19 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 160/24804/24
провадження № К/990/11381/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.
розглянув у порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого судді - Головко О.В., суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
І. Обставини справи
1. У вересні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, відповідач), в якому просила:
1.1. визнати протиправною відмову ГУ ДМС України в Дніпропетровській області у видачі «паспорта-книжечки» ОСОБА_1 у зв'язку з одруженням та заміною прізвища на прізвище чоловіка « ОСОБА_2 »;
1.2. зобов'язати ГУ ДМС України в Дніпропетровській області видати ОСОБА_1 паспорт-книжечку у зв'язку з одруженням та заміною прізвища на прізвище чоловіка « ОСОБА_2 »;
1.3. визнати протиправною відмову ГУ ДМС України в Дніпропетровській області у розробці на ім'я ОСОБА_1 «паспорта-книжечки» зразка 1994 року відповідно до Закону № 2503-ХІІ у зв'язку з одруженням та заміною прізвища на прізвище чоловіка « ОСОБА_2 »;
1.4. зобов'язати ГУ ДМС України в Дніпропетровській області розробити на ім'я ОСОБА_1 паспорт-книжечку зразка 1994 року відповідно до Закону № 2503-ХІІ у зв'язку з одруженням та заміною прізвища на прізвище чоловіка « ОСОБА_2 »;
1.5. визнати протиправним відмову у видаленні електронно-цифрової інформації з баз архівів та будь-яких інших електронно-цифрових реєстрів - персональні данні що стосуються ОСОБА_1 ;
1.6. зобов'язати ГУ ДМС України в Дніпропетровській області знищити електронно-цифрові персональні дані ОСОБА_1 , які на момент отримання ними даної заяви, знаходяться в Єдиному державному демографічному реєстрі, у тому числі Унікальний номер запису в реєстрі, за яким закріплені електронно-цифрові персональні дані - на виконання вимог і положень Закону України «Про захист персональних даних», у встановленому законодавством порядку; оскільки жодний дозвіл, підпис або будь що інше, ДМС та інші територіальні підрозділи від Мене НЕ отримували, та відсутні будь-які дозволи на оцифровку, збір біометрії тіла, або обробку, збирання, використання, копіювання, передачу особистих електронно-цифрових даних про мою особу та ін.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що у зв'язку з одруженням та зі зміною дівочого прізвища ОСОБА_3 на ОСОБА_2 , позивач звернулася до відповідача з заявою про видачу та оформлення належним чином паспорта громадянки України у формі книжечки зразка 1994 року, який передбачений діючим Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (далі - Положення № 2503-ХІІ). Відповідач погодився видати паспорт-книжечку, проте покликався на вимогу МВС, що необхідне відповідне рішення суду, яке підтверджує бажання на розробку паспорту. Так, ГУ ДМС України в Дніпропетровській області підтвердили, що отримання пластикової картки є правом, а не зобов'язанням, та форма паспорту у вигляді паспорту-книжечки не скасовано і є діючою, а отже є доступ і вільний вибір людей отримати доступну форму бажаного документу за бажанням.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 29 серпня 2023 року позивач звернулася до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області із письмовою заявою, в якій просила видати їй паспорт громадянина України у формі книжечки (зразка 1994 року), у зв'язку з одруженням та зміною прізвища з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 .
4. За результатами розгляду цієї заяви, Шевченківський відділ у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області листом від 31 серпня 2023 року №О-51/6/1211-23/1211/16803-23 відмовив у видачі паспорта у формі книжечки, зазначивши, що підстав для оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки немає відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» від 25 березня 2015 року № 302 (далі - Порядок № 302). Також зазначено, що відсутні законні підстави для оформлення і видачі паспорта громадянина України відповідно до Положення № 2503-XII.
5. Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до суду.
6. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 26 лютого 2024 року (яке набрало законної сили 28 березня 2024 року у справі № 160/33176/23) позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнив частково.
6.1. Визнав протиправною відмову ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 31 серпня 2023 року № О-51/6/1211-23/1211/16803-23 у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
6.2. Зобов'язав ГУ ДМС України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
7. Так, 17 травня 2024 року та 07 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася із заявами складеними у довільній формі (вхідний реєстраційний № О-31/6/1211-24 та № О-47/6/1211-24) до Відділу № 2 у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, в яких просила видати паспорт книжечку на ім'я ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з одруженням та зміною дівочого прізвища, на прізвище чоловіка ОСОБА_2 - на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, відповідно до додатку, та передбаченим діючим Положенням № 2503-ХІІ, враховуючи вимоги положень Закону України «Про звернення громадян».
