19.11.2025
Справа № 497/2725/25
Провадження № 3/497/857/25
19.11.2025 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.,
особи, відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград, справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Болградського РВП ГУНП в Одеській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, має середню освіту, не одружений, утриманців не має, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 виданий органом 5129 від 09.08.2017, РНОКПП НОМЕР_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В останнє 02.07.2025 року постановою Київського районного суду м. Харкова громадянин ОСОБА_1 був визнаний виним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Однак, 16.10.2025 року об 11:50 годині, громадянин ОСОБА_1 в м. Болград Болградського району по вул.Заводська, 167-А, керував транспортним засобом Mercedes-Benz E 300, д.н.з. НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей які не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився.
Своїми діями останній вдруге порушив вимоги ст.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.130 ч.3 КУпАП.
З цих підстав поліцейським Болградського РВП ГУНП в Одеській області Алексєєвим С.П. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №484916 від 16.10.2025 року.
Одночасно з цим, 16.10.2025 року об 11:50 годині, громадянин ОСОБА_1 в м. Болград Болградського району по вул. Заводська, 167-А, керував транспортним засобом Mercedes-Benz E 300, д.н.з. НОМЕР_3 , але при цьому не пред'явив посвідчення водія, не мав права керування транспортним засобом, правопорушення вчинено протягом року повторно, оскільки раніше громадянина ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП на підставі постанови від 03.01.2025 року, серії ЕНА №3781466 (особа керувала транспортним засобом, яка не має права керування таким т/з).
За цим фактом інспектором СРПП ВП Болградського РВП ГУНП в Одеській області, Алексєєвим С.П. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№484933 від 16.10.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП.
Керуючись ст.266 КУпАП поліцейським під час складання протоколу проводилася відео зйомка на поліцейську бодікамеру на підставі Закону України №1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху».
Поліцейський, складаючи відносно цієї особи протокол про адміністративне правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку, вбачав в діях цієї особи правопорушення.
Про час та дату розгляду матеріалів суд повідомляв особу, відносно якої складено протокол згідно вимог чинного законодавства шляхом надіслання судової повістки-виклику (а.с.13) за адресою вказаною ОСОБА_1 під час складання протоколу: АДРЕСА_1 (а.с.18, 29), що підтверджується відеозаписом.
Разом з цим, до суду повернулося рекомендований поштовий лист без вручення з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.32-34).
Окрім цього суд повідомляв особу, відносно якої складено дані протоколи шляхом надіслання смс-повідомлення на номер телефону: НОМЕР_4 (а.с.17, 28), згідно наявної у справи Заявки на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення (а.с.1).
До початку розгляду справи через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення судового розгляду в зв'язку з важким пораненням (а.с.35), до якої додано довідку, яка свідчить, що ОСОБА_1 , 10.08.1993 року отримав поранення 10.10.2024 року, тобто понад рік тому (а.с.36).
Разом з цим, особа відносно якої складно протокол прибув до суду, надав пояснення яким не заперечував свою провину. Пояснив, що після поранення постійно вживає сильно діючі проти знеболювальні препарати, які дійсно знеболюють втім мають побічні властивості, при яких заборонено сідати за кермою. Усвідомив свою протиправну поведінку, запевнив суд, що сідати за кермо більше не буде, стане на шлях виправлення, про що зазначив письмово у власноручно написаній заяві (а.с.39). Просив строго не карати, оскільки має важке матеріальне становище, після поранення ніде не працює, потребує оперативного втручання, лікування та реабілітації. Наразі проходить лікарську комісію, має виклик до КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради на 03.12.2025 року, де буде встановлено І або ІІ групу інвалідності. На підтвердження надав відповідний виклик до медичної установи (а.с.40).
Вивчивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи про адміністративне правопорушення, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч.3 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення.
Зі змісту вказаної норми закону вбачається, що особу, яка керує транспортним засобом, може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у випадку, коли ця особа саме умисно вчиняє дії, які спрямовані на ухилення від проведення такого огляду, тобто свідомо та умисно вчиняє дії, які свідчать про її небажання проходити огляд для встановлення наявності стану сп'яніння.
