19 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 300/6445/24 пров. № А/857/20529/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Гуляка В.В.
Ільчишин Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі № 300/6445/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
місце ухвалення судового рішення м. Івано-Франківськ
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїБіньковської Н.В.
дата складання повного тексту рішенняне зазначено
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
У серпні 2024 року до Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) у якій позивач просив суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової грошової винагороди;
зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплату додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, за період лікування, за останню відпустку у травні 2023 року, у зв'язку із отриманою травмою.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі № 300/6445/24 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії (лікарсько-експертної, медичної) за період 22.04.2023 по 09.05.2023.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 22.04.2023 по 09.05.2023, виходячи з розміру 100000 грн. на місяць, з урахуванням проведених платежів.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в частині задоволення позову, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач наполягає на тому, що виплатив позивачу грошове забезпечення за спірний період перебування позивача на лікуванні через отриману за час служби травму в розмірі до 100000 грн. в розрахунку на місяць.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач повідомлений шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Про розгляд апеляційної скарги позивач повідомлений шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу позивача, про що в матеріалах справи міститься відповідне відстеження вручених рекомендованих поштових відправлень.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виплатив позивачу додаткову грошову допомогу в розрахунку 100000 грн. на місяць за період з 22.04.2023 по 09.05.2023, тому має відповідний обов'язок.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.02.2023 військово-лікарська комісія Військової частини НОМЕР_1 видала позивачу довідку № 730 у якій вказано, що травма позивача пов'язана із захистом Батьківщини
20.04.2023 військово-лікарська комісія КНП «Центральна районна лікарня Калуської міської ради Івано-Франківської області видала позивачу довідку № 161, у якій вказано травма позивача пов'язана із захистом Батьківщини. Ступінь важкості травми - важкий.
У наказі Військової частини НОМЕР_1 від 21.04.2023 № 111 вказано, що позивача необхідно вважати таким, що вибув у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою на 29 (двадцять дев'ять) діб, з 22 квітня 2023 року по 20 травня 2023 року.
У наказі Військової частини НОМЕР_1 від 21.05.2024 № 1141 зазначено, що позивач, який з 22 квітня 2023 року по 20 травня 2023 року перебував у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, слід вважати таким, який з 18 травня 2023 року перебуває на лікуванні у комунальному некомерційному підприємстві Центральна районна лікарня м. Калуш.
Згідно з виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 697, медичної карти стаціонарного хворого № 4362 та № 2906 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 06.02.2023 по 02.03.2023, з 27.03.2023 по 20.04.2023, з 10.05.2023 по 31.05.2023.
Відповідно до наказу Військової частини НОМЕР_1 від 25.07.2023 № 2414 «Про здійснення виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 , які повторно вибували на стаціонарне лікування у зв'язку із лікуванням» помічнику командира Військової частини НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби управління військової частини НОМЕР_1 доручено здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 , виведеному у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 у зв'язку із довготривалим лікуванням, за період з 27 березня 2023 року по 20 квітня 2023 року та за період з 10 травня 2023 року по 31 травня 2023 року.
На підставі наказу Військової частини НОМЕР_1 від 24.09.2023 № 269 позивач з 24.09.2023 виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 № 745/32197 (надалі також - Порядок № 260, в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 17 розділу 1 Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (надалі також - Постанова № 168, в редакції на час спірних правовідносин).
Пунктом 1 вказаної Постанови № 168 визначено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1-2 Постанови № 168, виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Абзацом 4 пункту 1 Постанови №168 передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Отже, додаткова грошова допомога збільшена до 100000 грн., крім осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях, виплачується також особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (надалі також - Положення № 1153/2008, в редакції, станом на час спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 259 розділу XIV «Особливості проходження військової служби, служби в резерві та виконання військового обов'язку в запасі в особливий період» Положення № 1153/2008, лікування військовослужбовців повинно бути закінчено у закладі охорони здоров'я. У виняткових випадках на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії командиром (начальником) військової частини, а в разі виключення зі списків особового складу військової частини - начальником військово-лікувального закладу може бути надано відпустку для лікування у зв'язку з хворобою на 30 календарних днів. Після закінчення цього строку за висновком (постановою) військово-лікарської комісії відпустку для лікування у зв'язку з хворобою може бути продовжено на такий самий строк, а за відповідними медичними показниками - продовжено ще раз. Відпустка для лікування у зв'язку з хворобою не повинна перевищувати 4 місяців. Після закінчення відпустки для лікування у зв'язку з хворобою військово-лікарська комісія надає висновок про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби.
Пунктами 8.1 розділу VIII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №170 від 10.04.2009, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за №438/16454, в редакції, станом на час спірних правовідносин, передбачено, що щорічні основні та додаткові відпустки військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) надаються командирами (начальниками) за підпорядкованістю. Про вибуття військовослужбовців у відпустку, відкликання із щорічних основних відпусток у випадках, визначених пунктом 192-1 Положення, та їх повернення з відпустки оголошується в наказі командира військової частини по стройовій частині.
Апеляційний суд встановив, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії КНП «Центральна районна лікарня Калуської міської ради Івано-Франківської області від 20.04.2023 № 161, позивач потребував відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів. У довідці зазначено, що травма позивача визнана такою, що пов'язана із захистом Батьківщини. Ступінь важкості травми важкий.
На підставі наказу Військової частини НОМЕР_1 від 21.04.2023 № 111 позивач вибув у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою на 29 діб, а саме з 22 квітня 2023 року по 20 травня 2023 року.
Відповідно до наказу Військової частини НОМЕР_1 від 25.07.2023 № 2414 «Про здійснення виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 , які повторно вибували на стаціонарне лікування у зв'язку із лікуванням» помічнику командира Військової частини НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби управління військової частини НОМЕР_1 доручено здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 , виведеному у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 у зв'язку із довготривалим лікуванням, за період з 27 березня 2023 року по 20 квітня 2023 року та за період з 10 травня 2023 року по 31 травня 2023 року.
Із наведеного слідує, що Військова частина НОМЕР_1 не провела нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК у розмірі до 100000 грн. пропорційно із розрахунку на місяць за період з 22.04.2023 по 09.05.2023.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції в тому, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди в сумі до 100000 грн. пропорційно із розрахунку на місяць за період з 22.04.2023 по 09.05.2023, а тому відповідач має відповідний обов'язок.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, в частині задоволення позову, та вважає, що судом першої інстанції, в цій частині, правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі № 300/6445/24, в частині задоволення позову, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин