19 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/27490/23 пров. № А/857/24465/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Гуляка В.В.
Ільчишин Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року з питань зміни способу та порядку виконання судового рішення у справі № 380/27490/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
місце ухвалення судового рішення м. Львів
суддя у І інстанціїЖелік О.М.
дата складання повного тексту рішенняне зазначено
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
15 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 380/27490/23 у якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 380/27490/23 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати з 01.04.2019 року пенсію в розмірі, обчисленому з урахуванням оновленої довідки про розмір грошового забезпечення № С/12366 від 26.07.2023 та з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, а також здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 186035,62 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі № 380/27490/23 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 15 травня 2025 року про зміну способу і порядку виконання рішення від 08 січня 2024 року у справі № 380/27490/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Не погоджуючись з цією ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги вказує, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 380/27490/23, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № С/12366 від 26.07.2023. За результатами такого перерахунку різниця в пенсії за минулий час становить (з урахуванням виплачених сум) за період з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку становить 186035,62 грн. При цьому зазначає, що відповідач розрахував суму заборгованості перед відповідачем, ця сума не є спірною, однак, всупереч судовому рішенню її не виплачує. Тому, позивач вважає, що зміна способу виконання рішення з виплати на стягнення безспірної суми є єдиним способом ефективного виконання судового рішення.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач та представник позивача повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду та в порядку черговості. Поряд з тим, заявник не надав суду доказів того, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08 січня 2024 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду (яке набрало законної сили) позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які полягають у відмові в проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення № С/12366 від 26.07.2023, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 з 01.04.2019 року пенсію в розмірі, обчисленому з урахуванням оновленої довідки про розмір грошового забезпечення № С/12366 від 26.07.2023, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 та з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, а також здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.
15 травня 2025 року позивач подав заяву про зміну способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 380/27490/23 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати з 01.04.2019 року пенсію в розмірі, обчисленому з урахуванням оновленої довідки про розмір грошового забезпечення № С/12366 від 26.07.2023 та з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, а також здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 186035,62 грн.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 № 11-рп/2012).
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За ч. 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» №4094-ІХ від 21.11.2024 внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. Вказаний Закон набрав чинності 19.12.2024.
Так, частина третя статті 378 КАС України доповнена абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат».
Відтак, на час подання позивачем заяви, законодавцем визначена, як самостійна підстава для зміни способу і порядку виконання судового рішення, як невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов'язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв'язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.
Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов'язку суб'єкта владних повноважень.
Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
З цього приводу Верховний Суд зазначає, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.
Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Застосовуючи абзац другий частини третьої статті 378 КАС України під час розгляду заяви, суди апеляційної інстанцій виходить з того, що оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 380/27490/23 у, не було виконане у частині виплати грошових коштів, процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов'язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми (186035,62 грн) з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Під час розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення судом встановлено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 380/27490/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило відповідний перерахунок пенсії за період з 01.04.2019 року по 29.02.2024 року, сума доплати пенсії становить 186035,62 грн, що підтверджується листом відповідача від 24 квітня 2025 року №1300-5302-8/56175 та розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача.
Однак виплату вказаної суми Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача не здійснило, що свідчить про часткове невиконання рішення суду боржником.
Ця обставина підтверджується запереченням відповідача на заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення від 19.05.2025 року відповідно до яких Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області проводяться виплати заборгованості за рішеннями судів, які набрали законної сили за 2020 рік.
Отже, у даній ситуації наявний факт частково невиконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 380/27490/23, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати, протягом більш ніж двох місяців.
Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахованої суми (186035,62 грн) є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.
Суд відхиляє доводи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, викладені у запереченні, щодо неможливості заміни зобов'язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України згідно Законом №4094-IX.
Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб'єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.
Водночас позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в постанові 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22 послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов'язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.
Вищенаведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов'язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, суд зобов'язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.
У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 186035,62 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем. Відтак, суди обґрунтовано здійснили заміну невиконаного зобов'язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області цих коштів для забезпечення належної реалізації права позивача.
Також колегія суддів вважає посилання відповідача та суду першої інстанції на висновки Верховного Суду нерелевантними та такими, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки такі висновки стосувалися застосування положень статті 378 КАС України в редакції, чинній до 19 грудня 2024 року.
Отож, доводи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не спростовують той факт, що рішення суду першої інстанції (про зміну способу виконання рішення суду) стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов'язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.
При цьому, судом ураховано правову позицію щодо порядку застосування статті 378 КАС України із змінами та доповненнями, внесеними згідно Законом №4094-IX, відображену у постанові КАС ВС від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22.
З огляду на вказане суд апеляційної інстанції висновує, що заяву позивача від 15 травня 2025 року про зміну способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 380/27490/23 належить задовольнити, а зокрема: змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 380/27490/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати пенсії за період з 01.04.2019 року по 29.02.2024 року, що становить 186035,62 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а висновки суду першої інстанції є такими, що зроблені з порушенням норм матеріального права та неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення не відповідає нормам матеріального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а судове рішення скасувати з прийняттям нового про задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року з питань зміни способу та порядку виконання судового рішення у справі № 380/27490/23 скасувати.
Ухвалити постанову, якою заяву ОСОБА_1 від 15 травня 2025 року про зміну способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 380/27490/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 380/27490/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахованої суми доплати пенсії за період з 01.04.2019 року по 29.02.2024 року, що становить 186035,62 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин