Справа №372/4750/24 Провадження №11-кп/824/5532/2025 Суддя в І інстанції: ОСОБА_1
10 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2025 року, -
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2025 року залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 про перегляд вироку Київського обласного суду від 16.02.2001 року у справі №66-557 за нововиявленими обставинами.
В поданих апеляційних скаргах засуджений та його захисник просять оскаржувану ухвалу скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, а також допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначають, що 16 лютого 2001 року судовою колегією у кримінальних справах Київського обласного суду в складі: головуючого судді ОСОБА_9 , судді ОСОБА_10 , народних засідателів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ухвалено обвинувальний вирок, яким ОСОБА_7 засуджено за п.п. «а», «г», «е», «і» ст.93, ч.3 ст.142, ч.3 ст.193 КК України 1960 року до довічного позбавлення волі.
Разом із цим, як стверджує апелянти, судова колегія, яка здійснила розгляд судової справи щодо ОСОБА_7 , не була сформована у відповідності до вимог діючого на той час Закону УРСР «Про судоустрій України» від 05 червня 1981 року № 2022-Х, яким було визначено порядок формування судових колегій для розгляду судових справ. А відтак, судова справа щодо ОСОБА_7 та ухвалений за результатами її розгляду обвинувальний вирок були розглянуті та ухваленні незаконним складом суду.
Як стверджує засуджений та його захисник, дана обставина була встановлена з відповіді голови Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Київської області від 30 травня 2024 року № 01-15/85/2024 на інформаційний запит про надання рішення голови суду про залучення народних засідателів до участі у розгляді судової справи, яка підтверджує, що в матеріалах судової справи відсутня інформація про порядок та спосіб залучення народних засідателів у даній справі.
Таким чином суд встановлено очевидний і беззаперечний факт розгляду судової справи та ухвалення вироку незаконним складом суду.
Вважають необґрунтованими та незаконними висновки суду першої інстанції про те, що засуджений міг знати усі аспекти й особливості формування судової колегії, а діючим законодавством на час розгляду судової справи законодавством не було визначено, яким чином формувалася колегія суддів та залучалися народні засідателі до участі в розгляді судової справи.
За результатами апеляційного розгляду просять скасувати оскаржувану ухвалу суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника на підтримку поданих апеляційних скарг, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційних вимог, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги засудженого та його захисника не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Вироком судової колегії в кримінальних справах Київського обласного суду від 16 лютого 2001 року у справі № 66-557 ОСОБА_7 засуджено за п.п. «а», «г», «е», «і» ст.93, ч.3 ст.142, ч.3 ст.193 КК України 1960 року до довічного позбавлення волі.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , вирок щодо яких не оскаржується.
Ухвалою колегії суддів судової палати Верховного Суду України з кримінальних справ від 21 лютого 2002 року вирок Київського обласного суду від 16 лютого 2001 року щодо ОСОБА_7 , змінено. Дії ОСОБА_7 перекваліфіковано з ч.3 ст.193 КК України на ч.3 ст.357 КК України (в редакції 2001 року) і призначено покарання у виді обмеження волі на строк 6 місяців. На підставі ст.42 КК України за сукупністю злочинів остаточно покарання ОСОБА_7 визначено у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, засуджений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 звернулись до Васильківського міськрайонного суду Київської області із заявою про перегляд вироку Київського обласного суду від 16 лютого 2001 року у справі № 66-557 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування поданої заяви посилаються на те, що вирок, який винесений Київським обласним судом у складі головуючого судді ОСОБА_9 , судді ОСОБА_10 та народних засідателів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами, оскільки народні засідателі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не були залучені до розгляду судової справи в установленому законом порядку, а саме Законом України "Про судоустрій України" від 07 лютого 2002 року № 3018-ІІІ, що свідчить про незаконність складу суду.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2025 року залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 про перегляд вироку Київського обласного суду від 16.02.2001 року у справі №66-557 за нововиявленими обставинами.
