Справа № 331/6663/25
Провадження № 1-кс/331/2125/2025
16 листопада 2025 року слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання слідчого СВ ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному 14.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025080000001178 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Архангельськ Російської Федерації, українця, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
16 листопада 2025 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_7 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного 14.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082020001005, відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
В обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий зазначає, що 14 листопада 2025 року приблизно о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого мешкання, а саме: у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , в ході раптово виниклого конфлікту, діючи на ґрунті особистих неприязних стосунків, маючи прямий злочинний умисел, направлений на умисне вбивство малознайомого ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у вигляді смерті ОСОБА_8 , тримаючи у руці предмет, зовні схожий на пістолет, шляхом натискання на спусковий гачок здійснив постріл в область грудної клітини потерпілого, чим заподіяв ОСОБА_8 тілесні ушкодження у виді одиночного вогнепального кульового сліпого проникаючого поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів, що в подальшому спричинило настання смерті ОСОБА_8 на місці події.
Таким чином, за твердженням слідчого, під час досудового розслідування встановлена достатня кількість доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке кваліфікується як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, за твердженням слідчого, доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленнями оператору «102» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_8 , протоколом огляду місця події з 20 год. 20 хв. 14.11.2025 до 00 год. 38 хв. 15.11.2025, а саме: квартири АДРЕСА_3 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, в порядку ст. 208 КПК України, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ,іншими матеріалами кримінального провадження.
14.11.2025 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
15.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Так, за твердженням слідчого, органом досудового слідства відповідно до положень п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність ризику, передбаченого п.1, п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України обумовлюється тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Крім того, з метою створення перешкод досудовому слідству він може виїхати за межі території України або на тимчасово окуповані території України, у зв'язку з чим у правоохоронних органів фактично не буде можливості затримати підозрюваного та, як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності.
Наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, обумовлюється тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може самостійно або через інших осіб перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення. У випадку незастосування до підозрюваного запобіжного заходу існує вірогідність незаконного впливу на свідків. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема, перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на своїх знайомих по службі тощо. Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України обумовлюється тим, що підозрюваний ОСОБА_4 в період воєнного стану вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я, а саме: умисне вбивство, що свідчить про його соціальну небезпеку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
Про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов'язання, що передбачено п.1 ч.1 ст. 176 КПК України, за твердженням слідчого, свідчить тяжкість вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення і цей запобіжний захід не зможе забезпечити реальне запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, що передбачено п.2 ч.1 ст. 176 КПК України, обґрунтовується тим, що на адресу Відділу поліції №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області та Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до суду на першу вимогу. Разом з тим, поручителі з числа цивільних осіб не зможуть забезпечити виконання підозрюваним обов'язків щодо нездійснення впливу на свідків.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді застави пов'язана з тим, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину вбивства, тобто умисного протиправного позбавлення життя іншої людини, м'якість застосування якого створить в очах суспільства уяву безкарності та свавілля.
Крім того, про неможливість обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який передбачений п.4 ч.1 ст.176 КПК України, свідчить те, щопідозрюваний отримає можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні будь-яким чином.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий дійшла висновку про неможливість запобігання ризикам, передбаченим у п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тому, за твердженням слідчого, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, його майновий стан, відсутність стійких соціальних зв'язків дають підстави вважати, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також забезпечити належну поведінку підозрюваного та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.
У ході судового засідання прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання, просила його задовольнити із зазначених у ньому підстав.
У ході судового засідання підозрюваний ОСОБА_4 просив не обирати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він ніякої загрози суспільству не несе, умислу причинити шкоду ОСОБА_8 він не мав, готовий навіть пройти поліграф з цього приводу.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , вважав такий запобіжний захід надто суворим, а заявлені прокурором у клопотанні ризики - не доведеними та незрозумілими, а підозру - необґрунтованою. Зокрема, він вказав, що ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду необґрунтований, оскільки ОСОБА_4 було затримано у квартирі о 19:30 год., тобто через 2 години після смерті ОСОБА_8 , що підтверджується рапортом помічника чергового ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 14.11.2025 про отримане ним повідомлення про поранення, що, у свою чергу, вказує на те, що наміру переховуватися у нього не було. У пред'явленій підозрі вказано про наявність між підозрюваним та ОСОБА_8 конфлікту, однак, це нічим не підтверджено. Підозрюваний був знайомий з померлим приблизно 4 роки, вони не конфліктували, боргових відносин між ними не було. Сусіди також не підтвердили конфліктних ситуацій, чули лише постріл. Матеріалами справи не доведено умислу і мети позбавлення потерпілого життя, оскільки згідно показів свідка ОСОБА_9 - онуки підозрюваного, постріл був випадковим. Також захисник вказав, що слідчий намагався вчинити насильницькі дії щодо ОСОБА_4 , а саме: намагався о 02:00 годині ночі допитати підозрюваного, не дивлячись на заперечення захисника, і склав протокол допиту. Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчинене нічим не доведено. Доказів антисоціального способу життя підозрюваного не надано. Посилання на тяжкість покарання неправомірні. Ризик незаконного впливу на свідків не вбачається, оскільки свідок ОСОБА_9 допитувалась окремо і не повідомляла про тиск на неї, а інших свідків немає. Підозрюваний надає свідчення аналогічні свідченням свідка, що постріл був випадковим, жодних дій по створенню алібі він не вчиняв, а навпаки, співпрацює зі слідством. Щодо ризику спотворення речових доказів, то за 3 дні досудового розслідування у квартирі додаткові огляди не проводилися. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то його також не доведено. У зв'язку з чим захисник просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.
Слідчий суддя вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши письмові матеріали клопотання, приходить до таких висновків.
Згідно із ч.1 ст.184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, і повинно містити наряду з іншим: виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини (п.3); виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини (п.5).
Відповідно до вимог ч. 2 ст.194 КПК України прокурор під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу зобов'язаний довести наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно із ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із клопотання і доданих до нього копій матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за яке передбачене максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. Тобто, дане кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Підозра у вчиненні даного кримінального правопорушення ґрунтується на повідомленні оператору «102» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , лікарському свідоцтві про смерть ОСОБА_8 , протоколі огляду місця події, протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, в порядку ст. 208 КПК України, протоколах допиту свідків, інших матеріалах кримінального провадження.
Досліджені в ході судового засідання докази, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, та аналіз встановлених в ході досудового слідства обставин вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення об'єктивно дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 на даній стадії досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
При цьому, обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_4 узгоджується з узагальнюючим визначенням цього поняття, сформульованим у правових позиціях Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, за змістом якого термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або обставин, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Крім того, ЄСПЛ у справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10 грудня 2019 року) зазначив наступне: «Також не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, «обґрунтованість» підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано «розумним», залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень».
Тому, зважаючи на той досить незначний проміжок часу, який пройшов з моменту вчинення кримінального правопорушення (14.11.2025 приблизно 19:30 год.), до моменту складання і вручення підозрюваному та його захиснику клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (15.11.2025 о 18:10 год.), а також на той масив доказів, які було отримано та проаналізовано слідчим за це час, слідчий суддя приходить до висновку про те, що всі ці докази, зокрема, повідомлення оператору «102» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_8 , протокол огляду місця події з 20 год. 20 хв. 14.11.2025 до 00 год. 38 хв. 15.11.2025, а саме: квартири АДРЕСА_3 , протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, в порядку ст. 208 КПК України, протоколи допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,на даний час у достатній мірі дають підстави стверджувати, що ОСОБА_4 , можливо, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.
Тому слідчий суддя приходить до висновку про те, що на даній стадії досудового розслідування підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, є достатньо обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування цього кримінального провадження.
У той же час, слідчим суддею враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий у своєму клопотанні посилається на наявність ризиків у даному провадженні, передбачених саме п. 1, п. 3, п. 4 і п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто, ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду підтверджується тяжкістю інкримінованого злочину, за який передбачене покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
Слідчий суддя також погоджується, що не виключена можливість незаконного впливу на свідків, оскільки вони ще не допитувалися судом під час судового розгляду кримінального провадження, у зв'язку з чим підозрюваний може здійснювати на свідків певний вплив з метою зміни ними показань або відмови від їх надання для уникнення кримінальної відповідальності.
Про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить той факт, що ОСОБА_4 в період воєнного стану вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я, а саме: умисне вбивство, що свідчить про його соціальну небезпеку, а також раніше притягався до кримінальної відповідальності, хоча і є несудимим в силу ст. 89 КК України.
Зважаючи на це, слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні належним чином обґрунтовано та доведено наявність у даному випадку ризиків, передбачених щонайменше п. 1, п. 3 і п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, з урахуванням встановлених відомостей про особу підозрюваного, який є пенсіонером, не одружений, не має на утриманні малолітніх дітей, тобто не має стійких соціальних зв'язків, проживав в одній квартирі з убитим, а також з урахуванням наявних доказів, на підставі яких обґрунтовується підозра, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим у клопотанні і прокурором у судовому засіданні доведена недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим п.1, п. 3 і п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тому до підозрюваного ОСОБА_4 доцільно застосувати саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слідчий суддя не бере до уваги посилання ОСОБА_4 та його захисника на можливість застосування до підозрюваного домашнього арешту, оскільки, на переконання слідчого судді, з урахуванням наведених вище відомостей про особу підозрюваного та тяжкість вчиненого ним злочину, а також з урахуванням того, що підозрюваний проживав за адресою, де було вчинено злочин, і де проживає основний свідок у справі, даний запобіжний захід не зможе належним чином запобігти ризикам, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчим суддею також враховано, що відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив смерть людини, то відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 14 листопада 2025 року до 12 січня 2026 року включно без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали встановити до 12 січня 2026 року включно.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та оголошені у судовому засіданні 16 листопада 2025 року.
Повний текст ухвали складено і оголошено 19 листопада 2025 року о 16 год. 50 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_11