19 листопада 2025 року
м. Київ
справа №580/11452/24
адміністративне провадження № К/990/44692/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.
суддів: Желєзного І.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №580/11452/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанови,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, у якому просив:
- визнати бездіяльність уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 протиправною та зобов'язати видати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 військово-обліковий документ;
- скасувати та визнати протиправною винесення постанови Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 21 травня 2024 року, в якій безпідставно не затверджується Постанова ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати переглянути ЦВЛК ЗСУ Постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно довідки 23 ВЛК від 10 січня 2024 року виключити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 з військового обліку, внести відомості про виключення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «ІНФОРМАЦІЯ_6» згідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи в судове засідання.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлене постановою від 21 травня 2024 року № 6082/232.
Зобов'язано Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути питання про затвердження постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про непридатність ОСОБА_1 до військової служби, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
30 жовтня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №580/11452/24. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовити повністю.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України від 30 вересня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Як вбачається з рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року, зазначену справу судом розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу заявника, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Проте, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не зазначає.
Тобто, заявником у касаційній скарзі не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Щодо посилання відповідача на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що заявник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Слід зазначити, що фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову в оскаржуваній частині, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №580/11452/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
Ж.М. Мельник-Томенко