Номер провадження: 22-ц/813/5577/25
Справа № 504/200/16-ц
Головуючий у першій інстанції Вінська Н. В.
Доповідач Громік Р. Д.
05.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Комлева О.С.,
за участю секретаря - Скрипченко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 жовтня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 (правонаступником якого є ОСОБА_3 ) до ОСОБА_1 , Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання незаконними та скасування розпоряджень Комінтернівської РДА Одеської області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Комінтернівська РДА) про визнання незаконними та скасування розпоряджень Комінтернівської РДА, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.
Позов мотивував тим, що вказані розпорядження та державний акт на право власності на земельну ділянку порушують його права на земельну ділянку як члена садівничого товариства «Пограничник» (далі - СТ «Пограничник») та позбавляють можливості приватизувати земельну ділянку, що знаходиться в його користуванні.
Позивач просив суд:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Комінтернівської РДА від 18 листопада 2011 року № 1801/А-2011 «Про надання громадянину України ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області»;
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Комінтернівської РДА від 29 березня 2012 року № 422/А-2012 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянину України ОСОБА_4 та іншим (всього 6 громадян) для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачі безоплатно у власність громадянина України ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,06 га для ведення садівництва із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту);
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №783048, який виданий 07 липня 2012 року на підставі розпорядження Комінтернівської РДА від 29 березня 2012 року № 422/А-2012 на ім?я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,06 га, що розташована на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту), зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 512270001005333, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:2812;
- встановити порядок виконання рішення суду після набрання законної сили: дане рішення суду є підставою для скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,06 га, що розташована на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту), державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 783048, який виданий 07 липня 2012 року на підставі розпорядження Комінтернівської РДА від 29 березня 2012 року № 422/А-2012, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 512270001005333, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:2812.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 жовтня 2018 року позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження Комінтернівської РДА «Про надання громадянину України ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області» від 18 листопада 2011 року № 1801/А-2011.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження Комінтернівської РДА «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянину України ОСОБА_4 та іншим (всього 6 громадян) для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради» від 29 березня 2012 року № 422/А-2012 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачі безоплатно у власність громадянину України ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,06 га для ведення садівництва із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту).
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 783048, який виданий 07 липня 2012 року на підставі розпорядження Комінтернівської РДА від 29 березня 2012 року № 422/А-2012 на ім?я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,06 га, що розташована на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту), зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №512270001005332, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:2813.
Встановлено порядок виконання рішення суду після набрання законної сили: дане рішення суду було підставою для скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,06 га, що розташована на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту), державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №783048, виданий 07 липня 2012 року на підставі розпорядження Комінтернівської РДА від 29 березня 2012 року № 422/А-2012, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 512270001005333, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:2812.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи та зроблено помилкові висновки про задоволення позовних вимог.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Фактичні обставини справи.
На підставі матеріалів справи встановлено, що на підставі протоколу загальних зборів СТ «Пограничник» від 13 червня 2009 року № 11 ОСОБА_2 є членом СТ «Пограничник» та за ним закріплено земельну ділянку площею 0,06 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території СТ «Пограничник», Фонтанська сільська рада (за межами населеного пункту). ОСОБА_5 з часу передачі йому в користування земельної ділянки сплачує членські внески та плату за користування земельною ділянкою (а. с. 17-19).
Відповідно до листа управління Держземагентства у Комінтернівському районі Одеської області від 12 лютого 2014 року №501, на звернення ОСОБА_2 щодо надання відомостей з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, яка передбачається до відведення в АДРЕСА_2 на території Фонтанської сільської ради, повідомлено, що згідно отриманого обмінного файлу координати даної земельної ділянки співпадають з координатами земельної ділянки кадастровий номер 5122786400:01:001:2812, розробник ТОВ «ДП Інагро» (а. с. 16).
При зверненні до Комінтернівської РДА з запитом на отримання публічної інформації позивач отримав копію розпорядження Комінтернівської РДА від 18 листопада 2011 року № 1801/A-2011 «Про надання громадянину України ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області» та копію розпорядження Комінтернівської РДА від 29 березня 2012 року № 422/А-2012 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянину України ОСОБА_4 та іншим (всього 6 громадян) для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради».