Прийняте рішення суд мотивував тим, що в матеріалах справи наявна архівна копія рішення Київської обласної ради народних депутатів від 05.08.1997 №92-09-ХХІІ "Про обрання народних засідателів Київського обласного суду", з якої вбачається, що вказаним рішенням обласної ради обрано строком на п'ять років народними засідателями обласного суду визначених осіб (згідно з переліком), в тому числі ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_16 .
З огляду на викладене суд дійшов висновків, що на момент розгляду справи ОСОБА_7 в суді зазначені особи входили до списку народних засідателів, обраних уповноваженим законом органом, а отже, мали правові підстави для участі у судовому розгляді в якості народних засідателів.
Крім цього судом встановлено, що в матеріалах кримінальної справи №66-557 міститься протокол судового засідання від 25.01.2001, на якому зафіксовано початок судовий розгляд в даній кримінальній справі (а.с.21 том 4). Зокрема, у вказаному протоколі зазначено, що "Головуючий роз'яснює учасникам процесу право на відводи складу суду, секретарю судового засідання, прокурору. Відводів складу суду, прокурору, секретарю судового засідання не надійшло".
За результатами розгляду суд першої інстанції дійшов висновків, що в заяві про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами та поясненнях заявників, наданих в судовому засіданні, не наведено тих обставин, які б могли вплинути на судове рішення і які не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається з відповідною заявою, під час судового розгляду. Заявниками не наведено аргументів, передбачених кримінальним процесуальним законом, які б вказували на незаконність участі народних засідателів в складі колегії суддів під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 .
Колегія суддів вважає таке рішення законним та обґрунтованим.
За приписами статті 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі суду та заявнику; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду при прийнятті судового рішення, а також спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Як встановлено судом першої інстанції, зі змісту заяви про перегляд вироку Київського обласного суду від 16.02.2001 за нововиявленими обставинами вбачається, що правовою підставою для перегляду вироку зазначається існування обставин, які, на думку заявників, не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. В якості такої обставини вказується на ухвалення вироку незаконним складом суду, а саме незаконності участі в ньому народних засідателів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Оцінюючи заявлену обставину як підставу для перегляду вироку суду за нововиявленим обставинами, суд зважив на те, що на час розгляду кримінальної справи та ухвалення Київським обласним судом вироку від 16.02.2001 діяв Закон України "Про судоустрій України" від 05.06.1981 № 2022-X (з наступними змінами) (далі - Закон про судоустрій № 2022-X), статтею 10 якого була передбачена можливість колегіального розгляду кримінальних справ в суді першої інстанції, зокрема судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів у випадках, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України. Як вбачається з вироку Київського обласного суду від 16.02.2001, він ухвалений судовою колегією в кримінальних справах Київського обласного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_9 , судді ОСОБА_10 , народних засідателів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , тобто у складі двох суддів і трьох народних засідателів, що відповідає наведеному положенню КПК 1960 року та Закону про судоустрій № 2022-Х. В матеріалах справи наявна архівна копія рішення Київської обласної ради народних депутатів від 05.08.1997 № 92-09-ХХІІ "Про обрання народних засідателів Київського обласного суду", з якої вбачається, що вказаним рішенням обласної ради обрано строком на п'ять років народними засідателями обласного суду визначених осіб (згідно з переліком), в тому числі ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 .
Тобто, як встановив суд першої інстанції, на момент розгляду даної справи зазначені особи входили до списку народних засідателів, обраних у законний спосіб, а отже мали правові підстави для участі у судовому розгляді в якості народних засідателів.