Адміністративна відповідальність за ч.3 ст. 130 КУпАП настає за дії, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, якщо вони вчинені повторно тричі протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений:?
- ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції чинній на час вчинення правопорушення);?
- Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за N 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за N 1413/27858 (надалі Інструкція);?
?- Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 року №476, від 28 жовтня 2015 року N 888 (надалі Порядок);?
Інструкція […] визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду (п.1).?
Крім того, зазначений вище Порядок […] визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду.?
Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.?
Огляд проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).?
При складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП - поліцейський не звільняється від обов'язку дотримуватись відповідного алгоритму дій (процедури) при проведенні огляду та оформленні його результатів, в тому числі фіксування відмови від проходження огляду водієм.?
Протокол про адміністративне правопорушення є тим єдиним доказом, який мав би підтвердити повністю і беззаперечно винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у разі визнання його належним і допустимим доказом.?
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.?
З викладеного слідує, що інспектор поліції повинен запропонувати водієві пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки транспортного засобу в разі наявності у нього ознак такого сп'яніння, і лише в разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами повинен запропонувати пройти такий огляд в медичній установі.?
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, з наступними змінами -? водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.?
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушеннях за ст.130 ч.3 та ст.126 ч.5 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№484916 та ЕПР1 №484933 від 16.10.2025 року (а.с.1, 21). Суд визнає цей доказ таким, що складений повноважною особою, а саме інспектором Болградського РВП ГУНП в Одеській області, який відповідно до абз. 1 п.1 ч.1 ст.255 КУпАП є уповноваженою особою органів внутрішніх справ (Національної поліції) на складання протоколів про адміністративні правопорушення, у тому числі за ст. 130 КУпАП;
- відеозаписом фіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , якого було зупинено працівниками поліції. Проходити обстеження на виявлення стану сп'яніння в медичному закладі - відмовився (а.с.4);
-заявою про визнання винуватості від 16.10.2025 року (а.с.2);
-копією паспорта цієї особи (а.с.5, 22);
-копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz E200, д.н.з. НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_2 (а.с.6, 23);
- копією посвідчення ветерана війни та учасника бойових дій (а.с.7, 24);
-направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення наркотичного чи іншого сп'яніння від 16.10.2025 на ім'я ОСОБА_1 (а.с.8);
- копією постанови Київського районного суду м. Харкова від 02.07.2025 року, справа №953/5122/25 (а.с.9-12),
- довідкою Болградського РВП ГУНП в Одеській області про те, що ОСОБА_1 протягом року притягувався неодноразово: 17.04.2025 року, 16.05.2025 року, 17.05.2025 року до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП (а.с.13);
- карткою обліку адміністративного правопорушення від 03.01.2025 року, постанова ЕНА №3781466 від 03.01.2025 року (а.с.25).
-інформацією Центру надання адміністративних послуг Болградської міської ради Одеської області від 22.10.2025 року про адресу реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_1 (а.с.30, 31);
- довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 16.10.2024 року (а.с.36);
- заявою особи відносно якої складено протокол від 19.11.2025 року про визнання винуватості (а.с.39);
-запрошенням медичного закладу КНП «МКЛ №11» Одеської міської ради (а.с.40).
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП.
Зі змісту ч.1 ст.266 КУпАП слідує, що оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2 Розділу І «Загальні положенні» Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п. 3 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки алкогольного сп'яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння, серед яких визначено різкий запах алкоголю з порожнини рота, які були виявлені поліцейським у особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , а тому були підстави для проведення його огляду.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Також, відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП настає у разі повторного протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, або керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
З огляду на приписи ст. 251 КУпАП зазначені документи є належними та допустимими доказами в справі про адміністративне правопорушення, тоді як в судовому засіданні ОСОБА_1 не спростовував свою винуватість та досліджені докази, оскільки визнав свою провину.
Протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою, про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, є найважливішим джерелом доказів у справах.
Дані протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженою посадовою особою, їх зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи …
При розгляді даних матеріалів, особою відносно якої складено протокол не було надано доказів на спростування обставин, викладених в протоколах, та на підтвердження доводів стосовно відсутності в його діях складів адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП.
Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді цих матеріалів справи про адміністративне правопорушення суд під час судового розгляду в повній мірі дотримався вищевказаних вимог КУпАП.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що з огляду на стандарт «доведеності вини поза розумним сумнівом» в діях ОСОБА_1 було встановлено наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, які обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Суд приймає до уваги, що вчинені ОСОБА_1 правопорушення відносяться до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, і будь-які твердження водія, його особистість, не можуть бути пом'якшуючою підставою для призначення стягнення як за ст.130 ч.3 КУпАП, крім того, санкція цієї статті не передбачає альтернативні види стягнень, так і за ст.126 ч.5 КУпАП.
Слід зважити на ті обставини, що ОСОБА_1 протягом року неодноразово притягувався до відповідальності за ст.130 КУпАП, накладені стягнення у вигляді штрафу до теперішнього часу не виконав. Втім, з огляду на призначене на 03.12.2025 року обстеження медичною комісією щодо вирішення питання про призначення І чи ІІ групи інвалідності даній особі, що виключає можливість призначення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту.
Щодо можливості призначення особі покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, коли така особа на момент вчинення правопорушення не мала посвідчення на право керування транспортними засобами, то суд виходить з того, що згідно з висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 особі, яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Об'єднана палата ККС ВС навела такі аргументи:
-призначене засудженому покарання без додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання;
-таке покарання не є достатнім і необхідним для виправлення засудженого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м'якості.
ОП ККС ВС звернула увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання ДТП в такому випадку є значно вищою, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення.
Об'єднана палата ККС ВС наголосила, що «підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює запобігальну мету покарання».
Тим самим, дана думка суду касаційної інстанції, враховується судом, у світлі норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою однакового застосування всіма судами загальної юрисдикції норм законодавства та уникнення неоднозначного тлумачення норм права.
Враховуючи актуальність проблеми керування водіями транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння та збільшення за останній час кількості ДТП в Україні за участі таких водіїв, суд приходить до висновку про доцільність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, яке відповідає карній, превентивній та виховній функціям адміністративної відповідальності.
При цьому, суд не має достатніх підстав для застосування до порушника адміністративного стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, оскільки, в матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи щодо належності ОСОБА_1 на праві приватної власності транспортного автомобіля Mercedes-Benz E 300, д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого згідно з даними довідки є ОСОБА_2 .
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126, 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом'якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника не повинні враховуватись (Гл.10 КУпАП).
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При накладені адміністративного стягнення суддя враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, кількість епізодів вчинених правопорушень, з метою виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, вважаю за доцільне відповідно до положень ст. 36 КУпАП застосувати до останнього стягнення у вигляді штрафу в межах мінімальної межі санкції за ч. 5 ст. 126 КУпАП без оплатного вилучення автомобіля.
Суд враховує також висновки із рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі
Враховуючи характер вчинених правопорушень, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд приходить до висновку призначити покарання:
-за ч.3 ст.130 КУпАП в межах санкції передбаченої статті у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу;
-за ч.5 ст.126 КУпАП в межах санкції передбаченої статті у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП таст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605.60 гривень.
Керуючись ст.ст.9-11, 33, 40-1, 130, 221, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП та призначити стягнення:
-за ч.3 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000.00 гривень (п'ятдесят одна тисяча гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу;
-за ч.5 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 40 800.00 гривень (сорок тисяч вісімсот гривень) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне стягнення у виді штрафу розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000.00 гривень (п'ятдесят одна тисяча гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу
Реквізити для оплати штрафу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху:
Отримувач: ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300
Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку(МФО): 899998
Номер рахунку: UA848999980313080149000015001
Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605.60 гривень (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Реквізити для оплати судового збору:
отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
код за ЄДРПОУ 37993783
банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
код класифікації доходів бюджету 22030106
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом на вказаний строк після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права, згідно ст. 317-1 КУпАП.
Постанова суду у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області, який виніс постанову.
Суддя: С.В.Кодінцева