Господарський суд Одеської області рішенням від 21 листопада 2008 року у справі № 12/21-08-4343, яке набрало законної сили, визнав за СТ «Пограничник» право користування земельною ділянкою загальною площею 13,7 га, розташованою між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району Одеської області на схилах Великого Аджаликського лиману (а. с. 75, 76).
Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області рішенням від 08 серпня 2008 року № 367-V надала СТ «Пограничник» дозвіл на розробку містобудівного обґрунтування розміщення садівничого товариства. При цьому були затверджені списки громадян-членів товариства, затверджені назви вулиць та номера ділянок і закріплені номери земельних ділянок за кожним громадянином - членом товариства (а. с. 94).
На підставі розпорядження Комінтернівської РДА від 04 квітня 2009 року № 560/А-2009 СТ «Пограничник» дозволено розробку містобудівного обґрунтування розміщення садівничого товариства за межами населеного пункту на території Фонтанської сільської ради в Комінтернівському районі Одеської області (а. с. 95).
Рішенням Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 25 серпня 2011 року № 176-VI затверджено містобудівне обґрунтування розміщення СТ «Пограничник (а. с. 98).
Судовими рішеннями: постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року у справі № 2-a-13338/09/1570 (a. с. 77-79), рішенням господарського суду Одеської області від 28 травня 2012 року у справі № 5017/921/2012 (a. с. 80, 81), постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2012 року (а. с. 82-86) та постановою Вищого господарського суду України від 12 листопада 2012 року в справі № 5017/921/2012 (а. с. 87-90), встановлено, що у СТ «Пограничник» виникло право користування земельною ділянкою площею 13,7 га згідно положень ЗК України від 18 грудня 1990 року.
Відповідно до листа СТ «Пограничник» від 07 вересня 2014 року № 303/10, ОСОБА_1 не перебував раніше і не перебуває на даний час у складі членів СТ «Пограничник», земельні ділянки, що розташовані на території СТ «Пограничник», СМ «Вапнярський», Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) СТ «Пограничник» в його користування не надавало (а. с. 70).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що під час розгляду Комінтернівською РДА клопотання ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки для садівництва безоплатно у власність із земель запасу державної власності, не було перевірено факт перебування вказаної земельної ділянки у користуванні інших осіб, що призвело до порушення прав позивача.
Однак повністю з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.
Статтею 17 ЗК України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Відповідно до статті 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Іноземні громадяни та особи без громадянства, а також юридичні особи можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо. До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
Згідно з частиною третьою статті 122 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.
Відповідно до частин першої-третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Частиною сьомою статті 118 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, передбачено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною третьою статті 126 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, визначено, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення правовідносин.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернувся до районної державної адміністрації з клопотанням про отримання земельної ділянки в межах безоплатної приватизації у порядку та на підставі частини шостої статті 118 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення правовідносин. Тобто, ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку в порядку та на підставах, визначених зазначеними вище правовими нормами.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У частинах першій, другій статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
У той же час, звертаючись з цим позовом, позивачкою не наведено встановлених законом підстав та доказів в обґрунтування наявності у неї прав на спірну земельну ділянку і позбавлення відповідача права власності.
Так, статтями 15, 16 ЦК України передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України 2004 року, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Під час розгляду цієї справи судами не встановлено наявності у позивача ОСОБА_2 (первісного позивача) правовстановлюючих документів, які б підтверджували його право користування спірною земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території СТ «Пограничник», Фонтанська сільська рада (за межами населеного пункту), Комінтернівського району Одеської області, про що ОСОБА_2 зазначив і в позовній заяві.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що заявляючи вимоги про позбавлення права власності іншої особи, що є крайнім заходом втручання у мирне володіння майном, позивач зобов'язаний не тільки зазначити, а й довести своє право на спірну земельну ділянку. Проте у цій справі позивачем та його правонаступником не доведено, а судами не встановлено наявності у нього майнових прав на земельну ділянку, яка належить відповідачу, тобто не встановлено порушеного суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №504/3267/15-ц зі схожими обставинами.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, розглядаючи справу, судова колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 жовтня 2018 року скасувати.
Постановити у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 (правонаступником якого є ОСОБА_3 ) до ОСОБА_1 , Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання незаконними та скасування розпоряджень Комінтернівської РДА Одеської області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 17 листопада 2025 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
О.С. Комлева