19 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 500/724/25 пров. № А/857/22107/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шевчук С. М.
суддів - Гуляка В.В.
Ільчишин Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі № 500/724/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
місце ухвалення судового рішення м. Тернопіль
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїМартиць О.І.
дата складання повного тексту рішення28 квітня 2025 року
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
У лютому 2025 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 у якій позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;
- зобов'язати відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" відповідно до запису у військовому квитку.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі № 500/724/25 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути питання про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 600 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив позивач подавши апеляційну скаргу.
У апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції виключно в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути питання про виключення позивача з військового обліку та прийняти нове, яким зобов'язати відповідача виключити позивача з військового обліку.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідно до запису у військовому квитку та рішення медичної комісії тернопільського РТЦК та СП від 02.03.2023 року позивач виключений з непридатний до військової служби, а тому має бути виключений з військової служби. Разом з тим, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та протиправно вийшов за межі позовних вимог, зобов'язавши відповідача повторно розглянути питання про виключення позивача з військового обліку, оскільки, відповідач не може діяти інакше у випадку коли позивач визнаний непридатним до військової служби.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, не виключивши позивача з військового обліку, оскільки, 02.03.2023 року позивач пройшов ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_4 , за результатами проходження якої визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку. Разом з тим, суд першої інстанції зробив висновок, що відповідача необхідно повторно зобов'язати розглянути питання про виключення позивача з військового обліку, оскільки, для цього законодавством передбачена відповідна процедура, яка не обмежується формальним прийняття з цього приводу відповідного рішення, а вимагає перевірку рішень ВЛК та особисту участь позивача для прийняття цього рішення.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.03.2023 року позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 , за результатами якого позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 47 "а" графи ІІ Розкладу хвороб про що отримав довідку № 335/17
Крім цього, 02.03.2023 позивач пройшов медичний огляд за місцем перебування на військовому обліку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 .
За результатами цього медичного огляду позивач також визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 47 "а" графи ІІ Розкладу хвороб про що відповідач видав позивачу довідку військово-лікарської комісії від 02.03.2023 № 27.
У військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 зроблений запис про зняття позивача з військового обліку.
16.07.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив внести інформацію про виключення позивача з військового обліку, однак, жодної відповіді від відповідача на вказану заяву не отримав.
04.11.2024, представник позивача направив адвокатський запит до відповідача, щодо надання інформації про те чи розглянуто звернення позивача та яке рішення прийнято з цього приводу.
У відповідь на цей запит відповідач повідомив, що у відповідача немає жодних відомостей про повторне проходження позивачем військово-лікарської комісії за 2022, 2023, 2024.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України (стаття 65 Конституції України).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Окрім того, Указом Президента України Про загальну мобілізацію №65/2022 від 24.02.2022 року (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина третя статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Згідно частини першої статті 27 Закону №2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.
Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
При цьому, приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ регламентовано, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 (далі Положення №154 від 23.02.2022).
Згідно з пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; - забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Відповідно до пункту 22 Порядку № 1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Частиною 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено підстави виключення з військового обліку.
Зокрема, згідно з пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції на момент визнання позивача не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку) було передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Також необхідно зауважити, що на даний момент до Закону №2233-ХІІ внесені зміни та Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" (набрав чинності 18 травня 2024 року) статтю 37 Закону №2233-ХІІ викладено у новій редакції.
Зокрема, частиною шостою статті 37 №2233-ХІІ установлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Отже, підстава "визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку" була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку.
Проте в чинній редакції міститься підстава виключення з військового обліку як "визнані непридатними до військової служби".
На час формування довідки ВЛК №335/17 від 01.03.2023 року про непридатність позивача до військової служби, був чинним п.3.8 глави 3 розділу II Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого наказом Міністерства Оборони України № 402, зареєстроване в Міністерстві юстиції за №1109/15800 від 17.11.2008 року (надалі іменовано Положення №402), який передбачав:
«За статтями (пунктами статей) розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
"Обмежено придатний до військової служби";
"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";
"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";
"Придатний до військової служби".
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
"Придатний до військової служби";
"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";
"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".»
В подальшому Наказом Міністерства Оборони України «Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» № 490 від 18.08.2023, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2023 р. за № 1467/40523 (який набув чинності з 25 серпня 2023 року) викладено в новій редакції додаток 1 іменований «РОЗКЛАД хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві» до Положення № 402.
Внесеними змінами значно обмежено перелік розкладів хвороб, станів та фізичних вад за якими особи визнаються непридатними до військової служби.
Апеляційний суд встановив, що у матеріалах справи є довідка ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 02.03.2023 року № 27 про те, що позивач визнаний непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку. Вказана довідка сформована з урахуванням розкладу хвороб станів та фізичних вад (в редакції розкладу хвороб, визначеній у додатку №1 до Положення № 402), тобто до внесення обумовлених змін.
Процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлено Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пунктами 2-4, 6 розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94, реєстр - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є:
- ведення військового обліку громадян України;
- забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період;
- інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Основними засадами ведення Реєстру є:
- обов'язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- повнота та актуалізація відомостей Реєстру;
- захищеність Реєстру та внесення до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу, зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного та програмного забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Дані Реєстру використовуються для реалізації завдань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також для інформаційного забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Пунктами 1, 2, 16, 18 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94, передбачено, що суб'єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.
Володільцем Реєстру є Міністерство оборони України.
Органами ведення Реєстру, у тому числі, є ТЦК та СП.
Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює:
- внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;
- внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
- верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;
- перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;
- знищення повторного запису з Реєстру.
Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94, передбачено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
З матеріалів справи убачається, що 16.07.2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей стосовно визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Натомість жодного рішення по його заяві як, то внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей стосовно визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку чи рішення про відмову у такому внесенні не ухвалено.
Як наслідок відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у не ухваленні відповідного рішення за поданим зверненням позивача від 16.07.2024 року з приводу внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей стосовно визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 02.03.2023 року № 27.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що лист відповідача №29505 від 13.11.2024 року є лише відповіддю на адвокатський запит, однак такий лист не можна розцінити, як відповідне рішення суб'єкта владних повноважень прийняте за результатом розгляду заяви позивача про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей стосовно визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що до розгляду відповідачем в установленому порядку ініційованого позивачем питання стосовно внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідних відомостей, суд позбавлений можливості захистити порушене право позивача у визначений ним спосіб, з огляду на його передчасність.
Як наслідок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за встановлених обставин відповідача слід було зобов'язати розглянути питання про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно позивача про його виключення з військового обліку.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі № 500/724/25 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин