головуючий суддя у першій інстанції: Маєцька Н.Д.
19 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 260/5166/25 пров. № А/857/37506/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у справі № 260/5166/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
25.06.2025р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив суд:
-визнати протиправною бездіяльність щодо не розгляду заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати розглянути подані заяви та прийняти рішення про надання відстрочки або надати мотивовану письмову відмову.
Ухвалою суду від 30.06.2025р. позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- позовну заяву, оформлену відповідно до вимог ст.160 КАС України та викладенням у ній прохальної частини у відповідності до законодавства, з чітким зазначенням порушеного права та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав та уточненням або змісту заявлених позовних вимог, або відповідача, до якого ці вимоги сформовані, а також копії такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, та копії доданих до позовної заяви документів для відповідача;
- оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір".
На виконання вимог Ухвали суду від 30.06.2025р. позивач подав документ під назвою «Супровідний лист», в якому зазначає про надання виправленої позовної заяви, в якій уточнено перелік заяв щодо яких оскаржується бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінено суб'єкта відповідача з посадової особи на сам ІНФОРМАЦІЯ_3 .
До вказаного документу, позивач також надав клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з складним матеріальним становищем.
04.07.2025р. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду повернута позовна заява позивачу з підстав визначених п.1 ч.4 ст.169 КАС України. ( позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху).
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.07.2025р. скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновків, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
ч.1, ч.6 ст.169 КАС України, передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, ст.161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
В ст.8 Закону України "Про судовий збір" видно, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, колегія суддів зазначає, що підставою для звільнення від сплати судового збору у адміністративному судочинстві є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
При цьому, звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, відповідно до ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Колегія суддів зазначає, що на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з складним матеріальним становищем та зазначаючи, що він є батьком двох неповнолітніх дітей, одна з яких має статус дитини з інвалідністю до 18 років.
До вказаного клопотання позивач додав Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 2 кварталу 2024 року по 4 квартал 2025 року.
В той же час, по факту такі містять інформацію по травень 2025 року.
Разом з тим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у 2025 році, а тому мав би подати до суду докази, які б могли підтвердити те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за повний 2024 рік.
Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що надані позивачем Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених та утриманих податків за період з 2 кварталу 2024 року по травень 2025 року не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 05 жовтня 2023 року у справі №990/243/23.
Стосовно неусунення недоліків позовної заяви в іншій частині, колегія суддів звертає увагу на таке.
ч.2 ст.169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою судді від 30 червня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, визначено спосіб усунення недоліків позовної заяви та вказано позивачу про необхідність подання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.160 КАС України та викладенням у ній прохальної частини у відповідності до законодавства, з чітким зазначенням порушеного права та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав та уточненням або змісту заявлених позовних вимог, або відповідача, до якого ці вимоги сформовані, а також копії такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, та копії доданих до позовної заяви документів для відповідача;
На етапі відкриття провадження у справі належним способом визначення складу учасників справи, формулювання та зазначення змісту позовних вимог, викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, а також зазначенням переліку документів, що додаються до позовної заяви є лише надання до суду позовної заяви.
В той же час, ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху не надав суду позовну заяву, яка відповідає вимогам ст.160 КАС.
В документі під назвою «Супровідний лист», який наданий до суду 02 липня 2025 року на виконання вимог про залишення позовної заяви без руху позивач вказує в якості додатку «виправлену позовну заяву» на 2 арк.
В той же час, як видно з наданого позивачем додатку на 2 аркушах, такий не може вважатися позовною заявою, оскільки не відповідає вимогам, встановленим ст.160 КАС України до позовної заяви.
Відповідно до п.1 ч.4, ч.5 с.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Із змісту ч.2, п.7 ч.5 ст.44 КАС України видно, що на учасників справи покладається обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain; заява №11681/85), Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов'язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
п.1 ч.4 ст.169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, вказані в Ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.06.2025р. про залишення позовної заяви без руху, наявні підстави для повернення позовної заяви та доданих до неї документів в порядку п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010р., заява 4909/04, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
У п.42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15.11.2007р., заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Крім того, згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно практики Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у справі № 260/5166/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель