Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 3/733/1251/25
Єдиний унікальний №733/2147/25
Постанова
Іменем України
19 листопада 2025 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі судді Овчарика В.М.,
за участю секретаря Ткаченко В.М.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ,
за ст. 164 ч. 1, 164 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 989892 від 11.10.2025 року вбачається, що 11 жовтня 2025 року о 13 год 13 хв на вул. Воскресінській в м. Ічня Прилуцького району Чернігівської області ОСОБА_1 вів господарську діяльність з перевезення пасажирів автомобільним транспортом, а саме надавав послуги з перевезення пасажирівза маршрутом Талалаївка-Київ на автобусі Mercedes-Benz, дорожній номерний знак НОМЕР_2 , без чинної державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, з метою отримання прибутку, чим порушив вимоги п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», та вимоги ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 845957 від 11.10.2025 року вбачається, що 11 жовтня 2025 року о 13 год 13 хв на вул. Воскресінській в м. Ічня Прилуцького району Чернігівської області ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів Талалаївка-Київ на транспортному засобі Мерседес-Бенс, дорожній номерний знак НОМЕР_2 , без договору між замовником послуг та перевізником, чим порушив вимоги ст. 39, 40 Закону України «Про автомобільний транспорт» та ПКУ № 176.
У судове засідання ОСОБА_1 та адвокат Іллющенко С.В. не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, при цьому від останнього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а також ОСОБА_1 .
За таких умов, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та адвоката Іллющенка С.В.
Крім того, адвокатом Іллющенком С.В. подані заперечення на протоколи, в яких він просить закрити провадження у справах № 733/2147/25, провадження № 3/733/1251/25 за ст. 164 ч. 1 КУпАП; № 733/2148/25, провадження № 3/733/1252/25 за ст. 164 ч. 1 КУпАП за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу вказаних вище адміністративних правопорушень з посиланням на те, що матеріали справи не містять доказів проведення підприємницької діяльності саме ОСОБА_1 , яка має бути систематичною, організованою, спрямованою на отримання прибутку та такою, що потребує державної реєстрації. Працівниками поліції не встановлено та не зафіксовано жодної особи, яка б виступала пасажиром у ОСОБА_1 та замовляла у нього послуги з перевезення, з доказами його оплати. Фактичні пояснення, зазначені у протоколах зі сторони самого ОСОБА_1 вказують на те, що він не здійснював перевезення пасажирів і не займався будь-якою діяльністю з надання транспортних послуг. ОСОБА_1 виконував функцію водія та лише керував транспортним засобом і перевозив сам транспортний засіб із одного місця до іншого та не перевозив пасажирів з метою отримання доходу. Будь-яких даних про наявність певного маршруту, регулярності, замовлення, організованості або іншої ознаки, яка є обов'язковою для визначення діяльності саме як господарської, не встановлено.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Зважаючи на те, що адміністративні матеріали № 733/2147/25, провадження № 3/733/1251/25 за ст. 164 ч. 1 КУпАП; № 733/2148/25, провадження № 3/733/1252/25 за ст. 164 ч. 1 КУпАП складені стосовно однієї особи та знаходяться у провадженні одного судді, уповноваженого на їх розгляд, на підставі вимог ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження, присвоївши єдиний унікальний номер судової справи № 733/2147/25, провадження № 3/733/1251/25.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Як зазначено у ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Адміністративна відповідальність за ст. 164 ч. 1 КУпАП настає у разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Диспозиція даної статті передбачає такі альтернативні види діяння, як, зокрема, провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Статтею 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, що ліцензія це право суб'єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Відповідно до ст. 39 ч. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
При цьому для перевізника одним з таких документів є ліцензія, тоді як для водія автобуса передбачені інші документи.
Статтею 40 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, зокрема, що водій автобуса зобов'язаний виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування і технічної експлуатації автобуса; мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством; дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса.
Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Статтею 42 ГК України передбачено, що підприємництво як вид господарської діяльності це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 164 ч. 1 КУпАП суб'єкт складання протоколу повинен надати докази того, що особа дійсно здійснювала господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без відповідної ліцензії, а також отримувала від здійснення зазначеного виду діяльності дохід. При цьому необхідно встановити всі характеризуючи ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність та систематичність.
Згідно протоколів, у провину ОСОБА_1 ставиться здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів без чинної державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, з метою отримання прибутку та без договору між замовником послуг та перевізником.
Разом з тим, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст. 164 ч. 1, 164 ч. 1 КУпАП, до суду, окрім самих протоколів, наданий лише відеозапис, з якого вбачається як на особу, складають протокол про адміністративне правопорушення.
У самих протоколах про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що він з ними не згоден, так як виконував функції водія.
У матеріалах справи відсутні та суду не були надані належні та допустимі докази, зокрема, пояснення свідків-пасажирів, які могли б підтвердити обставини, вказані у протоколах про адміністративне правопорушення, у тому числі щодо надання ОСОБА_1 послуг із перевезення на транспортному засобі за плату, що давало би підстави для оцінки його діяльності як підприємницької та систематичної, а отже - господарської в розумінні ст. 3, 42 ГК України.
Самі по собі протоколи про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними, беззаперечними доказами, а обставини, викладені в них, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед Законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Оцінивши наявні докази в їх сукупності, керуючись принципами презумпції невинуватості, поваги до людської гідності, загальними принципами здійснення судочинства, суд вважає, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 164 ч. 1, 164 ч. 1 КУпАП недоведена належними, допустимими та беззаперечними доказами.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 164 ч. 1, 164 ч. 1 КУпАП, а тому провадження по справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 36, п. 1 ст. 247, п. 3 ст. 284 КУпАП, суд
постановив:
Об'єднати адміністративні матеріали № 733/2147/25, провадження № 3/733/1251/25 за ст. 164 ч. 1 КУпАП; № 733/2148/25, провадження № 3/733/1252/25 за ст. 164 ч. 1 КУпАП в одне провадження та присвоїти номер 733/2147/25, провадження № 3/733/1251/25.
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 164 ч. 1, 164 ч. 1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Постанова суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. М. Овчарик