Крім цього, в матеріалах кримінальної справи № 66-557 наявний протокол судового засідання від 25.01.2001, який містить дані про початок судового розгляду кримінальної справи стосовно засудженого ОСОБА_7 (а.с.21 том 4) та в якому вперше взяли участь народні засідателі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Ураховуючи, що вирок у справі ухвалено 16.02.2001, суд дійшов висновку, що строк залучення вказаних народних засідателів до судового розгляду не перевищував місячного строку, встановленого статтею 56 Закону про судоустрій № 2022-X. Також суд дійшов висновку, що конкретного способу закликання народних засідателів до виконання своїх обов'язків у судах ні Закон про судоустрій № 2022-X, ні КПК 1960 року не встановлювали. Посилання заявників на відсутність в матеріалах кримінальної справи рішення голови Київського обласного суду або його заступників про залучення до участі у судовому розгляді даної справи народних засідателів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також неволодіння цією інформацією ліквідаційною комісією Апеляційного суду Київської області, суд визнав необґрунтованими, оскільки дійшов висновку, що наведені доводи не свідчить однозначно про відсутність відповідного рішення та не спростовують беззаперечно факт залучення народних засідателів до участі в справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), а не базуватись на припущеннях сторони кримінального провадження. Крім цього, за висновками суду першої інстанції, вказану відповідь ліквідаційної комісії не можна вважати нововиявленою обставиною в розумінні статті 459 КПК України, оскільки ОСОБА_7 був ознайомлений з усіма матеріалами кримінальної справи ще у 2001 році, також йому було достовірно відомо про склад суду, який розглядає його справу, та питань щодо законності формування складу колегії суддів у нього на стадії судового розгляду не виникало та відводи складу суду не заявлялись. Судом першої інстанції також враховано, що ОСОБА_7 звертався до Верховного Суду України з касаційною скаргою (а.с.174 том 4) із доповненням до неї (а.с. 565 том 4), в якій питання про незаконність складу суду перед касаційним судом не порушував. У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що обставини, які існували і про які сторона знала або мала знати на момент постановлення рішення, але з тих чи інших причин не представила суду, не можуть вважатись нововиявленими. Посилання заявників на необізнаність ОСОБА_7 з усіма особливостями кримінального процесу через відсутність юридичної освіти та досвіду (з підтвердженням вказаної обставини відповідними висновками громадської організації та науково-дослідного інституту) та неможливість у зв'язку з цим порушити питання щодо законності складу суду на етапі розгляду справи в судах першої та касаційної інстанцій, суд оцінює критично, оскільки в силу положень статей 29, 59 Конституції України кожному затриманому надається можливість захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника; кожен має право на правову допомогу, кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи ОСОБА_7 в суді першої інстанції у нього був призначений захисник - адвокат ОСОБА_17 (а.с.18, 21 том 4), в суді касаційної інстанції його інтереси захищала захисник ОСОБА_18 (а.с.595, 747, том 4). Таким чином, ОСОБА_7 скористався наданим йому правом на захист. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в заяві про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами та поясненнях заявників, наданих в судовому засіданні, не наведено тих обставин, які б могли вплинути на судове рішення і які не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається з відповідною заявою, під час судового розгляду. Заявниками не наведено аргументів, передбачених кримінальним процесуальним законом, які б вказували на незаконність участі народних засідателів в складі колегії суддів під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 .
Суд також врахував практику Європейського суду з прав людини, висловлену в рішеннях, на які посилались заявники ("Посохов проти росії", "Компанія "ДМД груп, а.с." проти Словакії", "ГудмундрАндріАстрадсон проти Ісландії", "Лавентс проти Латвії", "Єфіменко проти росії" та інші), яка засвідчує, що питання, пов'язані з дотриманням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині вирішення справи "судом, встановленим законом" в усіх зазначених справах заявники порушували ще на стадії розгляду їх справи в судах першої або апеляційної, чи касаційної інстанції, а не через 20 років після набрання вироком законної сили. При цьому суд обґрунтовано зауважив, що перегляд справи за нововиявленими обставинами не може використовуватись як прихована апеляція на судове рішення, яке набрало законної сили, тобто для повторного розгляду справи і отримання нової оцінки її обставин. Таке використання екстраординарної процедури підриває принцип сталості судового рішення, правової визначеності (resjudicata). З огляду на викладене, суд обґрунтовано та на законних підставах залишив без задоволення заяву засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами, а тому їхня апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів,
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2025 року, якою залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 про перегляд вироку Київського обласного суду від 16.02.2001 року у справі №66-557 за нововиявленими обставинами, - залишити без змін, а апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня отримання копії даної ухвали.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4