Справа №754/13122/25Головуючий у І інстанції: Бабайлова Л.М.
Провадження №33/824/4731/2025
17жовтня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянськогорайонного суду міста Києва від 27серпня 2025 року,
Постановою Деснянськогорайонногосудуміста Києва від 27серпня 2025 рокуОСОБА_1притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3місяці.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що судом першої інстанції справу було розглянуто без його участі, чим порушено його право на надання пояснень та додаткових доказів.
Також просить врахувати, що постанова ґрунтується виключно на показаннях поліцейських та рапортах, за відсутності відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, відеореєстратора службового авто, записів з камер спостереження на місці ДТП.
Поряд з цим стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази його винуватості в порушенні Правил дорожнього руху України.
За результатами апеляційного перегляду просить постанову скасувати та направити справу на новий розгляд в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, проаналізувавши наведені у ній доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 03серпня 2025 року о 14 год. 35 хв., керуючи транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Бальзака, 55 в місті Києві, порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України, після скоєння дорожньо-транспортної пригоди не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснював шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу, був зупинений шляхом переслідування та блокування, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, оцінених на предмет належності та допустимості, за результатами чого дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.4 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП.
В обґрунтування висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.4 ПДР суд послався на наявні в матеріалах справи докази, а саме протокол про адміністративне правопорушення, складений за ст.122-2 КУпАП; копія протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП; копія протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП; копія рапорту інспектора УПП у м. Києві ДПП про те, що 03.08.2025 року о 13.25 год. за адресою місто Київ, вулицяЛісківська, 4, під час складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 було встановлено, що він знаходиться в активному розшуку РТЦК. ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте водій сів до автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 та намагаючись втекти від поліцейських, продовжував рух, грубо порушуючи при цьому правила дорожнього руху та наражаючи на небезпеку інших учасників руху, чим створював аварійну ситуацію на дорозі, на законну вимогу працівників поліції про зупинку не реагував та був зупинений працівниками поліції шляхом блокування керованого ним транспортного засобу.
Викладені в протоколі обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, в повній мірі підтверджуються наявним в матеріалах відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, який є належним та допустимим доказом, та спростовує необґрунтовані доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що такий відеозапис в матеріалах відсутній.
Доводи ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції було розглянуто справу без його виклику, є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи документами, а саме повісткою про виклик ОСОБА_1 в судове засідання (а.с.11), яке відбулося 27.08.2025 року о 09 год. 30 хв.
Разом із цим, своїм правом на надання пояснень та подання додаткових доказів у справі ОСОБА_1 в повній мірі скористався в суді апеляційної інстанції.
Порушення ОСОБА_1 пункту 2.4 Правил дорожнього руху Українипідтверджується наявними у справах письмовими доказами та відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, про що також зазначав у своїй постанові суд першої інстанції, а тому рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122-2 КУпАП є законним, обґрунтованим та вмотивованим.
З огляду на викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначається в апеляційній скарзі, не встановлено.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову деснянського районного суду міста Києвавід 27 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 місяці, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз