Справа № 740/5057/25
Провадження № 2/740/2339/25
19 листопада 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Дударця Д.В., за участю секретаря судового засідання Каленіченко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позиції позивача
У вересні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 905942820 від 22.02.2022 в розмірі 28 871,41 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Позов мотивовано тим, що 22.02.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 905942820 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV95S9Z. Зокрема, 22.02.2022 відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Відразу після вчинених дій відповідача, 22.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 29 900,00 грн на його банківську карту.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №177 від 17.05.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
27.05.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №27/0524-01.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги №1 від 27.05.2022, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №08/07/25-Е (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєсиру Боржників №б/н від 08.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 28 871, 41 грн.
Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 08.07.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.
При цьому, право вимоги за Кредитним договором відступлено Первісним кредитором на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а в подальшому - ТОВ «ФК «ЕЙС» на підставі Реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином та саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги тобто вже після укладання Кредитного договору.
Таким чином, умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірним , тобто такими, що породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 28 871,41 грн.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем на суму 28 871,41 грн. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов'язань за укладеним договором, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» просило стягнути заборгованість у судовому порядку.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 08.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України.
Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 906562595 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV95S9Z. Зокрема, 22.02.2022 відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
22.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 29 900,00 грн на його банківську карту, що підтверджується платіжним дорученням №2d765bb8-d3fc-4a6e-b993-53064cb5bbbf від 22.02.2022.
Таким чином, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №177 від 17.05.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
27.05.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №27/0524-01.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги №1 від 27.05.2022, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №08/07/25-Е (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників №б/н від 08.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 28 871, 41 грн.
Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 08.07.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.
При цьому, право вимоги за Кредитним договором відступлено Первісним кредитором на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а в подальшому - ТОВ «ФК «ЕЙС» на підставі Реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином та саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги тобто вже після укладання Кредитного договору.
Таким чином, умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності в правочину, є правомірним , тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов'язки.
Відповідно до реєстру боржників до Договір факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 28 871,41 грн.
З листа АТ «Райффайзен Банк» від 24.09.2025, наданого на виконання ухвали суду від 08.09.2025, вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 . 22.02.2022 на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_2 , до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , були зараховані кошти в розмірі 29 900,00 грн.
Матеріали справи не містять доказів повернення кредитних коштів, оплати за користування кредитом.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов'язань по укладеному договору, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» просило стягнути заборгованість у судовому порядку.
Норми права, які були застосовані судом
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов зазначеного договору, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаївділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Що стосується договору факторингу, суд зазначає таке. Відповідно до вимог статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України передбачено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.
Мотивована оцінка та висновки суду
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що відповідач взяті на себе кредитні зобов'язання у строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості відповідачем не надано, такий не оскаржувався, а відтак є належним доказом у справі та суд бере його до уваги. Суд дійшов до висновку, що у зв'язку з невиконанням відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання за кредитним договором, утворилась заборгованість, право грошової вимоги на яку перейшло до позивача.
Судовий збір
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження надання правової допомоги на загальну суму 7 000 грн були надані такі документи:
1) договір про надання правничої допомоги № 09/07/25-1 від 09.07.2025 та протокол погодження вартості послуг (додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги);
2) Додаткова угода № 25770543509 до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-1 від 09.07.2025;
3) Акт прийому-передачі наданих послуг від 17.07.2025 до договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-1 від 09.07.2025.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд вважає, що надані документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат, що пов'язані з наданою правничою допомогою адвокатом.
При цьому, щодо суми (вартості) понесених витрат суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 10, 76, 133, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, статтями 207, 512, 514, 509, 525, 526, 530, 599, 638, 1046, 1047, 1049, 1077 ЦК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за договором № 905942820 від 22.02.2022 в розмірі 28 871 грн (двадцять вісім тисяч вісімсот сімдесят одна) гривня 41 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» 2 422 грн 40 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» 3 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а, м. Київ, 02090.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