Справа№ 953/10366/25
н/п 1-кп/953/1064/25
"19" листопада 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі суду:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025221130001362 від 31.08.2025, по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Добропілля, Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, дітей на утриманні не маючого, військовослужбовця військової служби під час мобілізації з 12.02.2024 року військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129, ч.1 ст.263 КК України,-
ОСОБА_5 , 31.08.2025 року, приблизно до 18.30 год., більш точного часу не встановлено, маючи прямий умисел, направлений на погрозу вбивством потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи, що погроза здатна викликати у потерпілої побоювання за своє життя, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілою ОСОБА_7 , з метою залякування останньої, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 тримаючи у правій руці ручну осколкову гранту Ф-1, від запалу якої було від'єднане запобіжне кільце, підійшов до потерпілої та схопив її за горло лівою рукою, при цьому направляючи гранату в область обличчя потерпілої та в подальшому намагаючись засунути гранату під футболку у область грудної клітини, висловлюючи усній формі слова нецензурної лайки та погрози вбивством, які ОСОБА_7 виходячи з обстановки, що склалася, та агресивної поведінки ОСОБА_5 , сприйняла як реальну та дійсну погрозу позбавлення її життя.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 129 КК України, тобто погроза вбивством.
Крім того, ОСОБА_5 у невстановлений слідством день, час, місці та спосіб, але не пізніше 31.08.2025 року, в порушення вимог п. 1 Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних З частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку, що супроводжувалось незаконним поводженням із вогнепальною зброєю та боєприпасами, без передбаченого законом дозволу незаконно придбав корпус ручної осколкової гранати типу Ф-1 з запалом (підривачем) до неї типу УЗРГМ (в зборі), після чого з метою незаконного поводження з вогнепальною зброєю та бойовими припасами, не маючи передбаченого законом дозволу на їх носіння та зберігання, незаконно перемістив зазначену гранату з запалом в комплекті, при собі до приміщення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де в подальшому умисно та протиправно їх зберігав своєму рюкзаку.
Крім того, 31.08.2025 близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 умисно, з метою незаконного поводження зі зброєю, не маючи передбаченого законом дозволу на носіння і зберігання бойових припасів, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння незаконно носив при собі осколкову гранату тип Ф-1 з запалом типу УЗРГМ в комплекті, однак порушивши правила поводження із боєприпасами допустив її детонацію, тим самим згідно Консультаційного 4 поєднане висновку № 19180 від 31.08.2025 отримав вогнепальне осколкове поранення шиї, грудей, живота та тазу від уламків вищевказаної гранати, які в подальшому вилучено працівниками поліції.
Згідно довідки від 31.08.2025 року про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів є запобігальний важіль до запалу типу УЗРГМ з маркуванням «41-68 УЗРГМ 583» та «№386-73-68», кільце з чекою від запалу типу УЗРГМ, фрагмент корпуса та ударника від запалу УЗРГМ, металеві уламки різних форм та розмірів на яких маються фрагменти фарби оливкового кольору збіжні з уламками від корпусу гранати «Ф-1» належать до категорії безпечних.
Згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України від 12.09.2025 № СЕ-19/121-25/22786-ВТХ - 31.08.2025 за адресою: АДРЕСА_2 мав місце вибух вибухового пристрою військового призначення (бойового припасу) - ручної осколкової гранати Ф-1.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання, зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 263, ч.1 ст. 129 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно вчинив кримінальні правопорушення, які йому інкриміновано та зазначено в обвинувальному акті, обставини кримінальних правопорушень не спорював, пояснив причини та обставини скоєного. Зазначав, що належні висновки для себе зробив і більше подібного не повториться.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу на підставі ч.3 ст. 349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 129 КК України доведена у повному обсязі.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_5 в межах пред*явленого обвинувачення кваліфікувати за ч.1 ст. 263 КК України, як придбання, зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, та за ч.1 ст. 129 КК України, як погроза вбивством.
Згідно ст. 65 КК України, особі, що вчинила злочин, призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного, пом'якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані по особі обвинуваченого.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , 1999 р.н., громадянин України, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, дітей або інших осіб на утриманні не має, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 за мобілізацією з 12.02.2024 року у військовому званні «солдат», за місцем служби характеризується негативно, зареєстрований в Донецькій області, проживає в м. Харкові, судимий 04.08.2025 року Київським районним судом м. Харкова за ч.4 ст. 358 КК України до покарання у вигляді штрафу 850 грн., який не сплачений, в 2025 році притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130,126 КУпАП.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, бажанні виправити наслідки вчиненого.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 не заперечував обставин кримінального правопорушення, що сталися з його провини, надав критичну оцінку своїй протиправній поведінці, висловив жаль з приводу скоєного.
Наведене, на думку суду, у повній мірі підтверджує, що обвинувачений дійсно розкаюється у скоєному.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп*яніння.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує всі обставини, встановлені судом, та вважає за необхідне обрати йому покарання в межах санкції інкримінованих статей, із застосуванням вимог ст.ст. 70, 71,72 КК України.
Згідно ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»».
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Беручи до уваги наведене, при обранні міри покарання обвинуваченому, суд виходить з положень ст.ст. 50, 65 КК України та враховує те, що ним скоєно тяжкий злочин та проступок, всі надані дані про особу обвинуваченого, наведені вище, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним, його відношення до скоєного та пояснення щодо обставин вчиненого у період воєнного часу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, наявність несплаченого штрафу за вироком суду, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання саме в межах санкції статей, що інкриміновано.
Призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, враховуючі всі дані по його особистості, та для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування до ОСОБА_5 вимог ст.ст. 69,75 КК України суд не вбачає, враховуючи особу обвинуваченого, негативну характеристику за місцем служби, суспільну небезпечність вчиненого, вчинення злочину військовослужбовцем в період воєнного часу.
Цивільний позов не заявлено. Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Згідно ст.ст.124,126 КПК України з ОСОБА_5 підлягають стягненню на користь держави понесені судові витрати за проведення судової експертиз.
При вирішенні питання запобіжного заходу враховано існування та продовження ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які були визначені раніше та з метою їх запобігання, і забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, задля забезпечення виконання вироку суду у вигляді позбавлення волі, оцінюючи сукупність обставин: тяжкість покарання, що визначено судом, враховуючі дані по особистості, суд приходить до висновку про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для належного виконання вироку суду.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 129 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 263 КК України - у вигляді 3 років 8 місяців позбавлення волі.
- за ч.1 ст. 129 КК України - у вигляді 2 років обмеження волі.
В силу вимог ч.ч.1-3 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 3 років 8 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 04.08.2025 у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. та призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді 3 років 8 місяців позбавлення волі зі штрафом у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Відповідно до ч.3 ст.72 КК України вирок в частині призначеного ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в розмірі п*ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. виконувати самостійно.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня ухвалення вироку - 19.11.2025 року.
Відповідно до вимог ст.72 КК України зарахувати до строку покарання ОСОБА_5 строк його попереднього ув*язнення (тримання під вартою) з 31.08.2025 року по 18.11.2025 року включно, із розрахунку день за день.
Продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави понесені судові витрати за проведення судової експертизи №СЕ -19/121-25/22786 -ВТХ від 12.09.2025 року у розмірі 10696,80 грн.
Речові докази (запобігальний важіль до запалу типу УЗРГМ з маркуванням «41-68 УЗРГМ 583» та «№386-73-68», кільце з чекою від запалу типу УЗРГМ, фрагмент корпуса та ударника від запалу УЗРГМ, металеві уламки різних форм та розмірів на яких маються фрагменти фарби оливкового кольору збіжні з уламками від корпусу гранати «Ф-1», які поміщено до сейф пакету NPU 6116969, наволочка світло зеленого кольору, зі слідами речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту), які зберігаються в камері схову ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області - знищити після набрання вироком законної сили, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02.09.2025 року.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий ОСОБА_1