19 листопада 2025 року
м. Київ
справа №160/24847/24
адміністративне провадження № К/990/26844/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стеценка С.Г.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року (колегія у складі суддів Чепурнова Д.В., Сафронової С.В., Коршуна А.О.)
у справі № 160/24847/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. 16.09.2024 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка, скаржник) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФ України в Дніпропетровській області, відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017, 2018 та 2019 роки;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017, 2018 та 2019 роки, починаючи з 01.05.2020.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
3. У 2009 році позивачці було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
4. З 01.05.2020 позивачку в автоматичному режимі переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) (як більш вигідний варіант), з нарахуванням пенсійної виплати із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014- 2016 роки, передбаченого пунктом 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.
5. Не погодившись із розрахунком пенсії під час переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачка звернулася до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
6. Позивачка вважає, що відповідач протиправно за власною ініціативою та без будь-якого інформування перевів її з 01.05.2020 з пенсії за вислугу років державного службовця на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
При цьому, всупереч статті 40 Закону № 1058-IV розмір пенсії розраховано з використанням середньої заробітної плати за останні три роки (2014-2016) у розмірі 3764,40 грн, а не за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, тобто за останні три календарні роки, що передували даті вперше призначення пенсії за віком 01.05.2020.
7. Відповідач відзиву на позовну заяву не надавав.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 19.11.2024 позов задовольнив.
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, враховуючи правні висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 (справа №133/476/15-а), постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 (справа № 876/5312/17) та постанові Верховного Суду від 13.02.2019 (справа №265/7301/16-а), дійшов висновку, що позивачка має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
10. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 27.05.2025 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 скасував та прийняв нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
11. Суд апеляційної інстанції, враховуючи правову позицію, висловлену Верховним Судом у постановах від 29.11.2022 у справі № 560/4589/21, від 18.05.2023 у справі № 560/19830/21 та від 27.06.2023 у справі № 500/4392/22, зазначив, що ОСОБА_1 з 2009 року отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу».
Пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.
З 01.05.2020 позивача переведено з пенсії, призначеної за нормами Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто переведено на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого закону.
Оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025, та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2024.
13. Касаційну скаргу позивачка мотивує неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм ст. 40, ч. 3 ст. 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) без урахування висновку щодо їх правозастосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.06.2024 у справі № 460/51067/22 (про те, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії).
14. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2025 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
15. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав. Ухвалу про відкриття касаційного провадження доставлено в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 08.07.2025.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
17. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
18. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі слугувало неврахування судом апеляційної інстанції висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.06.2024 у справі № 460/51067/22.
19. У постанові від 10.06.2024 у справі № 460/5106/22 Верховний Суд виснував наступне:
" ОСОБА з 20.03.2014 отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 3723-XII.
24. Пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.
25. На підставі заяви позивача з 23.06.2022 йому було призначено пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV, під час обчислення якої, відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV підлягав врахуванню показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (показник - Зс).
26. За таких обставин, враховуючи що раніше при обчисленні пенсії позивачу показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні не враховувався і при обчисленні пенсії у червні 2022 року підлягав застосуванню вперше, а тому застосуванню підлягав показник за три календарні роки, що передують такому призначенню пенсії у 2022 році.
27. Посилання відповідача на положення частини 3 статті 45 Закону №1058-IV, як на підставу для незастосування показника середньої заробітної плати за три попередні роки є безпідставним, оскільки цією нормою передбачено можливість застосуванням того показника середньої заробітної плати (доходу), який уже враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
28. Оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, раніше під час обчислення пенсії позивачу показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні не враховувався, що виключає можливість врахування іншого показника ніж за три роки, що передують призначенню пенсії у червні 2022 року.
29. Ураховуючи зазначені правові норми та встановлені судами обставини, які підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що позивач має право на перерахунок та виплату з 23.06.2022 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019, 2020 та 2021 роки відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону №1058-IV.."
20. Отже, у справі № 460/51067/22 предметом оскарження були дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті позивачам пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, однак як встановлено судами у вказаних справах позивачам первинно було призначено пенсію за віком відповідно до положень Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу", а в подальшому, на підставі їх заяв переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, а тому, враховуючи факт призначення іншого виду пенсії, Верховний Суд у цій справі вказав на наявності у позивача права на застосування при такому призначенні середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком згідно частини другої статті 40 цього Закону.
21. Водночас, у справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2009 році позивачці було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а з 01.05.2020 в автоматичному режимі переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) (як більш вигідний варіант), з нарахуванням пенсійної виплати із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014- 2016 роки, передбаченого пунктом 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.
22. Отже, аналіз постанови Верховного Суду від 10.06.2024 у справі № 460/51067/22, на яку зроблено посилання в касаційній скарзі, не дає підстав для висновку, що зазначене рішення ухвалене у справі з подібними правовідносинами, оскільки воно прийняте за інших фактичних обставин.
23. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд викладав правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та у постанові від 16.12.2024 у справі №500/4386/22 виснував наступне:
« згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
33. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачку з 01.03.2021 автоматично переведено на пенсію за віком згідно з Законом №1058-IV та застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, який було передбачено приписами п. 4-7 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.
34. Отже, приписами п. 4-7 Прикінцевих положень Закону у редакції, яка набрала чинності з 11.10.2017, однак застосовується з 01.10.2017, прямо передбачено переведення на пенсію за віком згідно з Законом №1058-IV, а не призначення нової. Перерахунок пенсії у такому випадку має здійснюватися на основі п. 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, при умові, що пенсія була призначена до 01.10.2017.
35. При цьому не можна застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, як це передбачено статтею 40 Закону №1058-IV, оскільки автоматичне переведення не передбачає нового призначення пенсії на загальних підставах.».
24. Застосовуючи цей висновок в контексті обставин справи, Суд дійшов висновку про те, що не можна застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, як це передбачено статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки автоматичне переведення не передбачає нового призначення пенсії на загальних підставах.
25. Враховуючи зазначене вище, рішення суду апеляційної інстанцій є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд вирішив спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
26. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі № 160/24847/24 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя С.Г. Стеценко