Справа № 381/3485/25
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/15466/2025
Головуючий у суді першої інстанції: П'яничук І.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
17 листопада 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.
розглянувши в письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 01 серпня 2025 року, постановлену у м. Києві в складі судді П'яничук І.В., повний текст якої складено 01 серпня 2025 року, у справі № 381/3485/25 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , -
27 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 . Просила визнати формулювання, використане державним виконавцем при винесенні оскаржуваних вимог і постанов у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 «Відібрати у ОСОБА_3 дитину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернути матері ОСОБА_2 » незаконним; визнати незаконною та скасувати постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ від 19 червня 2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1; визнати незаконною та скасувати постанову про залучення органу опіки і піклування для участі у проведенні виконавчих дій від 19 червня 2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1; визнати незаконною та скасувати вимогу виконавця (без дати) у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 01 серпня 2025 року визнано дії скаржника ОСОБА_1 щодо подання декількох скарг на дії державного виконавця - зловживанням процесуальними правами. Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального і процесуального права. На думку ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зловживання нею процесуальними правами та повернення її скарги, мотивуючи свої висновки тим, що раніше вона вже зверталася до Святошинського районного суду м. Києва з аналогічною скаргою у справі за № 759/14917/20, оскільки предметом оскарження в даній справі та в справі № 759/14917/20 були визначені різні процесуальні рішення державного виконавця. У справі № 759/14917/20 вона оскаржила постанови державного виконавця від 10 червня 2025 року, а в даній справі - постанови державного виконавця від 19 червня 2025 року. Тобто, подані нею скарги на дії та рішення державного виконавця не є аналогічними.
ОСОБА_2 подала до суду заяву про залишення без розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ОСОБА_1 виповнилося лише 14 років, отже, вона не набула повної цивільної дієздатності.
Разом з тим, право на звернення до суду особи, яка досягла 14-річного віку, з приводу відносин, у яких вони беруть особисту участь, прямо передбачене ст. 47 ЦПК України. Таке право передбачене також ст.ст. 18, 152 СК України. Звертаючись до суду з скаргою, ОСОБА_1 зазначала, що при здійсненні примусового виконання рішення виконавець не врахував того, що вона досягла 14 річного віку має право самостійно визначати своє місце проживання, та, оскільки після досягнення 14-річного віку вона безпосередньо є учасником правовідносин, з яких виник спір, вона має право звертатися до суду щодо захисту своїх прав.
При цьому, повертаючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з інших підстав, а не з підстав відсутності у ОСОБА_1 права звернення до суду з даною скаргою. Тому, у колегії суддів відсутні підстави для перевірки відповідних обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Повертаючи скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що раніше вона вже зверталася до суду з аналогічною скаргою з такими ж вимогами, яка вже була прийнята судом, що є зловживанням процесуальними правами.
Проте, колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають матеріалам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Згідно ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Мотивуючи свої висновки про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами, суд першої інстанції зазначив, що раніше вона вже зверталася до Святошинського районного суду м. Києва з аналогічною скаргою у справі за № 759/14917/20 з такими ж вимогами, яка вже була прийнята судом.
Разом з тим, суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі взагалі не навів з якими вимогами звернулася ОСОБА_1 .
У матеріалах справи на момент постановлення оскаржуваної ухвали була відсутня копія скарги у справі № 759/14917/20, на яку послався суд першої інстанції, а також копія ухвали про прийняття такої скарги, у зв'язку з чим у колегії суддів відсутні підстави для висновку про обґрунтованість оскаржуваної ухвали про повернення скарги ОСОБА_1 у зв'язку із зловживанням нею своїми правами.
Крім того, до апеляційної скарги ОСОБА_1 додала копію скарги на дії та рішення державного виконавця у справі № 759/14917/20, яка була подана нею 19 червня 2025 року.
Зі змісту скарги у вказаній справі вбачається, що ОСОБА_1 просила визнати формулювання, використане державним виконавцем при винесенні оскаржуваних вимог і постанов у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 «Відібрати у ОСОБА_3 дитину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернути матері ОСОБА_2 » незаконним; визнати незаконною та скасувати постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ від 10 червня 2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1; визнати незаконною та скасувати постанову про залучення органу опіки і піклування для участі у проведенні виконавчих дій від 10 червня 2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1; визнати незаконною та скасувати вимогу виконавця (без дати) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 (а.с. 173-177).
У скарзі в даній справі ОСОБА_1 просила визнати формулювання, використане державним виконавцем при винесенні оскаржуваних вимог і постанов у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 «Відібрати у ОСОБА_3 дитину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернути матері ОСОБА_2 » незаконним; визнати незаконною та скасувати постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ від 19 червня 2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1; визнати незаконною та скасувати постанову про залучення органу опіки і піклування для участі у проведенні виконавчих дій від 19 червня 2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1; визнати незаконною та скасувати вимогу виконавця (без дати) у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 (а.с. 1-12).
Тобто, дана скарга не є тотожною до скарги у справі № 759/14917/20 та стосується оскарження інших дій та рішень державного виконавця, що були вчиненні в різні дати.
Відповідно, суд першої інстанції помилково вважав доведеним факт звернення ОСОБА_1 до суду з аналогічними скаргами та зловживання нею своїми правами.
Враховуючи викладене, ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 01 серпня 2025 року підлягає скасуванню з направленням справи за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 01 серпня 2025 року, а справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді