Справа № 129/847/25
Провадження по справі № 2-а/129/70/2025
"13" жовтня 2025 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Дєдова С.М.,
за участю секретаря Мединської О.С.,
представника позивача, - адвоката Клок В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в місті Гайсині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , поданого в його інтересах представником позивача, - адвокатом Клок Валентиною Володимирівною, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №99 від 26.02.2025 р. за ч. 3 ст. 210 КУпАП, -
Встановив:
11.03.2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана в його інтересах представником позивача, - адвокатом Клок В.В., до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №99 від 26.02.2025 р. за ч. 3 ст. 210 КУпАП, у якій заявлені вимоги, - скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №99 від 26.02.2025 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08 листопада 2025 року позивач ОСОБА_1 , прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подання заяви про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки він є особою, яка на підставі абзацу 1 пункту 1 частини З статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Перед цим позивач прибував до ІНФОРМАЦІЯ_1 20 серпня 2024 року і подавав заяву на відстрочку на підставі абзацу 1 пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Тобто всі облікові дані позивачем були оновлені вчасно і в строки, передбачені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В день візиту до ІНФОРМАЦІЯ_3 08 листопада 2024 року, як і попередній раз, позивачу вручалася повістка, яка ним не ігнорувалася, та по якій він прибував добровільно, раніше від запланованої дати. У всіх повістках була зазначена мета прибуття - уточнення даних.
08 листопада 2024 року позивачу було вручено повістку №9501, датовану 08 листопада 2024 р., якою його було викликано до ТЦК та СП на 05 лютого 2025 р. на 9 год. 00 хв.
09 листопада 2024 року запрацював онлайн-сервіс для оформлення відстрочки від мобілізації через додаток «Резерв+». До цієї категорії увійшли студенти, які навчаються на денній формі навчання та не порушують порядок послідовності отримання освіти.
Позивач має відстрочку на період мобілізації та на воєнний час у відповідності до абзацу 1 пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так позивач в даний момент продовжує навчання та після спливу терміну відстрочки, буде оформлювати її знову у онлайн-сервісі для оформлення відстрочки від мобілізації через додаток «Резерв+».
Позивач хоча і має зареєстроване місце проживання в Теплицькому районі в с.Степанівка, а тому і перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично проживає в передмісті м. Києва, бо навчається у Відокремленому структурному підрозділі Приватного закладу вищої освіти "Київський міжнародний університет» - "Фаховий коледж Київського міжнародного університету" (адреса: 03179, м. Київ, вул. Львівська, 49) на денній формі навчання і зобов'язаний виконувати вимоги освітньої програми та бути присутнім на парах згідно з розкладом, щоб не бути відрахованим з навчального закладу.
Також позивач офіційно працевлаштований в м. Києві і має обов'язки перед роботодавцем щодо дотримання графіку робочого часу та правил внутрішнього трудового розпорядку.
05 лютого 2025 року позивачем було направлено рекомендованого листа Укрпоштою на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 і повідомлено про причини неявки за повісткою. Трекінг відправлення - 0314800068546. Листа було отримано адресатом 07 лютого 2025 року.
Додатково, аналогічного листа 05 лютого 2025 року позивачем було відправлено новою поштою. Експрес-накладна - 59001314360197. Даний лист було отримано 06 лютого 2025 року.
Однак, при оновленні застосунку «Резерв+», 14 лютого 2025 року було виявлено, що в позивача відображається інформація - порушення правил військового обліку.
В той же день позивач зателефонував до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою з'ясування свого статусу і йому повідомили, що треба особисто прибути до ТЦК та СП.
Оскільки це була п'ятниця і кінець робочого дня, позивач вже не встигав доїхати з міста Києва до ТЦК та СП в робочий час.
