19.11.2025
Справа №497/2634/25
Провадження №2/497/1529/25
19.11.2025 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача заборгованість в розмірі 36520.00 гривень. Крім того стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422.40 гривень.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19 серпня 2021 за власного волевиявлення з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності в особистому кабінеті на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» https://miloan.ua/, ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту №3775520.
Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://miloan.ua/. Законодавством України передбачено оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля, який прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом.
Оскільки ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору №3775520 від 19.08.2021, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://miloan.ua/.
Таким чином 18.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №3775520, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надається кредит в сумі 8000.00 гривень зі строком повернення кредитних коштів - 15 днів, дата повернення кредиту 03.09.2021, яка вказується у графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору (а.с.28-32).
11.11.2021р. згідно умов Договору відступлення права вимоги №12Т (далі - «Договір відступлення»), ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 3775520 від 19.08.2021р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс» або Позивач), відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до Відповідача
Згідно Договору відступлення сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обґрунтованою та документально підтвердженою, становить 36 520.00 гривень.
Оскільки дотепер відповідач грошові кошти не повернув, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою від 08.10.2025 року було відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 19.11.2025 року об 11:30 годині (а.с.49), про що повідомлено сторонам по справі (а.с.50).
Відповідачу надіслано копію позовної заяви з доданими документами, та роз'яснено про необхідність подання в п'ятнадцятиденний строк письмового відзиву разом з наявними у нього доказами.
В судове засідання 19.11.2025 року:
- представник позивача не прибув, про час та місце проведення розгляду повідомлявся згідно вимог чинного законодавства (а.с.50), в позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи без участі представника та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.6);
- відповідач також не прибув, про час та місце проведення судового розгляду повідомлявся згідно вимог чинного законодавства за адресою постійного місця реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.50). До суду повернувся рекомендований поштовий лист з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.51-53).
Згідно відповіді № 1521920 отриманої судом з Єдиного державного демографічного реєстру від 08.10.2025 відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.48).
Окрім цього, суд повідомляв відповідача шляхом надіслання документів на електронну пошту відповідача наявну в матеріалах справи та кредитному договорі: ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.50 зворотна сторінка).
Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач по справі повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи. Будь-яких заяв, заперечень, відзиву щодо спростування доводів, викладених в позовній заяві, до суду наданих ним не було.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.
Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Зі згоди позивача, зазначеній у позовній заяві (а.с.6), суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до норм пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що 19 серпня 2021 за власного волевиявлення з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності в особистому кабінеті на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» https://miloan.ua/, ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту №3775520.
Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://miloan.ua/. Законодавством України передбачено оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля, який прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом.
Оскільки ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням(SMS)одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору №3775520 від 19.08.2021, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://miloan.ua/.
Таким чином 18.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №3775520, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит в сумі 8000.00 гривень зі строком повернення кредитних коштів - 15 днів, дата повернення кредиту 03.09.2021, яка вказується у графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору (а.с.28-32).
Як убачається з умов договору, а саме п. 1.5.1. кредитного договору, комісія за надання кредиту становить 1520 гривень та нараховується за ставкою 19 відсотків від суми кредиту одноразово.
Зі змісту кредитного договору убачається, що сторонами погоджено проценти за користування кредитом в сумі 3000.00 гривень, які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Мета отримання кредиту сторонами погоджена в п. 1.1. кредитного договору, - з метою задоволення потреб позичальника, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконання обов'язків найманого працівника.
Умовами п. 2.1. кредитного договору сторонами узгоджено, що кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Як убачається з положень п. 2.3.1. кредитного договору, позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №3775520 від 19.08.2021, сторони погодили графік платежів за договором про споживчий кредит. Умови кредитування, серед іншого, відображені й в паспорті споживчого кредиту (а.с.31-звортна сторона).
Договір про споживчий кредит №3775520 від 19.08.2021 підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у ТОВ «Мілоан» виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов'язання з повернення кредитних коштів.
Платіжним дорученням №54162737 від 19.08.2021 року підтверджується факт перерахування ТОВ «Мілоан» громадянину ОСОБА_1 коштів, визначених умовами кредитного договору у сумі 8000.00 гривень (а.с.34).
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно дост. 617 ЦК України.
11.11.2021р. згідно умов Договору відступлення права вимоги №12Т (далі - «Договір відступлення»), ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 3775520 від 19.08.2021р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс» або Позивач), відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до Відповідача.
Згідно Договору відступлення сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обґрунтованою та документально підтвердженою, в розмірі 36 520.00 грн., з яких:
-заборгованість за тілом кредиту становить 8000 грн.;
-заборгованість за відсотками становить 27 000 грн.;
-заборгованість за комісійними винагородами становить 1 520 грн.;
-заборгованість за пенею становить 0 грн
Керуючись ст. 512 - 514, 516 ЦК України та у зв'язку з істотними порушеннями Відповідачем умов Кредитного договору № 7901205 від 18.05.2024р., Позивачем, який набув права грошової вимоги, на останню відому адресу реєстрації Відповідача, зазначену ним в Кредитному договорі, направлено Повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору.
Згідно зі ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст.1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
За статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).
Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором. Із матеріалів справи вбачається, що боржник не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, однак ця обставина не позбавляє його обов'язку погашення заборгованості, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє її від обов'язку погашення кредиту взагалі. У такому випадку боржник лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Суд зауважує, що відповідач не надав доказів виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі за договором №3775520 від 19.08.2021 року.
Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку банку не повернуті, суд дійшов висновку, що кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення кредитних коштів в розмірі 3652.00 гривень.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 550, 589, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»: вул. Симона Петлюри, буд.21/1, м.Бровари, Київська область, 07406, код ЄДРПОУ 42649746, р/р НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ»
заборгованість за кредитним договором №3775520 від 19.08.2021 року у розмірі 36 520.00 гривень (тридцять шість тисяч п'ятсот двадцять гривень) станом на 06.10.2025 року, які складаються з наступного:
- 8000.00 гривень -заборгованість за тілом кредиту;
- 27 000.00 гривень - заборгованість за відсотками;
- 1520.00 гривень - заборгованість за комісійними винагородами;
та
- 2422.40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судового збору.
Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про сторін:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»:04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ел. пошта: info@dgfinance.com.ua, тел. 380674280050
Представник позивача Романенко Михайло Едуардович: 07406, Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_3
Відповідач ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_4
Суддя С.В.Кодінцева