8. 24 травня 2024 року та 08 серпня 2024 року Відділом № 2 у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області за вих.№ О-31/6/1211-24/1211/7223-24 та за вих. № О-47/6/1211-24/1211/10761-24 на вищезазначені заяви було надано відповіді з роз'ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій стосовно порядку оформлення паспорта громадянина України відповідно до норм чинного законодавства та повідомлено, що відповідно до внесених змін Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
9. Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, вважаючи їх протиправними та необґрунтованими, позивач з метою захисту своїх прав, звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 20 листопада 2024 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправними дії ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
Зобов'язав ГУ ДМС України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, на підставі заяви у довільній формі та без надання нею згоди на обробку персональних даних, тобто без заповнення заяви про видачу паспорта громадянина України, відповідно до наказу МВС України № 456 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» від 06 червня 2019 року, яка одночасно є згодою на обробку персональних даних, без присвоєння та використання будь-якого цифрового ідентифікатора особи, без внесення інформації про персональні дані до Єдиного державного демографічного реєстру чи будь-яких баз даних і реєстрів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
11. Не погодившись із ухваленим рішенням, 17 грудня 2024 року ГУ ДМС України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу.
12. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 18 лютого 2025 року апеляційну скаргу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області задовольнив, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 160/24804/24 скасував, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що до спірних правовідносин має бути застосоване Положення № 2503-ХІІ, а не Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України № 456 від 06 червня 2019 року (далі - Тимчасовий порядок № 456).
14. Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо обміну паспорта-книжечки позивач не дотрималася вимог Положення № 2503-ХІІ та не подала встановлені цим нормативно-правовим актом документи.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
15. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подала касаційну скаргу, в якій покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. У разі неможливості залишити рішення суду першої інстанції в силі - направити справу на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.
15.1. На обґрунтування касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував висновків щодо застосування до спірних правовідносин приписів Положення № 2503-ХІІ, а не Тимчасового порядку № 456, викладених у постановах Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі № 280/851/20, від 21 листопада 2018 року у справі № 821/1974/17 та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 у подібних правовідносинах.
16. Верховний Суд ухвалою від 07 травня 2025 року відкрив касаційне провадження на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі № 160/24804/24 з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
17. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що касаційна скарга позивача є безпідставною та необґрунтованою, наполягаючи на тому, що реалізація волевиявлення громадянина на отримання (обмін) паспорта, незалежно від форми такого (у вигляді книжечки чи у вигляді картки), здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. У зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
18. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
19. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним шляхом.
20. Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
22. За змістом частини першої статті 92 Основного Закону, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
23. Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
24. Відповідно до пункту 3 Положення № 2503-XII (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
25. Відповідно до пункту 5 Положення № 2503-ХІІ встановлено, що паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок.
Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
26. Відповідно до пункту 6 Положення № 2503-ХІІ передбачено, що у верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис «Україна», нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис «Паспорт».
На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис «Паспорт громадянина України».
На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою.
Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються.
Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних до паспорта, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина.
На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор, згоди або незгоди на посмертне донорство анатомічних матеріалів.
На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється.
27. Відповідно до приписів пункту 8 Положення № 2503-ХІІ термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
28. Згідно з пунктом 16 Положення № 2503-XII обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.
29. Згідно з пунктом 17 Положення № 2503-XII для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35Ч45 мм.
Для обміну паспорта у зв'язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.
VI. Позиція Верховного Суду
30. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
32. Предметом спору у цій справі є правомірність відмови ОСОБА_1 в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-XII у зв'язку з одруженням та зміною прізвища на прізвище чоловіка « ОСОБА_2 ».
33. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
34. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції (в частині задоволених позовних вимог) та приймаючи нове, яким відмовив у задоволенні позову, вказав на порушення позивачем порядку звернення до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо обміну паспорта-книжечки, а саме не дотримання вимог Положення № 2503-ХІІ та не подання встановлених цим нормативно-правовим актом документів.
35. Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492- VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
36. Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України.
37. Відповідно до частини другої статті 14 Закону № 5492-VI передбачено, що документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
38. Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
39. До прийняття Закону № 5492-VI єдиним нормативним актом, який визначав порядок формування, видачі паспорту громадянина України, було Положення № 2503-XII, вимогами якого визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
40. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), затверджено зразок бланка, технічного опису та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок № 302).
41. Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку № 302, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
42. Приписами пункту 24 Порядку № 302 закріплено дії працівників під час приймання документів для оформлення, обміну паспорта, зокрема передбачено, що працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.
Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/ територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.
43. Відповідно до пункту 101 Порядку № 302 встановлено, що у рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови.
44. Пунктом 131 Порядку № 302 також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
45. Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 внесено зміни до пункту 3 Порядку № 302, а саме, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
46. Згідно пункту 1 Тимчасового порядку № 456 визначено порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.
47. На час звернення ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області діяло два нормативних акта: Положення № 2503-XII і Постанова № 302.
48. За встановлених обставин цієї справи позивач неодноразово зверталася до відповідача із заявами (в довільній формі), в яких просила про заміну паспорта зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ у зв'язку зі зміною прізвища, без використання будь-якого цифрового ідентифікатора особи, без внесення інформації про персональні дані до Єдиного державного демографічного реєстру чи будь-яких баз даних і реєстрів.
49. Питання стосовно права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, у зв'язку із ненаданням особою згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19 вересня 2018 року була винесена постанова у справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
50. Суд апеляційної інстанції врахував висновки, викладені у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 806/3265/17, які є застосовними і до обставин цієї справи.
51. Водночас як свідчать матеріали справи в листі-відповіді ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 24 травня 2024 року повідомило, що з метою документування паспортом громадянина України зразка 1994 року позивачці необхідно надати рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки, засвідчене в установленому законодавством порядку та документи перелік яких визначено розділом ІІІ Тимчасового порядку № 456.
У листі-відповіді ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 08 серпня 2024 року повідомило, що видача документу, що посвідчує особу (незалежно від його вигляду - книжка чи картка, що містить безконтактний носій) неможлива без обробки персональних даних особи. Заява про видачу паспорту громадянина України підтверджує волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних, відповідно до сформульованої мети їх обробки. Тому у Відділі № 2 у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області відсутні законні підстави для оформлення та видачі ОСОБА_1 паспорта зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ
52. Так, вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що Тимчасовий порядок № 456 хоч і містить форму заяви про видачу паспорта громадянина України (додаток 1), проте цей наказ, виходячи із його суті і змісту, не може бути застосовано у спірних правовідносинах, оскільки на дату подання документів відсутнє на користь позивача рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
53. Наведене свідчить, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що до спірних правовідносин має бути застосоване Положення № 2503-ХІІ, а не Тимчасовий порядок № 456.
54. Водночас суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові виснував, що відповідач не допустив порушення прав та законних інтересів позивача, роз'яснивши останній порядок видачі (обміну) паспорта у вигляді книжечки, натомість позивач такого порядку не дотрималася, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
55. Однак Верховний Суд уважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними, з огляду на таке.
56. Як зазначалося вище, пунктом 17 Положення № 2503-XII для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35Ч45 мм. Для обміну паспорта у зв'язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.
57. Форма такої заяви була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 320 від 13 квітня 2012 року «Про затвердження порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» (далі - Наказ № 320), а саме додаток 1. Однак Наказ № 320 втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України № 161 від 01 березня 2018 року.
58. Отже, зразка форми заяви, встановленого Міністерством внутрішніх справ України для реалізації пункту 17 Положення № 2503-XII на сьогодні немає.
59. Таким чином, позивач, подававши заяви, в яких просила оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, що за своєю суттю та змістом відображає волевиявлення особи на його отримання, діяла у відповідності до вимог пункту 17 Положення № 2503-XII.
60. Суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу, що реалізація права особи на отримання паспорта громадянина України, незалежно від його форми, здійснюється шляхом подання заяви до компетентного органу разом із об'єктивно необхідними для цього документами.
61. Подібна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 821/1974/17, від 26 червня 2019 року у справі № 0840/3992/18, від 19 липня 2019 року у справі № 2340/2876/18, від 25 липня 2019 року у справі № 807/85/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 520/11053/18, від 29 листопада 2019 року у справі № 260/1414/18, від 10 грудня 2020 року у справі № 240/575/20 та багатьох інших.
62. Судом апеляційної інстанції акцентовано увагу на те, що позивач при зверненні до відповідача щодо обміну паспорта-книжечки не дотрималася вимог Положення № 2503-ХІІ та не подала встановлені цим нормативно-правовим актом документи.
63. Разом з цим, як зазначено у доводах касаційної скарги, позивач зверталася до відповідача із заявами довільної форми, надавши увесь необхідний пакет документів. Додатково зазначила, що ДМС не вказала, що позивач не подала необхідні документи, а покликалося на непридатний наказ № 456, що підтверджує їхню бездіяльність. Зазначила, що апеляційний суд не дослідив ці обставини, чим порушив частину першу статті 77 КАС України.
64. Адміністративні суди у відповідності до приписів частини другої статті 2 КАС України щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, (1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; (8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
65. Суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідач фактично відмовив позивачці у видачі їй паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки у зв'язку з відсутністю у позивача відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов'язання державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку та ненадання позивачем згоди на обробку її персональних даних.
66. Внаслідок цього суд не дослідив докази й не перевірив чи були дотримані позивачем вимоги Положення № 2503-ХІІ щодо подачі необхідних документів та не надав правової оцінки листам-відповідям ГУ ДМС України в Дніпропетровській області.
67. Отже, відсутні підстави стверджувати, що оскаржуване судове рішення відповідає закону.
68. Виходячи із змісту принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві, саме на суд покладається обов'язок визначити характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
69. Оскільки суд апеляційної інстанції не вжив усіх визначених законом заходів і не встановив фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, Суд уважає передчасними його висновки.
70. Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
71. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
72. Отже, Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, не встановлено фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
73. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, залежно від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
VII. Судові витрати
74. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 3, 242, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року скасувати, а справу № 160/24804/24 направити на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
С. А. Уханенко