В понеділок, 17 лютого 2025 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак не зважаючи на його пояснення, надані документи, відправлених листів по пошті, провідним спеціалістом відділення мобілізаційної роботи до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було складено протокол №99 від 17.02.2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 26.02.2025 р. о 15 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_2 , кабінет № 6. Позивач повідомив про те, що має намір бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
26.02.2025 р. позивач разом із адвокатом ОСОБА_4 вчасно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак черговий не пропускав адвоката позивача разом з ним на розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Після того, як адвокат наполягла на правах позивача, що він має право під час розгляду користуватися правовою допомогою, їх пропустили до будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Однак розгляду справи про адміністративне правопорушення як того вимагає чинне законодавство та дотримання процедури, не відбулося. Їх просто відвели до юриста, який повідомив, що буде винесено постанову і на цьому все.
Все це підтверджується і тим, що в постанові №99 від 26.02.2025 р. відсутній підпис позивача про вручення йому копії постанови. Тобто справу розглядали без присутності позивача та його адвоката.
Вказаними діями відповідач обмежив права позивача на подання своїх пояснень і заперечень щодо справи, а тому постанова є неправомірною, тому що винесена з порушенням процедури.
Однак з прийнятою постановою про адміністративне правопорушення №99 від 26.02.2025 p., згідно якої позивача притягнуто до відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., сторона позивача не погоджується із постановою.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма є бланкетною, тому для з'ясування суті вчиненого правопорушення необхідно звернутися до інших нормативно-правових актів у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так позивача було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 за повісткою на 05.02.2025 р. для уточнення даних, однак в повістці не зазначено, які саме дані мав уточнити позивач. При цьому, позивач згідно даних військово-облікового документа Резерв+ перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , уточнив свої дані 27.07.2024 року, має звання солдат ВОС 956647, номер в реєстрі Оберіг: 300420249363693500027, має право на відстрочку на підставі абзацу 1 пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, у постанові №99 у справі про адміністративне правопорушення від 26.02.2025 року складена формально, оскільки не вказано, який саме абзац ч.1 та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» порушив позивач.
А відтак викладене свідчить про те, що позивач не допускав умисного порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: порушення ч. 1 та ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Враховуючи те, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою уточнення даних, відповідач мав змогу отримати персональні дані військовозобов'язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Вказані вище обставини при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо позивача відповідач не врахував, не вжив заходів для повного з'ясування обставин справи та виніс постанову, яка не відповідає вимогам закону.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На думку позивача на підставі вищевикладеного, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , а відтак провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУПаАП, підлягає закриттю, а постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 99 від 26.02.2025 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн має бути скасована.
14.03.2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
28.04.2025 р. надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, вказуючи на правомірність дій щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідь на відзив стороною позивача не надсилалась до суду.
Представник позивача, - адвокат Клок В.В. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити з підстав вказаних у позовній заяві.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 у своєму відзиві просив відмовити у задоволені позову через безпідставність позовних вимог, вказуючи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
08.11.2024 року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до абз. 3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1, ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України отримав повістку №9501 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 для визначення призначення на особливий період на 09:00 год. 05.02.2025 року.
05.02.2025 року громадянин ОСОБА_1 проігнорував вимоги повістки та не з'явився на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зафіксовано Актом фіксування неприбуття по повістці за вх. №1155 від 05.02.2025 р., крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 3-тю добу за вх.№1245 від 08.02.2025 року, та в подальшому у семиденний термін 3 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 7-му добу за вх.№1437 від 12.02.2025 року.
17.02.2024 року громадянин ОСОБА_1 прибув до третього ІНФОРМАЦІЯ_3 , та у зв'язку з виявленням в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого статтею 210-1 КУпАП, провідним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 - працівником ЗСУ ОСОБА_3 , уповноваженою складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №1169 від 25.12.2024 року, керуючись статтями 235, 254, 256 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно якого:
ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1, ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України», а саме, згідно розписки про отримання повістки, отримав повістку №9501 від 08.11.2024 року про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 для визначення призначення на особливий період на 09:00 годин 05.02.2025 року, проте громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не з'явився на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зафіксовано Актом фіксування неприбуття по повістці за вх. №1155 від 05.02.2025 р. крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 3-тю добу за вх.№1245 від 08.02.2025 року та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 7-му добу за вх.№1437 від 12.02.2025 року, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП.
Громадянину ОСОБА_1 було роз'яснено положення ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі).
Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 00 хв. 26.02.2025 р. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , каб.6, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 .
