Справа № 307/2461/25
Провадження № 2/307/886/25
13 листопада 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої судді Сас Л.Р.,
секретар судового засідання Кривошея Д.А..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності всіх учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей,
встановив :
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Маслякова Т.О. від імені позивачки пред'явила до ОСОБА_2 позов про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей, присуджених до сплати на підставі рішення Тячівського районного суду від 06 квітня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 08 вересня 2021 року рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Від даного шлюбу сторони мають троє спільних дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після розірвання шлюбу діти проживають з позивачкою та знаходяться на повному її забезпеченні.
Згідно рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 травня 2021 року (справа № 307/1393/21) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зобов'язаний сплачувати на користь позивачки аліменти на утримання трьох дітей у твердій грошовій сумі у розмірі по 1 500 гривень на кожну дитину щомісячно до їх повноліття, починаючи з 27.04.2021.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року (справа № 307/279/22) ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати на користь позивачки аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 3 000 гривень щомісячно на кожного, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили.
Відповідач свідомо та категорично ухилявся від виконання обов'язку щодо сплати аліментів, не здійснював жодних добровільних платежів, не виявляв ініціативи щодо погашення заборгованості попри численні нагадування та наявність відповідного рішення суду.
Такі його дії свідчать про умисне ухилення від виконання батьківського обов'язку з утримання дітей, а всі витрати по забезпеченню дітей позивачка несла самостійно.
Відтак ним було порушено зобов'язання щодо утримання батьками дитини, яке зазначене у ст. 180 Сімейного кодексу України.
20 квітня 2023 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді міжрегіонального управління Міністерства юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 та позивачка зміна прізвище на « ОСОБА_8 ».
Позивачка звернулася до Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за довідкою-розрахунком заборгованості по аліментах, які підлягають сплаті згідно з виконавчим листом та їй був наданий детальний розрахунок заборгованості по сплаті аліментів починаючи з квітня 2021 року по червень 2025 року.
На підставі цього розрахунку та керуючись ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, позивачка просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України відповідач повинен сплатити неустойку (пеню) за порушення своїх зобов'язань.
Із квітня 2021 року по червень 2025 року у відповідача за несплату аліментів утворилася неустойка (пеня) в розмірі 395 140 грн., у зв'язку із чим позивачка вважає, що саме така сума повинна бути стягнута з відповідача.
Окрім цього, просить врахувати суд те, що відповідач є працездатною особою, не має на утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, хронічних захворювань, які б перешкоджали йому виконувати свій обов'язок щодо утримання дитини - не має.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 23 вересня 2025 року та відкладено, востаннє на 13 листопада 2025 року.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Маслякова Т.О. у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за їх із позивачкою відсутності, підтримання позовних вимог та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про судове засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення йому поштових відправлень та за допомогою оголошення на веб-порталі Судової влади України, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзиву не подав, у зв'язку з чим суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову виходячи з таких підстав.
Із копій паспортів та свідоцтва про народження видно, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 16 - 20).
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 квітня 2021 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 26 - 27).
Із рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 травня 2021 року та ухвали про виправлення описки у судовому рішенні від 04 листопада 2021 року відомо, що судом ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1 500 гривень на кожну дитину щомісячно до їх повноліття, починаючи з 27.04.2021.
Із рішенням Тячівського районного суду від 06 квітня 2022 року відомо, що судом ухвалено збільшити розмір аліментів, які стягувалися на підставі вищевказаного рішення та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання трьох дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 3 000 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття, починаючи із дня набрання рішення законної сили.
Із даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень відомо, що 19 квітня 2022 року відкрито ВП № 68796512, а 05 липня 2022 року відкрито виконавче провадження ВП № 69334668, боржником у яких є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а стягувачем - ОСОБА_3 .
Із розрахунків заборгованості зі сплати аліментів, проведених Тячівським ВДВС у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції станом на 30 червня 2025 року у боржника ОСОБА_2 , за ВП № 68796512 наявна заборгованість за аліментами, яка складає 56 050, 00 грн. та станом на 13 червня 2025 року заборгованість за аліментами за ВП № 69334668, яка складає 339 090,00 грн., загальна заборгованість ОСОБА_2 за несплаченими аліментами складає - 395 140,00 грн. (а. с. 10 - 14).
Згідно ст. 181 цього Кодексу, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 3 ст. 182 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Так, стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частинами першою статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів.
Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосуванням судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3, передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 Сімейного кодексу України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 по справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), яка відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
У ст. 196 Сімейного кодексу України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц зазначила, що розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі №316/639/18, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Доказів своєчасної сплати аліментів відповідачем не надано; факт заборгованості за аліментами підтверджується розрахунком заборгованості державного виконавця, який відповідачем не спростований, він не надав доказів його неправильності, так само як і не подав власного розрахунку; також не надав доказів відсутності його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів та відомостей щодо його матеріального чи сімейного стану, які в силу ч. 2 ст. 196 СК України дають підстави суду зменшити розмір неустойки чи звільнити боржника від сплати заборгованості.
Суд також враховує, що наведений розмір неустойки (пені) за період з не перевищує сукупний розмір заборгованості за аліментами за вказаний період.
Як вбачається із позовної заяви, представник позивачки просить стягнути із відповідача неустойку (пеню) за період з квітня 2021 року по червень 2025 року у розмірі 395 140,00 грн., однак самого розрахунку неустойки (пені) не подала (а. с. 10 - 14).
Перевіривши розрахунок пені, зазначений представником позивачки у позовній заяві, суд не погоджується із визначеною сумою та, провівши власний розрахунок за вищезазначеною формулою, дійшов висновку, що загальна сума неустойки (пені) складає - 120 282,40 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення неустойки (пені).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 цього Кодексу, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Враховуючи те, що позивачку звільнено від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення неустойки (пені), у зв'язку із задоволенням позовної вимоги, з відповідача слід стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 211,20 грн. в дохід держави.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів, які стягуються на підставі рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 травня 2021 року (справа № 307/1393/21, провадження № 2/307/393/21) про стягнення аліментів та рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 квітня 2022 року (справа № 307/279/22, провадження № 2/307/71/22) про збільшення розміру стягуваних аліментів, у розмірі 120 282 (сто двадцять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211, 20 грн.
Відмовити в іншій частині позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення відповідачем може бути подана заява про його перегляд.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Представник позивачки: ОСОБА_12 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 18 листопада 2025 року.
Суддя Л.Р.Сас