19 листопада 2025 року
м. Київ
справа №160/5259/25
адміністративне провадження № К/990/46994/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу Державної установи «Центр пробації» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі №160/5259/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної установи «Центр пробації», згідно з яким, з урахуванням уточнень, просила:
- визнати протиправними дії Державної установи «Центр пробації» щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби, індексації), одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та допомоги для оздоровлення за 2022, 2023 рік, за період проходження служби з 24 січня 2022 року по 27 лютого 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 24 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн встановленого на 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року по 27 лютого 2023 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн, встановленого на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Державну установу «Центр пробації» провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби, індексації), одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та допомоги для оздоровлення за 2022, 2023 рік, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 24 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн, встановленого на 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року по 27 лютого 2023 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн, встановленого на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Державної установи «Центр пробації» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати Державну установу «Центр пробації» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року, постановою Третього апеляційного адміністративного суду 07 жовтня 2025 року, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Державної установи «Центр пробації» щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби, індексації), одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та допомоги для оздоровлення за 2022, 2023 рік, за період проходження служби з 24 січня 2022 року по 27 лютого 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 24 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн встановленого на 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року по 27 лютого 2023 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн, встановленого на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Державну установу «Центр пробації» провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби, індексації), одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та допомоги для оздоровлення за 2022, 2023 рік, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 24 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн встановленого на 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року по 27 лютого 2023 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн встановленого на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Державної установи «Центр пробації» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язано Державну установу «Центр пробації» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
17 листопада 2025 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга Державної установи «Центр пробації» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі №160/5259/25. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що посада публічної служби, яку обіймав позивач, та у зв'язку з перебуванням на якій виник цей спір відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до примітки статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року справу №160/5259/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до категорії справ незначної складності та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Оцінивши доводи касаційної скарги колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи, яка відноситься до категорій справ незначної складності та розглянутій в порядку спрощеного позовного провадження.
Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності та розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної установи «Центр пробації» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі №160/5259/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко