Справа № 203/8381/25
Провадження № 2/0203/3326/2025
про повернення позовної заяви
19 листопада 2025 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Колесніченко О.В., розглянувши у провадженні № 2/0203/3326/2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», -
18 листопада 2025 року позивач через уповноваженого представника Какун А.С. вперше подав до Центрального районного суду міста Дніпропетровська цю заяву, пред'являючи позов до ОСОБА_1 на предмет стягнення з останнього заборгованості за кредитними договорами № 414994214 від 24 березня 2021 року в розмірі 76 738, 75 грн. та №06206-04/2021 від 11 квітня 2021 року в розмірі 10 128 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 листопада 2025 року зазначена справа розподілена та передана судді Колесніченко О.В. 19 листопада 2025 року.
При вирішенні питання про відкриття провадження по справі суд враховує наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Отже, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.
Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Під вимогою слід розуміти матеріально-правову вимогу позову, яка складає його предмет.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
З пред'явленого позову вбачається, що в останньому позивачем заявляються вимоги до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за двома окремими кредитними договорами, що є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Сумісний розгляд заявлених позивачем позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановлювати обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставини їх укладення, правильність заявлених до стягнення сум.
Відповідні договори є різними за предметом, обсягом зобов'язань та строками виконання, що матиме наслідком дослідження окремо кожного договору та окремо - заборгованостей, які виникла з різних підстав, що має підтверджуватися також окремими, не пов'язаними між собою доказами.
Сумісний розгляд таких позовних вимог суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, визначені ЦПК України.
При цьому, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кожним із кредитних договорів шляхом подачі окремих позовів.
Пунктом 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України встановлено, що позовна заява повертається у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
За вказаних обставин, оскільки позивачем були порушені правила об'єднання позовних вимог, позовна заява на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України підлягає поверненню позивачу.
Також варто взяти до уваги практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Таким чином, повернення заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вищевказаних недоліків, позивач має право повторного звернення до суду з цією заявою.
Окрім цього, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Враховуючи, що позовна заява повернута, сплачений позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір за платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 141222 від 24 жовтня 2025 року в розмірі 3 028 грн. належить повернути останньому.
Керуючись ст.ст. 185, 188, 258-261 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - повернути позивачу.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ), сплачений судовий збір в розмірі 3 028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) за платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 141222 від 24 жовтня 2025.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання). Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Колесніченко