В графі пояснення та зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу громадянин ОСОБА_1 власноруч зазначив: «Причина хвороба (як основна), робота, навчання, яке почалось 03.02.2025 року після канікул приїхав при першій можливості».
Згідно пояснень наданих ОСОБА_1 від 17.02.2025 року за вх.№1615: «Я, ОСОБА_1 , не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_6 тому, що хворів, в лікарню не звертався так як з температурою 37,5 сказали не звертатись було б гірше то приїхала б швидка. Хворів до 15-16.02.2025 року. Як тільки стало краще приїхав при першій можливості. В подальшому зобов'язуюсь дотримуватись часу прибуття».
В графі заяви, клопотання ОСОБА_1 , зазначив: «Буду присутній при розгляді справи».
Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 17.02.2025 року, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі протоколу.
До протоколу додано: копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_1 , рапорт старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 капітана ОСОБА_5 , розписка повістки №9501 від 08.11.2024 р., акт фіксування неприбуття військовозобов'язаного від 05.02.2025 року за вх.№1155, акт фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки станом на 3-тю добу за вх. №1245 від 08.02.2025 р., акт фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 7-у добу за вх. №1437 від 12.02.2025 р.
22.02.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП (зареєстроване за вхідним №6053 від 22.02.2025).
Згідно клопотання про закриття провадження у справі від 21.02.2025 року громадянин ОСОБА_1 зазначає наступне:
08.11.2024 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою подання заяви про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 1 пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та йому було вручено повістку №9501, якою викликано до ТЦК та СП на 05 лютого 2025 року на 09 год. 00 хв.
09.11.2024 року запрацював онлайн сервіс для оформлення відстрочки від мобілізації через додаток «Резерв+», через який громадянин ОСОБА_1 оформив відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно абзацу 1 пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
05.02.2025 року ОСОБА_1 направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення про причини неявки за повісткою, яким повідомив про оформлення відстрочки засобами «Резерв+».
Однак, при оновленні застосунку «Резерв+», 14.02.2025 року було виявлено, що в ОСОБА_1 відображається інформація про порушення правил військового обліку.
17.02.2025 року громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак, не зважаючи на його пояснення та надані документи, провідним спеціалістом відділення мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 було складено протокол №99 від 17.02.2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
ОСОБА_1 не згоден з обставинами, які вказані в протоколі №99 від 17.02.2025 року про адміністративне правопорушення, оскільки ним не було вчинене адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Зазначає, що з матеріалів справи слідує, що відсутні будь-які докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. При розгляді справи просить врахувати те, що особисто ним було подано два листи від 05.02.2025 про причини неприбуття, а тому громадянин ОСОБА_1 повідомив у триденний термін про причини неявки.
В даних листах ОСОБА_1 зазначив, що не ігнорує повістку, не порушує правила військового обліку, усвідомлює свій обов'язок, своєчасно оформив відстрочку на підставі абзацу 1 пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також навчається та працює в місті Києві в ТОВ «АЗЧ ЛОГІСТІК» з 09.09.2024 року по теперішній час. У поясненнях до протоколу ОСОБА_1 повідомив, що в ці дні він захворів, мав ознаки гострого респіраторного захворювання і не міг прибути до ТЦК та СП, що не наражати працівників ТЦК та СП на небезпеку. Наголошує, що його пояснення та письмові документи було проігноровані, а тому складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення є незаконним.
На підставі вищевикладеного та у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення громадянин ОСОБА_1 просить закрити справу про адміністративне правопорушення за протоколом №99 від 17.02.2025 року.
26.02.2025 року на вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час, будучи належним чином повідомленим про час і дату розгляду, ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Оскільки, згідно статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України-за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
Проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного ( міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України-за рішенням керівників відповідних підрозділів, або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, обов'язок військовозобов'язаного прибувати за викликом до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлений абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указом Президента України від 24.02.2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» (в чинній редакції).
Так, згідно наданих пояснень, ОСОБА_1 не прибув 05.02.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з тим, що оформив відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації через застосунок «Резерв+», про що повідомив у триденний строк від дати виклику, шляхом направлення повідомлення від 04.02.2025 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також ОСОБА_1 зазначив, що не прибув по повістці у зв'язку із хворобою, проте в лікарню не звертався, підтверджуючі документи перебування на лікуванні не надав.
Однак, вказані твердження варто сприймати критично виходячи з наступного:
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Тобто, для визнання причини неприбуття до ТЦК та СП, перешкода стихійного характеру, хвороба чи інша обставина, має мати характер такої, які позбавляють можливості особисто прибути в зазначені частину, пункт і строк.
Згідно ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк, та у разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Так з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Відтак на нього, як на військовозобов'язаного, поширюють свою дію вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що включає обов'язок прибувати за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема для визначення призначення на особливий період.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , користується відстрочкою від призову на військову службу під час мобілізації згідно п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 08.05.2025 року.
Проте, наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не звільняє військовозобов'язаного від обов'язку прибувати за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Крім того, твердження громадянина ОСОБА_1 щодо хвороби не береться до уваги, оскільки не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.
Варто зауважити, що повістка є лише засобом оповіщення військовозобов'язаного для його прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування, при цьому, обов'язок військовозобов'язаного з'явитись за викликом до відповідного територіального центру комплектування встановлений не повісткою, а Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 300/1263/22 від 08.09.2022 року, по справі №380/2838/24 від 23.10.2024 року).
Відтак, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , маючи встановлений обов'язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09:00 год. 05.02.2025 року для визначення призначення на особливий період, в порушення вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи протиправний характер своєї бездіяльності, передбачаючи її шкідливі наслідки та свідомо допускаючи настання цих наслідків в умовах воєнного стану та проведення загальної мобілізації, свідомо проігнорував вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена адміністративна відповідальність згідно ст.210-1 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період то громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Положеннями ч.1 ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
При встановленні розміру штрафу на виконання загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, що передбачені ст.33 КУпАП було встановлено, що особа яка притягується до адміністративної відповідальності: працевлаштована, на утриманні особи відсутні, правопорушення вчинено умисно, оскільки особа яка притягується до адміністративної відповідальності усвідомлювала протиправний характер своєї бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки та свідомо допускала настання цих наслідків.
Обставини, що пом'якшують відповідальність відповідно до ст.34 КУпАП відсутні.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.35 КУпАП обставиною, що обтяжує відповідальність є вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин, такою надзвичайною обставиною є введений на території України воєнний стан.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
На підставі вищевикладеного і керуючись статтями 210-1, 235, 245, 247, 276-280 та статтею 284 КУпАП 26.02.2025 року Постановою №99 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 Позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17 000 гривень 00 копійок (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Копію постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було направлено рекомендованим листом 27.02.2025 року, що підтверджується квитанцією №2380000033159.
Так, диспозиція статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Оцінюючи спірні правовідносини варто врахувати, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що складений уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 протокол про адміністративне правопорушення від 17.02.2025 року відповідає положенням ст. 235 та ст. 255 КУпАП.
В зазначеному протоколі відображено дату та місце його складання, повну інформацію про особу правопорушника, суть вчиненого правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Громадянину ОСОБА_1 роз'яснено положення ст. 63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, що підтверджується підписом Позивача у протоколі.
В протоколі також зазначено дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 вручено другий примірник протоколу, що підтверджується його підписом у відповідній графі протоколу.
Громадянин ОСОБА_1 заявив клопотання про розгляд справи про адміністративне правопорушення з його участю та був присутнім при розгляді.
Враховуючи вищевикладене, Відповідачем з дотриманням вимог КУпАП було правомірно притягнуто Позивача до адміністративної відповідальності згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: вимог ч.1. та ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимог абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та ст.17 ЗУ «Про оборону України», у зв'язку з неприбуттям за викликом військовозобов'язаного до ІНФОРМАЦІЯ_3 на дату й час, вказані у повістці №9501 для визначення призначення на особливий період.
Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що 05 лютого 2025 року Позивачем було направлено рекомендованим листом Укрпоштою на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення про причини неявки за повісткою. Трекінг відправлення-0314800068546. Додатково, аналогічного листа 05 лютого 2025 року було відправлено новою поштою, експрес-накладна-59001314360197.
