.2025 відхилено пропозицію ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Протоколом (рішенням) відповідальної особи про визначення переможця та намір про укладання договору №30/04 від 30.04.2025 переможцем визначено ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).
В подальшому, між Комунальним підприємством «Рідне місто» Самарівської міської ради та ФОП ОСОБА_2 укладено договір №06/05-1 про закупівлю товару від 06.05.2025.
Керуючись ч. 2 ст. 8 Закону №922, на підставі даних автоматичних індикаторів ризиків, Східний офіс Держаудитслужби видав наказ від 12.05.2025 №121 «Про початок здійснення моніторингу закупівель», згідно з переліком, серед яких також була включена закупівля Комунального підприємства "Рідне місто" Самарівської міської ради, унікальний номер якої UA-2025-04-16-006676-а.
За результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі UA-2025-04-16-006676-а, Східним офісом Держаудитслужби було складено оскаржуваний висновок, який оприлюднений в електронній системі закупівель 06.06.2025.
В п. 2 розділу констатуючої частини висновку зазначено:
За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій учасника ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення вимог ст. 5 Закону №922-VIII, абзацу першого пункту 43 та абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей. За результатами аналізу питань: обрання процедури закупівлі, визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору про закупівлю відповідно до Закону №922-VIII із урахуванням Особливостей, надання пояснень (інформації, документів) у випадках, передбачених Законом №922-VIII - порушень не встановлено.
Зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень) (п. 3 Висновку):
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-ХII, статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII Східний офіс Держаудитслужби зобов?язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов?язань за Договором від 30.04.2025 №30/04 та протягом п?яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з прийнятим висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 №2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні"(далі - Закон №2939-XII).
Згідно зі ст. 1 цього Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до ст. 5 Закону №2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII, у редакції, чинній на день винесення спірного Висновку (надалі, також - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 1 Закону №922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Відповідно до ст. 5 Закону №922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами:
1) добросовісна конкуренція серед учасників;
2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;
3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.
Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.
Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Замовники, учасники процедур закупівлі, суб'єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.
Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.
Статтею 8 Закону №922-VIII визначений порядок здійснення моніторингу публічних закупівель.
Так, згідно з ч. 1 ст. 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті Закону, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з вимогами ч.ч. 6, 7 ст. 8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
За визначенням, наведеним у п. 31 ст. 1 Закону №922-VIII, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
У тендерній документації зазначаються такі відомості:
1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;
3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;
4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);
5) кількість товару та місце його поставки;
6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов;
9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;
10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;
11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;
13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);
17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;
19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
За приписами ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритим єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Відповідно до п. 3-7 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про публічні закупівлі», установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.
У справі, що розглядається, була застосована процедура закупівлі: відкриті торги з особливостями.
Відкриті торги з особливостями - тип процедури, яку можуть оголошувати замовники відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі також - Особливості).
Відповідно до пункті 1-3 розділу 1 Загальні положення ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей.
Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до абзацу 1-2 пункту 43 якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Згідно з абзацем 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.
Так, матеріалами справи підтверджено, що за результатами перевірки Східним офісом Держаудитслужби складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі позивача №UA-2025-04-16-006676-а, який затверджено першим заступником начальника Східного офісу Держаудитслужби Самойленко В.Ю. та оприлюднено в електронній системі закупівель 06.06.2025 у відповідності до вимог ч. 6 ст. 8 Закону №922.
Зі змісту спірного висновку відповідача видно, що ним за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій учасників ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 встановлено порушення вимог ст. 5 Закону №922-VIII, абзацу першого пункту 43 та абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей.
Дослідивши зміст матеріалів справи суд зазначає, що позивач не навів жодних аргументів та доводів на спростування порушень Закону №922 та Особливостей №1178, перелік яких наведено відповідачем у спірному висновку.
Натомість, позивач обґрунтовуючи протиправність спірного висновку фактично обмежився доводами та аргументами стосовно визначеного відповідачем зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
В свою чергу, за змістом спірного висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст. ст. 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2932-ХІІ, ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII Східний офіс Держаудитслужби зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за Договором від 30.04.2025 №30/04 та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Так, суд враховує, що у постанові від 24.02.2024 у справі №160/18075/22 Верховний Суд наголосив на тому, що проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об'єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.
У вказаній справі Верховний Суд з аналізу повноважень державного фінансового контролю виснував, що чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень залежно від виду цих порушень, а, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.
Також суд враховує, що у постанові від 12.12.2024 у справі №380/14352/22 Верховний Суд наголошував, що у разі виявлення порушень під час публічних закупівель орган державного фінансового контролю має право зобов'язати замовника припинити зобов'язання за договором. При цьому чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень залежно від виду цих порушень. Такий спосіб включає розірвання договору, визнання його недійсним чи нікчемним. Саме замовник обирає правомірний варіант поведінки, який мінімізує наслідки порушень та запобігає нецільовому використанню бюджетних коштів.
Таким чином, хоча Держаудитслужба має право зобов'язати замовника припинити договір, конкретний правовий механізм (розірвання, недійсність, нікчемність) замовник обирає самостійно - залежно від характеру порушення.
Отже, слід зазначити, що відповідач згідно з положеннями п. 15 ч. 1 ст. 10 Закону №2939-XII та підпункту 22 пункту 6 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, наділений повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
Подібний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 14.11.2024 у справі №420/13262/22.
З урахуванням наведеного слідує, що виявлені відповідачем у спірному висновку порушення Закону №922 та Особливостей №1788 не є формальними порушеннями, допущення цих позивачем жодним чином не спростовано, як слушно вказує відповідач, згадані порушення фактично призвели до укладення договору з учасником, який не мав би стати переможцем у разі дотримання позивачем законодавства. Виявлені відповідачем порушення мали суттєві наслідки для особливостей перебігу процедури публічної закупівлі, які направлені на дієвість принципів здійснення публічних закупівель, закріплених ст. 5 Закону № 922-VІІІ.
Також суд вважає, що визначений у спірному висновку спосіб усунення виявлених порушень, у цій конкретній ситуації, відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на усунення причин, які призвели до виявлених порушень та недопущення їх вчинення у подальшому.
Разом з тим у спірному висновку наявна неточність (помилка) у зазначенні реквізитів договору, за яким Держаудитслужба вимагає припинити зобов'язання.
Так, у пункті 3 висновку як спосіб усунення порушень зазначено: «усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за Договором від 30.04.2025 №30/04». Однак із матеріалів справи та самого висновку (п. 1 констатуючої частини) видно, що 30.04.2025 №30/04 - це протокол (рішення) відповідальної особи про визначення переможця та намір про укладення договору (стосується ФОП ОСОБА_2 ), водночас фактичний договір між КП «Рідне місто» та ФОП ОСОБА_2 про закупівлю товару укладено 06.05.2025 за №06/05-1.
Тобто в констатуючій частині висновку сам відповідач чітко розмежував протокол від 30.04.2025 №30/04 та договір від 06.05.2025 №06/05-1, тоді як у зобов'язальній частині помилково вказав необхідність припинити зобов'язання саме за «договором від 30.04.2025 №30/04», якого у правовідносинах сторін не існує.
З формально-правової точки зору така неточність може свідчити про внутрішню неузгодженість висновку та створювати неоднозначність щодо того, який саме правочин підлягає припиненню. Втім, виходячи з усього змісту висновку та матеріалів справи, слідує, що вказане стосується договору про закупівлю, який укладений за результатами спірної процедури з ФОП ОСОБА_2 - від 06.05.2025 №06/05-1.
Отже, суд, оцінюючи спірний висновок у цілому, не визнає цю описку такою, що впливає на законність висновку в частині встановлення порушень чи виходу Держаудитслужби за межі повноважень, оскільки з контексту та сукупності наведених у ньому відомостей можливо однозначно ідентифікувати договір, зобов'язання за яким контролюючий орган вимагає припинити.
З огляду на наведене, суд зазначає, що порушення Закону №922 та Особливостей №1788, які вказані у спірному висновку, позивачем не спростовано, відтак Висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2025-04-16-006676-a від 06.06.2025 є правомірним.
При цьому посилання позивача на правові позиції Верховного Суду, обставини справи в яких відмінні від обставин цієї справи, а тому не можуть бути застосовані до цих правовідносин.
Враховуючи викладене суд робить висновок, що порушення, встановлені органом державного фінансового контролю, за результатами моніторингу процедури закупівлі, знайшли своє підтвердження під час розгляду цієї справи, водночас, позивачем не доведено неправомірності чи перевищення відповідачем повноважень при складанні висновку, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку.
Щодо інших посилань учасників справи суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення позовної заяви.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви Комунального підприємства "Рідне місто" Самарівської міської ради (вул. Білої Зінаїди, буд. 156-Е, м. Самар, Дніпропетровська область, 51200, код ЄДРПОУ 44712128) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корпус 2, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський