Справа № 184/1890/25
Номер провадження 3/184/693/25
19 листопада 2025 рокум. Покров
Суддя Покровського міського суду Дніпропетровської області Коваленко В.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції №2 Нікопольського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Покровського (Орджонікідзевського) міського суду надійшов адміністративний протокол серії ЕПР1 №435340 від 27.08.2025 відносно ОСОБА_1 , згідно якого, 27.08.2025 року о 07 год. 35 хв. по вул. Шляховій в м. Покров водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 2101, н/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, млява мова, нестійка хода). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Драгер та в медичному закладі відмовився під запис бодікамери 798790, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, оскільки був тверезий, показав, що 27.08.2025 з ранку він на автомобілі зупинився за зупинкою громадського транспорту, оскільки у нього зламався автомобіль. Він ремонтував автомобіль, під'їхала поліція, сказали, що від нього запах алкоголю, перевірили документи, залякали, відібранням автомобіля та водійського посвідчення, склали протокол. Він не міг прочитати протокол та пояснення, оскільки окуляри для читання не брав з собою та підписав. Поліцейські йому віддали права, технічний паспорт автомобіля, надали протокол. Він відремонтував автомобіль і поїхав за начальницею. На роботі він прочитав протокол, коли одяг окуляри. Працює він в санаторії профілакторії монтажником технічних систем та устаткування. Поліцейські його від керування транспортним засобом не відсторонили, тому він забрав начальницю профілакторію на роботу, отримав наряд від ОСОБА_2 і працював. Направлення на проходження мед огляду йому не надавали, пропонували проїхати до лікарні, але йому потрібно було їхати на роботу, він пенсіонер і боявся втратити роботу. Його права поліцейські йому не роз'яснювали, наслідки не роз'яснили. Він хотів пройти медичний огляд у лікарні, але йому у лікарні відмовили, повідомили, що проводять огляд за направленням поліції або військових.
В судовому засіданні адвокат Шаврова Н.М. заявила клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України, у зв'язку з відсутністю події та складу зазначеного в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що ОСОБА_1 не визнає свою вину та зазначає, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, оскільки він не керував транспортним засобом при обставинах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. 27.08.2025 він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, не мав будь - яких ознак такого стану, і працівники поліції не зупиняли його за кермом транспортного засобу. 27.08.2025 він виїхав з дому на роботу і повинен був перед початком робочого дня заїхати за ОСОБА_3 , яка його чекала. Але під час руху по вул. Шляховій м. Покров автомобіль, яким він керував, запинився внаслідок технічної несправності. 27.08.2025 біля 7:30 він перебував на узбіччі вул. Шляхова в м. Покров біля свого автомобіля та намагався його відремонтувати, коли біля нього зупинився службовий автомобіль працівників поліції. Вони почали наполягати на тому, щоб він надав документи на автомобіль та посвідчення водія, а потім взагалі заявили, нібито він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Він відмовився, оскільки не порушував Правил дорожнього руху, не перебував у стані алкогольного сп'яніння, і працівники поліції не зупиняли його за кермом т/з. На нього був складений протокол за ч.1 ст.130 КУпАП та постанова за ч.1 ст.126 КУпАП, за ч.5 ст.121 КУпАП, з якою він також не згоден, а тому звернувся до суду з адміністративним позовом. Працівники поліції без його участі у салоні свого службового автомобіля складали на ОСОБА_1 письмові документи, які надали йому підписати. Він був без окулярів, текст документів було важко прочитати. Але йому сказали, що там зафіксовано все з його слів, ОСОБА_1 поставив підпис там, де йому показали працівники поліції. Після оформлення постанови та протоколу працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, і він після усунення технічної несправності автомобіля заїхав за ОСОБА_3 та поїхали на роботу. 27.08.2025 він з ранку протягом 12 годин знаходився на своєму робочому місці та виконував службові обов'язки. Зазначені обставини підтверджуються ОСОБА_4 його виходу на роботу за серпень 2025 року, характеристикою з місця роботи та поясненням свідків. Крім того, дані відеозапису не доводять того, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування т/з. З відеозапису, долученого до матеріалів справи, не зафіксований рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та зупинку його працівниками поліції. На відеозаписі зафіксовано, що автомобіль перебуває на узбіччі дороги в нерухомому стані, зафіксоване тільки спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими. Також, з відеозапису не вбачається наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння. Відтак, вказаний відеозапис не є належним та допустимим доказом керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки він був здійснений з порушенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і конозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018. Долучений до матеріалів справи диск з відеозаписом не містить інформації щодо складання працівниками поліції на місці події направлення до лікарні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Хоча таке направлення і міститься в матеріалах справи, проте даних, які б свідчили, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність цього направлення матеріали справи не містять.
Свідок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в судовому засіданні показала, що вона працює на посаді керівника санаторія-профілакторія АТ «Покровський гірничо - збагачувальний комбінат», в якому ОСОБА_1 працює монтажником санітарно - технічних систем та устаткування. 27.08.2025 за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 він зранку повинен був заїхати за нею на роботу, щоб підвезти її. Але приблизно 7:20 останній зателефонував їй та повідомив що затримається, оскільки сталася поломка автомобіля. Він заїхав за нею з запізненням біля 7-45 годині і вони поїхали на роботу. ОСОБА_1 перебував у тверезому стані, жодних ознак сп'яніння не було. На робочому місці останній перебував протягом 12 годин, отримав наряд на виконання робіт від майстра ОСОБА_5 . Якщо б вона побачила у нього ознаки алкогольного сп'яніння, то не допустила би до виконання роботи, оскільки ОСОБА_1 доводиться працювати зі струмом. Зі слів ОСОБА_1 . ОСОБА_3 стало відомо, що на нього був складений протокол за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Він розповів їй, що був без окулярів під час спілкування з поліцейськими, тому не зміг прочитати документи, що надавали йому для підпису поліцейські. На роботі хвилин через 40 після приїзду ОСОБА_1 зайшов до неї та дав прочитати протокол. Запаху алкоголю вона від ОСОБА_1 не відчувала, коли сідала в автомобіль. 27.08.2025 ОСОБА_1 відпрацював повну зміну, жодних сумнівів щодо стану сп'яніння у неї та у майстра не було. Якби були сумніви, то його до роботи б не допустили, це створює небезпеку. ОСОБА_1 добросовісний та відповідальний працівник.
Свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у судовому засіданні показала, що працює механіком санаторія - профілакторія, видає ОСОБА_1 наряд на роботу, як монтажнику. Їй ОСОБА_6 розповідав, що на нього поліція склала протокол за керування автомобілем в нетверезому стані, він його підписав, хоча був тверезий і вона 27.08.2025 допустила його до роботи, ознак сп'яніння не було, запаху не відчувала, тому його на медичний огляд не направляли.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його адвоката Шаврову Н.М., пояснення свідків, розглянувши матеріали справи, суддею встановлено наступне.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Правила відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, відповідальність за ст.130 КУпАП, зокрема, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином, керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Вказана правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду у справі №404/4467/16-а від 20.02.2019.
Разом з тим, матеріали адміністративної справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений співробітниками поліції.
Таким чином, перебування особи в стані алкогольного сп'яніння не за кермом та не у транспортному засобі, або в ньому але який не є в стані руху, тобто знаходиться в нерухомому стані не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, пунктом 2 частини 1 статті 32 Закону «Про Національну поліцію» вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у статті 35 Закону «Про Національну поліцію». Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Так, пунктами 1, 2 частини 1 вказаної статті визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби зокрема у разі, якщо водій порушив ПДР тощо.
Частиною третьої цієї ж статті передбачено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред'явлення документів, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення водієм документів, є неправомірними.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15.03.2019 по справі № 686/11314/17 та від 22.10.2019 по справі № 161/7068/16-а.
Так, з наявних у справі документів вбачається, що підставою для зупинки транспортного засобу стало порушення ПДР. При цьому, не вказано що конкретно було порушено ОСОБА_1 .
Крім того, не підтверджена доказами зупинка автомобіля суперечить положенням Закону України «Про національну поліцію» та положенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України та Міністерством охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/278583.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, не вбачається, що водієм автомобіля ВАЗ 2101 був саме ОСОБА_1 та він взагалі керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, не вбачається вчинення будь-якого порушення Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_1 , що свідчило б про причини зупинки автомобіля на цьому відео не зафіксовано.
Судом встановлено, що в матеріалах справи немає доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки, коли під'їхали працівники поліції, автомобіль був припаркований та в стані руху не перебував.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 , до того ж, і не було відсторонено від керування транспортним засобом, що саме по собі, а також в сукупності з іншими матеріалами справи свідчить про обґрунтований сумнів в частині самого факту керування транспортного засобу.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі».
Знаходження в автомобілі, який не є в стані руху та який припаркований, не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування в автомобілі не доводить факт керування транспортним засобом.
Додані до матеріалів справи пояснення взагалі складені від ОСОБА_7 , та містять не завірені виправлення олівцем на прізвище ОСОБА_6 , які суд не може розцінювати як належний доказ.
Судом встановлено відсутність належних та допустимих доказів, на підставі яких об'єктивно можна встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, на підставі чого суд дійшов висновку про відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, в зв'язку з відсутністю обов'язкової ознаки (елемента) зазначеного правопорушення - суб'єкта такого правопорушення, а саме водія транспортного засобу, або іншої особи, яка керувала транспортним засобом.
Відповідно до вимог ч. 2ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При таких обставинах, враховуючи те, що вина особи не була доведена належними доказами та поза розумним сумнівом, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1ст.247 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.247, ч.1 ст.130, ст.ст.283-285 КУпАП, ст.4 Закону України Про судовий збір, суддя,-
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанову суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Покровський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Покровського міського суду В. О. Коваленко