В свою чергу, варто зазначити наступне:
Згідно пояснень наданих ОСОБА_1 від 17.02.2025 року за вх.№1615: «Я, ОСОБА_1 , не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_6 тому, що хворів, в лікарню не звертався так як з температурою 37,5 сказали не звертатись було б гірше то приїхала б швидка. Хворів до 15-16.02.2025 року. Як тільки стало краще приїхав при першій можливості. В подальшому зобов'язуюсь дотримуватись часу прибуття.».
ІНФОРМАЦІЯ_7 , отримано лист Позивача від 06.02.2025 року за вх.1169, згідно якого Позивач зазначив, що має відстрочку на період мобілізації та на воєнний час у відповідності до абзацу 1 пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та після спливу терміну відстрочки, буде оформлювати її знову у онлайн-сервісі для оформлення відстрочки від мобілізації через додаток «Резерв+. У вищезазначеному зверненні Позивач просив анулювати повістку №9501, датовану 08 листопада 2024 р., якою було викликано до ТЦК та СП на 05 лютого 2025 р. на 9 год. 00 хв. та у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, просив не притягувати до адміністративної відповідальності, за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та додав наступні документи: копію довідки з ЄДЕБО № 236349 від 02.09.2024 р. на 1-му арк., копію повістки №9501 від 08.11.2024 р. на 1-му арк., довідку з місця роботи Позивача з ТОВ «АЗЧ ЛОГІСТІК».
Відповідно ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Враховуючи вищевикладене, обов'язок військовозобов'язаного прибувати за викликом до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлений абз. 3 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указом Президента України від 24.02.2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» (в чинній редакції).
При цьому, згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Тобто, для визнання причини неприбуття до ТЦК та СП, перешкода стихійного характеру, хвороба чи інша обставина, має мати характер такої, які позбавляють можливості особисто прибути в зазначені частину, пункт і строк.
Вищевказане свідчить про те, що у Позивача відсутні докази, які б підтверджували наявність поважних причин неприбуття по повістці.
Варто зауважити, що повістка являється лише засобом оповіщення військовозобов'язаного для його прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування, при цьому, обов'язок військовозобов'язаного з'явитись за викликом до відповідного територіального центру комплектування встановлений не повісткою, а Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 300/1263/22 від 08.09.2022 року).
Відтак, військовозобов'язаний ОСОБА_1 маючи встановлений обов'язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для визначення призначення на особливий період, усвідомлюючи протиправний характер своєї бездіяльності, передбачаючи її шкідливі наслідки та свідомо допускаючи настання цих наслідків в умовах воєнного стану та проведення загальної мобілізації, свідомо проігнорував вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст.17 Закону України «Про оборону України» не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинив правопорушення передбачене ст.210-1 КУпАП
(2) Крім іншого, Позивач в позовній заяві стверджує, що оформив відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, через додаток «Резерв+».
Проте, наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не звільняє військовозобов'язаного від обов'язку прибувати за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Деснянського районного суду м. Києва від 22 листопада 2024 у справі №754/15193/24, а саме: 18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX. Згідно з абзацом п'ятим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону було встановлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022 № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2015- ІХ, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Водночас оновлення даних протягом 60 днів не виключає обов'язок громадянина у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з'явитися у зазначені у ній місце та строк, який встановлений в абзаці восьмому частини третьої статті 22 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Ця норма встановлює прямий обов'язок з'явитися до ТЦК на виклик за повісткою без конкретизації з якою метою. Отже самостійне оновлення відомостей у застосунку «Резерв+» не звільняє громадянина від обов'язку з'явитися за повісткою до відповідного ТЦК.
З урахуванням позицій сторін, досліджених доказів та вимог закону суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Суд, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
08.11.2024 року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до абз. 3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1, ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України отримав повістку №9501 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 для визначення призначення на особливий період на 09:00 год. 05.02.2025 року.
05.02.2025 року громадянин ОСОБА_1 проігнорував вимоги повістки та не з'явився на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зафіксовано Актом фіксування неприбуття по повістці за вх. №1155 від 05.02.2025 р., крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 3-тю добу за вх.№1245 від 08.02.2025 року, та в подальшому у семиденний термін 3 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 7-му добу за вх.№1437 від 12.02.2025 року.
17.02.2024 року громадянин ОСОБА_1 прибув до третього ІНФОРМАЦІЯ_3 , та у зв'язку з виявленням в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого статтею 210-1 КУпАП, провідним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 - працівником ЗСУ ОСОБА_3 , уповноваженою складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №1169 від 25.12.2024 року, керуючись статтями 235, 254, 256 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно якого:
ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1, ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України», а саме, згідно розписки про отримання повістки, отримав повістку №9501 від 08.11.2024 року про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 для визначення призначення на особливий період на 09:00 годин 05.02.2025 року, проте громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не з'явився на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зафіксовано Актом фіксування неприбуття по повістці за вх. №1155 від 05.02.2025 р. крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 3-тю добу за вх.№1245 від 08.02.2025 року та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 7-му добу за вх.№1437 від 12.02.2025 року, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП.
Громадянину ОСОБА_1 було роз'яснено положення ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі).
Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 00 хв. 26.02.2025 р. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , каб.6, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 .
В графі пояснення та зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу громадянин ОСОБА_1 власноруч зазначив: «Причина хвороба (як основна), робота, навчання, яке почалось 03.02.2025 року після канікул приїхав при першій можливості».
Згідно пояснень наданих ОСОБА_1 від 17.02.2025 року за вх.№1615: «Я, ОСОБА_1 , не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_6 тому, що хворів, в лікарню не звертався так як з температурою 37,5 сказали не звертатись було б гірше то приїхала б швидка. Хворів до 15-16.02.2025 року. Як тільки стало краще приїхав при першій можливості. В подальшому зобов'язуюсь дотримуватись часу прибуття».
В графі заяви, клопотання ОСОБА_1 , зазначив: «Буду присутній при розгляді справи».
Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 17.02.2025 року, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі протоколу.
До протоколу додано: копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_1 , рапорт старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 капітана ОСОБА_5 , розписка повістки №9501 від 08.11.2024 р., акт фіксування неприбуття військовозобов'язаного від 05.02.2025 року за вх.№1155, акт фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки станом на 3-тю добу за вх. №1245 від 08.02.2025 р., акт фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 7-у добу за вх. №1437 від 12.02.2025 р.
22.02.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП (зареєстроване за вхідним №6053 від 22.02.2025).
Згідно клопотання про закриття провадження у справі від 21.02.2025 року громадянин ОСОБА_1 зазначає наступне:
08.11.2024 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою подання заяви про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 1 пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та йому було вручено повістку №9501, якою викликано до ТЦК та СП на 05 лютого 2025 року на 09 год. 00 хв.
09.11.2024 року запрацював онлайн сервіс для оформлення відстрочки від мобілізації через додаток «Резерв+», через який громадянин ОСОБА_1 оформив відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно абзацу 1 пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
05.02.2025 року ОСОБА_1 направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення про причини неявки за повісткою, яким повідомив про оформлення відстрочки засобами «Резерв+».
Однак, при оновленні застосунку «Резерв+», 14.02.2025 року було виявлено, що в ОСОБА_1 відображається інформація про порушення правил військового обліку.
17.02.2025 року громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак, не зважаючи на його пояснення та надані документи, провідним спеціалістом відділення мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 було складено протокол №99 від 17.02.2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
ОСОБА_1 не згоден з обставинами, які вказані в протоколі №99 від 17.02.2025 року про адміністративне правопорушення, оскільки ним не було вчинене адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Зазначає, що з матеріалів справи слідує, що відсутні будь-які докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. При розгляді справи просить врахувати те, що особисто ним було подано два листи від 05.02.2025 про причини неприбуття, а тому громадянин ОСОБА_1 повідомив у триденний термін про причини неявки.
В даних листах ОСОБА_1 зазначив, що не ігнорує повістку, не порушує правила військового обліку, усвідомлює свій обов'язок, своєчасно оформив відстрочку на підставі абзацу 1 пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також навчається та працює в місті Києві в ТОВ «АЗЧ ЛОГІСТІК» з 09.09.2024 року по теперішній час. У поясненнях до протоколу ОСОБА_1 повідомив, що в ці дні він захворів, мав ознаки гострого респіраторного захворювання і не міг прибути до ТЦК та СП, що не наражати працівників ТЦК та СП на небезпеку. Наголошує, що його пояснення та письмові документи було проігноровані, а тому складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення є незаконним.
На підставі вищевикладеного та у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення громадянин ОСОБА_1 просить закрити справу про адміністративне правопорушення за протоколом №99 від 17.02.2025 року.
26.02.2025 року на вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час, будучи належним чином повідомленим про час і дату розгляду, ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Громадянин ОСОБА_1 заявив клопотання про розгляд справи про адміністративне правопорушення з його участю та був присутнім при розгляді.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №99 від 26.02.2025 р. визнао ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного првопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
За змістом постанови вказане адміністративне првопорушення вчинено за наступних обставин, - військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , маючи встановлений обов'язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09:00 год. 05.02.2025 року для визначення призначення на особливий період, в порушення вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи протиправний характер своєї бездіяльності, передбачаючи її шкідливі наслідки та свідомо допускаючи настання цих наслідків в умовах воєнного стану та проведення загальної мобілізації, свідомо проігнорував вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідачем з дотриманням вимог КУпАП було правомірно притягнуто Позивача до адміністративної відповідальності згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: вимог ч.1. та ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимог абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та ст.17 ЗУ «Про оборону України», у зв'язку з неприбуттям за викликом військовозобов'язаного до ІНФОРМАЦІЯ_3 на дату й час, вказані у повістці №9501 для визначення призначення на особливий період. Вказані обставини встановлені судом на підставі наявних у матерілах справи №129/847/25 доказів (а.с.а.с. 7-73).
Спірні правовідносини регламентуються такими нормами законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма є бланкетною, тому для з'ясування суті вчиненого правопорушення необхідно звернутися до інших нормативно-правових актів у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України-за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
Проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного ( міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України-за рішенням керівників відповідних підрозділів, або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, обов'язок військовозобов'язаного прибувати за викликом до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлений абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указом Президента України від 24.02.2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» (в чинній редакції).
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності і ін.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена адміністративна відповідальність згідно ст.210-1 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Положеннями ч.1 ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Проаналізувавши в сукупності здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірність своїх дій, пов'язаних зі винесенням постанови в справі про адміністративне правопорушення №99 від 26.02.2025 р. про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 17000,00 грн. в межах санкції цієї норми доведена, оскільки суду було надано докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП .
За таких підстав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки в ході судового розгляду його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідачем доведена.
Під час ухвалення рішення у справі суд відхиляє та не приймає заперечення вини, доводи та твердження позивача про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, наявності у ОСОБА_1 поважних причин не з'явлення за повісткою вчасно до ТЦК та СП, а також своєчасного інформування про причини його неявки, оскільки ці заперечення позивача. своєї вини у скоєнні ним адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд розцінює як незаборонену законом позицію захисту власних інтересів, шляхом спроби уникнути або ж пом'якшити покарання за скоєне, до уваги не бере, оскільки вони спростовуються наведеними вище беззаперечними доказами, які підтверджують вчинення ним цього адміністративного правопорушення.
Також під час ухвалення рішення у справі суд відхиляє та не приймає доводи та твердження позивача та його представника про порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністратвине правопорушення та чинення перешкод і фактичного недопуску ОСОБА_1 та його представника до самого безпосереднього розгляду протоколу про адміністративне правопорушення (справи за протоколом), оскільки ці твердження спростовується доданими до відзиву доказами та поясненнями сторони відповідача, де детально, послідовно, логічно у своїму взаємозв'язку з посиланням на докази спростовані і твердження.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Ухвалив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , поданого в його інтересах представником позивача, - адвокатом Клок Валентиною Володимирівною, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №99 від 26.02.2025 р. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКП НОМЕР_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Суддя: